Скачки гривні: як потерпають підприємства Білої Церкви

«Моя Київщина» продовжує досліджувати стан економіки за часів правління «Зе»-команди. Після аналізу ситуації у Сквирському комбінаті хлібопродуктів, де відбулися масові звільнення, настала черга проаналізувати ситуацію в найбільшому місті області – Білій Церкві

Всі сумували за доларом по 8 грн, але до ревальвації гривні країна, вочевидь, виявилася не готова. Адже зміцнення гривні на 16,9% стало досить відчутним ударом по економіці. Найбільші втрати від ревальвації національної валюти понесли виробники і експортери. Якщо фінансові плани підприємств формувалися, виходячи з курсу 28 гривень за долар США, то закривати фінансовий рік виробники і експортери були змушені за курсом трохи більше як 23 гривні за долар. Експерти погоджуються, що за несприятливого сценарію курс може знищити бізнес, унеможливити роботу на експорт та породити масові звільнення. Така нерайдужна перспектива проглядається і у найбільшому на Київщині фінансовому, комерційному та промисловому центрі – Білій Церкві.  В місті економіка представлена потужним промисловим комплексом, який складається із пів сотні підприємств різних галузей та видів діяльності.  І сьогодні говоримо про деякі з них.

Найбільш активними підприємствами міста вважаються ПрАТ «Росава», ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ», ТОВ Білоцерківський завод «Трібо», а також ТОВ ФЗ «Біофарма». Однак курс долара вніс свої корективи – доходи стали по 23, а витрати залишились по 27 гривень. При тому, що виробничі витрати зростають, підприємства втрачають мільйонні прибутки.

Це можна побачити на прикладі двох вищезазначених підприємств, які є часткою світового ринку.  Як відомо, президентом компанії «Біофарма» та головою Ради директорів групи компаній «Трібо» є Костянтин Єфименко, який входить до так званої групи олігарха Василя Хмельницького. На початку цього року Єфименко констатував,  що  наразі імпортери і споживачі імпортних товарів виграють, натомість промислові підприємства-експортери програють.  Як результат, «Біофарма» та «Трібо» на двох втратили  прибутку у понад 100 млн. грн.

«У групи компаній «Трібо» експорт становить 62%, і ми вже втратили близько 40 млн. «Біофарма» експортує генерикові препарати в 30 країн світу. І втрати ще більше – мільйонів 60. У групи компаній Біофарма кредит на суму 14 млн дол, ми показали дохід від переоцінки гривневої вартості кредиту, він збільшив базу оподаткування на 60 млн грн і ми сплатили 12 млн податку на прибуток. Ми втратили 110 млн грн», - зазначив Костянтин Єфименко.

Нагадаємо, завод «Біофарма», який проінвестовано на 96 мільйонів доларів, є експортно-орієнтованою компанією і щорічно випускає близько 20 мільйонів упаковок препаратів, які експортуються у понад 30 країн світу. Відповідно, фармкомпанія є одним із найбільших платників податків у Білій Церкві. Приміром у 2018 році до бюджету міста підприємство сплатило 150 мільйонів гривень. В той час річний обіг компанії склав 1 мільярд 250 мільйонів гривень. Із бізнесу гроші, як каже керівництво, не виводяться, а реінвестуються, тобто вкладаються далі у виробництво. Зараз на "Біофармі" працює понад 500 осіб і поки про скорочення чи звільнення не йдеться. Щоправда в грудні 2019 року група компаній Біофарма оголосила про продаж виробничих потужностей, зокрема у Білій Церкві німецькій компанії Stada.  

Зауважимо, що завод Трібо експортує продукцію у більш ніж 20 країн світу і  є одним із найбільших східноєвропейських виробників гальмівних систем та фрикційних матеріалів. Протягом 2019-го завод вивів на ринок шість нових позицій дискових колодок. Наразі асортимент колодок покриває трохи більше 95% модельних рядів європейських вантажівок.  До речі, по кількості виробництва Трібо обійшов американських виробників – 5,5 мільйонів колодок для грузових вагонів. Річний обіг компанії – 130 млн доларів, і тут як і з Біофармою, кошти реінвестуються далі. Якщо підсумувати, в цілому дві групи компаній об'єднує майже 3000 осіб колективу та експорт в 50 країн світу.  Тож втрачені доходи  від ревальвації гривні є неабияк відчутними. І хоч Єфименко висловив впевненість, що показники промисловості падатимуть перший квартал 2020 року, запевнив свою команду в тому, що керівництво компаній знайде рішення.

Між тим, експерти зазначають, ревальвація гривні не мала реального підґрунтя у вигляді зростання конкурентоспроможності економіки, а відбулася передусім як результат припливу іноземного спекулятивного капіталу на ринок облігацій ВДП. Так, це явище значно погіршило фінансовий стан експортерів, а чи варто й казати, що недоотримані прибутки - це не доплачені податки з цього доходу.

Але, повернемося  до інших промислових гігантів Білої Церкви…. 

У  місті є такі великі підприємства, як завод з виробництва шин "Росава" і Білоцерківська ТЕЦ. Погодьтеся, для теплоелектроцентралі завод є ідеальним клієнтом. Тим паче, обидва підприємства афільовані з мультимільйонером і екс-нардепом Костянтином Жеваго, котрий наразі оголошений в міжнародний розшук.  До відома, ПрАТ "Росава" є акціонером ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", яка опинилася у заставі НБУ після того, як Жеваго – власник збанкрутілого банку «Фінанси і кредит», брав кредит для рефінансування своєї фінустанови.  Як повідомляється в ЗМІ, банк  олігарха під заставу своїх підприємств у Білій Церкві взяв близько півтора мільярди гривень на рефінансування у Нацбанку, але гроші повернуті не були… Нагадаємо,  оперативне управління теплоелектроцентралі здійснює так звана «група ТЕЦ» на чолі з Валерієм Яринком та Василем Кривенком, а також депутатом Київської облради Леонідом Глиняним, знаним на Білоцерківщині підприємцем. Які і раніше, основним видом діяльності Білоцерківської ТЕЦ є виробництво електроенергії, за рахунок якої опалюється понад 60 тисяч жителів міста. Окрім перспективи бути проданим як арештоване майно, Білоцерківська ТЕЦ залишається із зношеними мережами, без інвестицій. А більша частина міста ризикує залишитися без тепла.

Що ж до ПрАТ «Росава», - найбільшого виробника в Україні по виробництву шин, то наразі завод перебуває в процедурі банкрутства і знаходиться у заставі, але про припинення виробництва поки не йдеться.  «Росава» реалізує свою продукцію в 60 країн світу, і 55% продукції йде на експорт в СНД, Європу, Близький Схід, Америку, Африку, Азію. Як зазначають експерти,  підприємство має несприятливий стан ліквідності поточних активів, його рентабельність при реалізації продукції на зовнішньому ринку вища, ніж на внутрішньому, а фінансовий стан підприємства і без ревальвації гривні є досить не легкий.  Попри періодичні скорочення, на підприємстві працює близько 3500 працівників. Але, як стало відомо «Моїй Київщині» від проінформованих джерел, вже на початку лютого на підприємстві відбудуться скорочення штату. Причому – на 30%. Також, як зазначають власні джерела, люди готуються перейти в управління нового власника.При цьому поки що заборгованості по зарплаті не спостерігається.

Тим часом стало відомо, що 20 лютого 2020 року на аукціон буде виставлено пул, що складається з активів юридичних осіб, які перебувають на балансі неплатоспроможних  фінустанов, серед яких АТ «Банк «Фінанси та Кредит». Торги пройдуть за голландською моделлю аукціону.

Цікаво, що наприкінці минулого року власник груп «Трібо» та «Біофарма» Костянтин Єфименко заявив, що готовий купити «Росаву», незважаючи на те, що вона перебуває в процедурі банкрутства. Також він висловив обурення діями Жеваго і Фонду держмайна: «Я реально зацікавлений в тому, щоб брати участь у торгах і купити прозоро Росаву. Є один великий бізнесмен, він взяв 2,5 млрд грн кредиту, банку (Фінанси та Кредит, — ред.) кредити не віддав, завод у заставі, і ніхто не може виставити його на аукціон, ніхто не може купити. Чому чесно не виставити на аукціон, щоб хтось взяв участь? Так, «Трібо» б брало участь», — заявив Єфименко.

 Вочевидь Єфименко буде боротися за цей актив, тим паче його ціна обіцяє бути «цікавою».   

Очевидно, у двох впливових груп міста є проблеми – одні рахують мільйонні збитки, інші мають ризик залишитись взагалі ні з чим.  Але, як каже наш інсайдер, об’єднує їх бажання втриматись на плаву, зокрема, за рахунок наближеності до влади. «Всі вони намагатимуться отримати держзамовлення і допомогу від міста. Приміром ТЕЦ постійно отримує допомогу з міськради, що і дає їм можливість триматися. А для того, щоб цю допомогу постійно отримувати, треба бути при владі.  Як приклад, у Хмельницького-Єфименка такі люди представлені у міськраді та виконкомі: секретар БМР Василь Савчук, член виконкому Павло Козирєв тощо. Загалом, усім їм потрібен свій мер і свої люди в міській раді. А також низький курс на гривню» - розповів нам один з місцевих обізнаних політиків, який побажав не називати своє прізвище.

Надія Савчук, "Моя Київщина"