Сторічні дуби під пилкою: чому на Теремках вирубують понад 600 дерев і до чого тут тепломережа

Вирубку зупинили, але чи надовго

На Теремках уже кілька днів рубають лісосмугу. Під пилки потрапили сотні дерев, серед них старі дуби, яким близько ста років. На місці чергують мешканці, активісти та поліція, люди намагаються зупиняти роботи, виникають сутички. Усе це відбувається заради будівництва резервної тепломережі. І саме тут починається головне питання: чому теплотрасу, яку роками планували вести вздовж вулиці Теремківської, у 2026 році вирішили пустити просто через зелену зону?

За документами, мова йде не про кілька десятків дерев. В акті обстеження зелених насаджень вказано 606 дерев, які мають видалити. Серед них 45 звичайних та червоних дубів. В інших оприлюднених матеріалах фігурує цифра 662 дерева. Тобто навіть за мінімальною оцінкою під будівництво має зникнути понад пів тисячі дерев. 

Тепломережа Теремкам справді потрібна. Цього не заперечують і самі люди, які зараз виходять захищати парк. Їхня претензія зовсім не в тому, що район потрібно залишити без резервного теплопостачання. Питання в іншому: чи справді для цього необхідно було знищувати лісосмугу і чи не можна було зробити так, як планували спочатку.

Потреба в цій мережі з'явилася далеко не вчора. Її будівництво передбачав ще Генеральний план Києва 2002 року. У 2023 та 2025 роках «Київтеплоенерго» замовляло через Prozorro розробку проєкту та його експертизу. На це з міського бюджету витратили близько 8 млн грн. І тоді маршрут проходив не через парк. Тепломережу планували прокласти вздовж вулиці Теремківської.

Три роки потому ситуація різко змінилася.

Як звернула увагу депутатка Київради Вікторія Пташник, додаткову угоду, яка передбачила зміну траси, уклали 27 квітня 2026 року. Відтак у громади виникає цілком логічне питання: що відбувалося з проєктом усі попередні роки і чому проблему почали терміново вирішувати саме зараз, коли до нового опалювального сезону залишилося зовсім небагато часу.

Пояснення міської влади зводиться до того, що під вулицею Теремківською вже проходить велика кількість інших мереж і прокласти там нові труби надзвичайно складно. Представники міста заявляли, що вільного підземного коридору там фактично немає.

Але громада хоче побачити не просто слова.

Пташник передала заступнику голови КМДА Петру Пантелеєву цілий перелік письмових питань. Зокрема, хто саме погодив зміну маршруту з Теремківської вулиці на паркову територію, які конкретно технічні перешкоди роблять неможливим початковий варіант, чи проводився техніко-економічний аналіз і чи шукали маршрут, який дозволив би зберегти більшу частину дерев.

Є й ще одна незручна деталь. За матеріалами LB.ua, під час спілкування з місцевими пояснення щодо старого маршруту відрізнялися. Спочатку люди чули, що прокладати мережу через вулицю буде дорожче. Коли вони попросили показати конкретні розрахунки, їх не побачили. Потім аргумент змінився на те, що провести роботи таким способом нібито не встигнуть до зими.

Тобто проблему, про яку було відомо роками, тепер пропонують вирішувати в авральному режимі. А ціною цього поспіху стали дерева.

Змінилися й правила, за якими такі роботи можна проводити.

У березні 2026 року Кабмін ухвалив постанову №393, яка запровадила експериментальний спрощений порядок для об'єктів резервного теплопостачання. Зокрема, такі проєкти отримали можливість реалізовувати без частини процедур, які раніше потрібно було пройти ще до початку робіт. Саме після цього маршрут тепломережі на Теремках змінили.

Громадська ініціатива «Голка» вважає цей механізм небезпечним не лише для конкретного парку. Там попереджають: якщо під приводом енергетичної стійкості комунікації можна буде прокладати найпростішим маршрутом через зелені території, Теремки можуть стати лише першим гучним випадком. Подібний підхід теоретично може зачепити парки та рекреаційні зони й в інших містах.

А поки триває дискусія про документи, рішення та постанови, дерева вже лежать на землі.

Особливо гостро люди сприйняли пояснення щодо того, що станеться з деревиною після рубки. Представник столичного Департаменту захисту довкілля заявляв, що цінні породи можуть використати у міському господарстві: для лавок, парканів чи інших потреб. Частину деревини та гілок можуть передати для обігріву, зокрема пунктів незламності.

У ситуації, коли мова йде в тому числі про вікові дуби, таке пояснення лише сильніше розлютило людей.

Не менше запитань викликали й обіцянки відновити територію після завершення будівництва.

У КМДА заявляли, що після прокладання мережі проведуть рекультивацію, відновлять благоустрій і висадять нові зелені насадження там, де це дозволяють норми. Звучить заспокійливо, поки не доходить до самих норм.

Уздовж тепломережі має залишитися охоронна зона. Вона становить щонайменше три метри з кожного боку, і дерева там висаджувати не можна. Фактично ту частину лісосмуги, де пройде теплотраса, повернути до попереднього стану вже не вийде.

В одному з оприлюднених дописів Пташник зазначила, що представник Департаменту захисту довкілля говорив про квітники та багаторічні трави на місці дерев над теплотрасою.

І тут уже важко щось прикрасити словами про благоустрій. На місці сторічних дубів можуть з'явитися квітники.

Можна висадити траву. Можна облаштувати територію. Можна поставити нові лавки. Але сторічний дуб не виростає за рік, п'ять чи десять років. І саме тому твердження про майбутнє «відновлення» зеленої зони не відповідає на головне питання людей: навіщо її було знищувати в такому масштабі.

Ситуація давно перестала бути просто суперечкою у Facebook. Люди почали фізично виходити на місце робіт.

Активістка Катерина Чепура розповідала, що мешканці намагалися зупинити вирубку, зокрема коли роботи розпочали з іншого боку парку біля дитячого майданчика. За її словами, після появи журналістів роботи на певний час припинилися, а активістам вдалося пройти на територію вирубки.

Вона також повідомила про затримання підлітків, які перебували у парку, та про силове протистояння з правоохоронцями. Сама активістка після одного з таких днів написала, що повертається додому із синцями.

Також згадуються випадки, коли поліція силоміць відтягувала жінок від місця проведення робіт.

Тож, виходить, що місто роками мало проєкт, на документацію витратили мільйони бюджетних гривень. Первинно теплотрасу планували прокладати іншим маршрутом, потім - маршрут змінили. За кілька місяців до зими у парк зайшла техніка, а за нею прийшла поліція. А людей, які почали запитувати, чому саме так, фактично поставили перед вибором: або дерева, або тепло.

Правозахисниця Олександра Матвійчук назвала таку постановку питання маніпуляцією. Вона наголосила: кияни після пережитої зими прекрасно розуміють необхідність зміцнювати енергосистему. Але це не означає, що суспільство не має права вимагати пояснень, особливо коли рішення вже призвело до вирубки сотень дерев.

І тут важливо не загубити суть за політичними заявами. Питання не стоїть «тепло чи дуби».

Питання звучать інакше:

«чому місто, знаючи про необхідність тепломережі роками, дійшло до ситуації, коли її потрібно терміново будувати через парк? Чому у 2023 році замовляли один проєкт, а у 2026-му маршрут змінили? Чому громада почала отримувати відповіді тоді, коли дерева вже рубали? Де порівняння вартості двох маршрутів?Де технічне обґрунтування, яке остаточно доводить, що пройти Теремківською неможливо? І якщо іншого варіанта справді немає, чому все це не було відкрито показано мешканцям до початку робіт?»

Навіть народний депутат Олексій Кучеренко, коментуючи ситуацію, визнав, що маршрут через лісосмугу, ймовірно, просто простіший. Альтернатива через міську територію означала б необхідність працювати серед уже прокладених кабелів, газових, водопровідних та інших мереж, отримувати дозволи і погодження. Це могло бути довше й дорожче.

Але «довше і дорожче» та «неможливо» все-таки не одне й те саме.

Після розголосу вирубку тимчасово зупинили. Громада вимагала надати повний пакет проєктних документів та повернутися до обговорення початкового маршруту. Відомо, що паузу на два тижні, щоб ознайомитися з документацією та спробувати знайти компроміс.

Але частину дерев до цього моменту вже зрізали.

Якщо вирубка понад 600 дерев справді була єдиним можливим рішенням, це потрібно довести документами й розрахунками. Якщо існував інший варіант, але він був дорожчим, складнішим або просто вимагав більше часу, про це теж треба сказати прямо. Бо зараз частину лісосмуги вже знищено, а відповіді громада продовжує буквально вибивати після того, як у парк зайшли бензопили.

І новими квітниками цю історію вже не закриєш.