"Тітушки", аферисти та безпорадна поліція: чим скінчиться конфлікт навколо скандальної забудови у Білій Церкві

Навколо скандальної забудови що по вулиці Пролетарська, 8 днями розгорілася справжня війна, учасниками якої стали мешканці будинку, забудовники та сумнівна «приватна охорона». Під час чергової спроби розпочати будівництво торгово-розважального комплексу впритул до 9-типоверхового житлового будинку невідомі молодики вдалися до силових методів, образ та залякування жителів будинку.

Невелика передісторія: в листопаді 2018 року, підприємці Юрій Ровінський та Сніжана Кривенда розпочали спроби огороджувати прибудинкову територію щойно створеного ОСББ по вулиці Пролетарська,8.  Відтоді мешканці будинку усіляко намагаються завадити зведенню забудови, адже будівництво ведеться без відступу від їхнього будинку.  Обурює людей і те що забудовники їх підступно обдурили, адже ще в 2006 році депутати вперше надали в оренду земельну ділянку, але була вона на той час в рази меншою і призначалась для побудови невеличкого магазину.  Наразі ж це переросло в проект  4-поверхового виставкового центру площею у понад 2 тисячі квадратів. Попри опір жителів Пролетарської забудовники не полишають спроби відокремити земельну ділянку для початку робіт. В цьому приймає активну участь вищезгадана директор агентства нерухомості  Сніжана Кривенда, послугами якої свого часу скористався забудовник, зробивши її своїм офіційним представником та оформивши на неї генеральне доручення. Жінка, кажуть очевидці, приїздить на «лінію зіткнення» в супроводі натовпу так званої приватної охорони – фактично «тітушками».

Остання сутичка на горе-майданчику, яка мала місце 13 серпня вилилась у справжню війну між обома сторонами конфлікту, учасниками якого відповідно стали і правоохоронці. За свідченнями людей, за вказівки Сніжани Кривенди робоча техніка почала вивантажувати великогабаритні будівельні матеріали мало не на голови мешканців будинку. Під час протистояння постраждало декілька людей, які були повалені на землю міцними молодиками. Екіпажам поліції, як і муніципальній варті дісталася чимала порція народного гніву в інформаційному полі: мешканці будинку оприлюднили безліч постів в соцмережі про бездіяльність правоохоронців. Поліція тримала нейтралітет та особливо не втручалась у силові перепалки, хоча від "тітушок"-охоронців постраждали люди.

Утім, найбільше каміння полетіло в город міської ради та її очільника Геннадія Дикого. Люди впевнені: чиновники поряд з інтересами цілої когорти противників будівництва обирають якісь свої власні інтереси. 

У 2006 році, коли Білоцерківська міська рада надала дозвіл на розробку проектної документації Ровінському Юрію, вона зробила це без проведення громадських слухань. Так, в оренду відійшли 1,4 сотки землі під забудову магазину. Жителям будинку тоді вдалося відстояти  свою територію і не дозволити будівництво. Втім, у 2016 році договір оренди на цю землю новообрана міська рада продовжила, але тепер мова вже йшла про площу 8 соток. Це, звісно, людей обурило і стало приводом для судового позову, але зрештою мешканці будинку на Пролетарській суд програли. А тим часом  проект магазину зазнавав суттєвих змін, та буквально виріс до шалених масштабів. Площа  комплексу за проектом становить 2300 кв.м, а його башта сягає рівня восьмого поверху.

Більше того, ТРЦ планують звести впритул до «малосімейки», тим самим порушуючи пожежні норми, адже загорожа перекрила балкони, призначені для пожежних виходів. Є відверті побоювання і в тому, що під час будівництва буде порушена цілісність будинку, тим паче, що на панелі вже з’явилась тріщина. До того ж бетонний паркан перегородив частину прибудинкової території, де забудовник безпардонно вирізав фруктові дерева та зніс дитячий майданчик.

Мешканці 9-типоверхівки певні, що в таких випадках потрібна обов’язкова згода мешканців, оскільки вони платять за обслуговування цієї прибудинкової території та вважають її своєю власністю на законних підставах. І тут є один нюанс, про який раніше вже заявляв депутат міської ради Борис Смуток: «Ще у 1986 році по вул. Пролетарська виконком виділив земельну ділянку для будівництва багатоквартирного малосімейного будинку взуттєвому об’єднанню на місці розташування кількох будинків. Мешканцям знесених приватних будинків була сплачена компенсація. Відтак земельна ділянка передана для будівництва будинку та облаштування прилеглої території. Відповідно до ст. 30 Земельного кодексу України, під час передачі підприємствами, установами та організаціями будівель, до них переходить право користуватися цією ділянкою. Тому це не комунальна земля. Крім того, в акті немає підписів власників суміжних ділянок на згоду з таким будівництвом».

Натомість представники забудовника запевняють, що в них усі документи в порядку, відповідно мають повне право будувати. Дійсно, свого часу порушень в проектній документації не виявили в управлінні містобудування та архітектури, управлінні врегулювання земельних відносин та управлінні самоврядного контролю, висновки яких взяла до уваги земельна комісія БМР.  Та з цим висновком не погоджувались не тільки пожильці будинку, а й чимало депутатів, вважаючи, що з технічної сторони можливості розмістити торгівельний центр на цій території немає. Так само як і можливості облаштувати паркування необхідної кількості автомобілів, забезпечити під’їзди вантажних автомобілів з товаром. Крім того, було зрозуміло, що транспорт заблокує пересування прилеглою вулицею, а сам центр перекриватиме аварійний вихід з багатоповерхівки та впливатиме на освітлення будинку.

Оскільки порушення були явні та цілком зрозумілі а конфлікти тривали, наприкінці минулого року було створено робочу групу щодо законності даного будівництва, яку очолив Борис Смуток. Туди зокрема увійшли депутати міської та обласної ради, громадські активісти та представники цього будинку. Після проведення декількох засідань за участі  архбудконтролю,  земельного відділу, забудовників та архітектора, все ж таки виявляли порушення норм законодавства, які були допущені при проектуванні та наділенні землі. 

Свої помилки депутати хоч і запізно,  але  визнали. Шахрайство забудовника і необізнаність нового складу ради зіграли велику роль, каже Борис Смуток: «Інвестор і проектанти пішли обманним шляхом, на початку казали що будуть будувати маленький магазин, аби тільки міська рада дала землю в оренду. Так вже побудоване наше законодавство, що поза межами міської ради далі можна проектувати. Основне стартувати. В 2016 році прийшла міська рада у складі якої  більше половини нових депутатів,  які про цей конфлікт не знали. Його приховав і земельний і юридичний відділ. Це нас не виправдовує, наша помилка була в незнанні та в тому,  що ми детально не розібрались. Тому це треба виправляти».

Зрештою  рішенням квітневої сесії БМР, було прийнято проект додаткової угоди про розірвання договору оренди землі №39 від 20.09.2016 року, укладений з ФОП Ровінським Ю. Г., загальною площею 0,832 га під розміщення спеціалізованого магазину з виставково-офісним приміщенням на розі вул. Інтендантська та Пролетарська. Про те рішення сесії не виконується, і зрозуміло чому. Цілком очікувано ФОП Ровінський відмовився розривати договір оренди землі в добровільному порядку.

«Умови документу передбачають що його дія припиняється за взаємною згодою сторін або ж рішенням суду на вимогу однієї зі сторін в наслідок не виконання іншою стороною зобов’язань, передбачених в договорі. Задля звернення до суду юридичний відділ має підготувати обґрунтування позовної заяви, попередньо зібравши необхідну інформацію від низки структурних підрозділів. А так як ці підрозділи не виявили порушень, такий позов подавати недоцільно. В іншому випадку  звернення до суду, за відсутності юридично підкріплених підстав просто обернеться для міської ради програшем», - таку інформацію озвучив начальник юридичного управління Сергій Швець на засіданні постійної комісії з питань дотримання прав людини, законності та боротьби зі злочинністю БМР, яке скликали після резонансних подій на Пролетарській.

Втім, депутат Борис Смуток відносно судового позову висловив  протилежну думку та навіть виказав невдоволення з приводу роботи юридичного управління:

«Робота по виконанню рішень міської ради юридичним управлінням є незадовільною. Можливо, потрібно було звернутися на сесії про виділення певної суми коштів для проведення незалежної експертизи цього проекту. Натомість ви вірите архітектурі, яка є зацікавленою стороною, вірите всім але тільки не депутатам, які обрані людьми.  Тому рішення сесії повинно бути втілене в життя і ви негайно повинні подати до суду. А вже суд вирішить програємо ми чи ні. Люди чекали цього. З людьми які платять податки треба також вести себе цивілізованим чином і якщо розірветься договір, все рівно міській раді треба буде відшкодовувати збитки, відповідно або самостійно або за рішенням суду виплачувати з бюджету ті витрати, які поніс забудовник»

В тому що Феміда пристане точно не на бік міської ради впевнений депутат міськради Володимир Бабенко, проте переконаний, що доцільно шукати альтернативне рішення цієї проблеми, яке влаштувало б обидві сторони конфлікту:  «ми розуміємо, що там будувати не можна. Тому ми маємо зараз розпочати  переговорний процес з забудовниками і  надати їм компенсаційну ділянку площею 8 соток в іншому місці. В такому випадку всі  розійдуться  задоволеними, - і мешканці спокійні, і підприємці будуються.  І не треба ніяких судів бо це все гроші та час».

Власне таке рішення підтримали усі члени комісії. Тож попереду перемовини та пошуки компромісного варіанту, який депутати мусять знайти до наступної сесії Білоцерківської міської ради. Відносно ж інших учасників подій, що відбулись 13 серпня комісія також не забула.  Оскільки на місці протесту людей проводились будівельні роботи з кранами та автомобілями, вирішили залучити до розслідування поліцію та службу охорони праці, аби виявити власника цієї техніки. На думку депутатів, вигрузку будівельних плит не могли допустити люди, які знають норми охорони праці, тому такі служби мають бути позбавлені ліцензії на право робіт. Зокрема, комісія прийняла рішення направити звернення до начальника поліції Білої Церкви з проханням провести службове розслідування зі звітом про дії працівників поліції 13 серпня під час протестної акції, з уточненнями, яка саме охоронна фірма приймала участь в блокуванні мешканців прилеглого будинку та їх побитті, а також чи всі учасники цього блокування мають відношення до охоронної фірми.

Забігаючи наперед, у Білоцерківському відділі поліції «Моїй Київщині» повідомили, що молодики спортивної статури, які брали участь у протистояннях та зі слів мешканців будинку застосовували до них силу, дійсно є представниками приватної охоронної фірми, послугами якої скористалась представник забудовника Сніжана Кривенда.

«Працівники поліції опитали усіх молодиків, перевірили їх документи, відповідно з’ясували що вони дійсно  відносяться до місцевої приватної охоронної фірми», - зазначила Оксана Барковська, інспектор Білоцерківської поліції 

Чи були відтоді спроби домовитися із забудовниками – невідомо, але днями паркан таки було встановлено. Не стали чекати і мешканці будинку, які твердо вирішили захищати свої права у правовому полі. Інтереси ОСББ захищатиме член Ради адвокатів Київської області та депутат обласної ради Максим Запаскін, який вже подав позов про скасування незаконного рішення міської ради. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook:   «Є очевидним порушення прав мешканців будинку, але міська рада з одного боку і визнає, що була неправа а з іншого — констатують про ніби то відсутність правових механізмів вирішення цього конфлікту, окрім як "домовлятись". Так ось, домовлятись з забудовником, який з самого початку знав, що земельна ділянка, яку він незаконно отримав під будівництво, є прибудинковою територією багатоквартирного будинку, ніхто не буде! Відмазки "про відсутність правових механізмів" вже не пройдуть. Учора подав позов в інтересах ОСББ "АМАНД", який було утворено співвласниками будинку № 8 по вул. Пролетарській про скасування незаконного рішення міської ради».

Поки ж виходить, забудовник нібито обманув, депутати нібито не додивилися, а страждають люди. З рештою, такі помилки працюють не на покращення інвестиційної привабливості Білої Церкви  та формування її позитивного іміджу. Що ж до «тітушок»-охоронців, то після того, що трапилося, варто було б позбавити ліцензію для даної компанії. Утім, на батьківщині Вадима Тітушки, схоже, цього досягти не вдасться…

Антон Болбочан, «Моя Київщина»