Транспортна галузь на Київщині: розруха не в клозетах

Неодноразово підіймаючи тему громадського транспорту, ми знаходимо все більше і більше проблем, але ніхто не хоче шукати шляхи їх вирішення. Куди дивиться влада, та чому ніхто не прибирає «регіоналів» з транспортної галузі на Київщині

Бізнес у нашій країні – дуже ризикована справа. Але якщо у країні не думають про процвітання приватного бізнесу, їй буде важко втриматися на борту корабля, що несеться просторами світової економіки. Та й у самій державі стане жити жахливо. Тому політики повинні турбуватися про добробут кожного громадянина країни: неважливо, чи це є бізнесмен, чи звичайний пенсіонер. Неважливо й те, якою є сфера діяльності того чи іншого підприємства: це свого роду кругообіг комфорту в країні. Чим кращі умови політики створять для підприємців, тим якісніші послуги вони надаватимуть народу. А це покращить і авторитет самої влади. Утім, у високих кабінетах займаються зовсім іншими речами, і на такі речі як комфорт для «плебсу» вони не звертають увагу…

На прикладі транспортного бізнесу ми розуміємо: підприємці хочуть лише того, аби їм створили економічно вигідні умови праці, адже всі ми розуміємо, що кожен хоче, аби його діяльність оплачувалася відповідно.

У Київській області лише офіційно живе 1,7 мільйона громадян. Водночас говорять про те, що реальних жителів столичного регіону удвічі більше. Щодня хоча б кожен третій житель області користується громадським транспортом, аби дістатися столиці, або іншого населеного пункту.  І щодня, ці ж самі жителі наражають себе на небезпеку через несправний транспорт, погані дороги, відсутність будь-яких контролюючих органів. Транспортні компанії готові покращувати умови перевезень, але влада, як виявилося, поки що не готова створити стандарти, на які підприємства могли б орієнтуватися. В результаті ми отримуємо хаос…

Поки ж влада розповідає про те, що вони роблять все, аби транспортні послуги відповідали європейським стандартам. Але це звучить смішно: європейський транспорт пішов далеко вперед. Починаючи від стану техніки і закінчуючи організацією перевезення пасажирів. Уже дійшло до того, що  цього року у Люксембурзі планують зробити весь громадський транспорт безкоштовним. Уряд країни таким чином хоче спонукати громадян відмовитися від особистих автомобілів. Якщо рішення схвалять, герцогство стане першою у світі країною з безкоштовним громадським транспортом, а все це пов’язано з тим, що країна щодня “тоне” в заторах, і саме так влада намагається зробити життя громадян комфортнішим.

Наша ж країна залишилася далеко в 20 столітті і по якістю техніки, і по розумінню проблематики наших «слуг народу». А як говорив герой відомого твору Михайла Булгакова, «розруха не в клозетах, а в головах»…

На жаль, ми досі залишаємося в СРСР. Тоді через погано продуману конструкцію автобуси часто переповнювалися вихлопними газами. Про екологічні норми тоді навіть не чули. У міжміському "ЛАЗі" заднє, м'яке сидіння неймовірно нагрівалося від робочого двигуна, через що в літню пору задня частина салону перетворювалася в камеру тортур. Що й говорити про комфорт, якщо автобуси мали всього 25 сидячих місць, при загальній розрахунковій місткості в 110 чоловік, але при цьому в автобус легко “набивалося” до 250 людей. Брудний, старий транспорт – це те, на чому їздили люди минулого століття, проте, навіть у ті часи був хоча б один, але великий плюс – низькі тарифи.

Окрема історія – маршрутні таксі. У Європі його якщо й використовують, то лише як допоміжний транспорт, і він майже не користується попитом. Зовсім інша ситуація – в Україні. У 60-х роках жителі Києва отримали новий вид транспорту – маршрутні таксі. Незважаючи на низький клас авто (використовувалися здебільшого «рафіки») і високу вартість проїзду, маршрутки користувалися популярністю, оскільки їздили від метро до популярних об’єктів на кшталт парків та виставкових центрів. До кінця 80-х років в столиці вже було 28 маршрутів (62 мікроавтобуса). Проіснували вони до розвалу СРСР.

Проте, у середині 90-х, коли громадський транспорт переживав не найкращі часи, саме власники маршруток допомогли людям. Можна говорити про те, що саме завдяки їм країна вийшла з транспортної кризи. Зараз відбувся новий виток транспортної кризи. Назріває закономірне питання – а де всі наші компетентні органи, Укртрансінспекція чи поліція? Хто захищає права перевізників і пасажирів?

Політики “б’ють себе в груди”, що вони відкриті для простих людей. «Моє бачення роботи – це виїжджати до людей, спілкуватися з ними, дізнаватися про їхні проблеми. Обов'язково залучати представників районних адміністрацій, місцевого самоврядування, контролюючих та правоохоронних органів. І найголовніше – вирішити проблему вже сьогодні, прямо на місці. Все інше - планово і під жорстким контролем», - неодноразово розповідав голова Київської ОДА Олександр Терещук. Проте коли ми звернулися до управління інфраструктури в КОДА – почули “пусті відмовки”. Зважаючи на це, ми зробили свої висновки про “відкритість” наших держслужбовців.

Тому, перш за все, потрібно розуміти, що першопричина всіх негараздів звичайних людей захована в абсолютній некомпетентності можновладців, які, насправді, дуже далекі як від народу, так і від транспортної сфери. До речі, для розуміння, головою управління інфраструктури у Київській ОДА є депутат від Опозиційного блоку у Київській облраді Юрій Чередніченко. У цьому скликанні Верховної Ради є помічником-консультантом одіозного екс-міністра енергетики в уряді Азарова Юрія Бойка, який наразі балотується в президенти.  Себто у президентській вертикалі Петра Порошенка сидить помічник його опонента на виборах. От і виникає питання: так чия влада? І хто відповідає за реформи? Схоже на те, що цим у нас займаються, як і п’ять років тому, до Революції Гідності, регіонали-«господарники», чий реформаторський хист вся країна запам’ятала дуже гарно. Але замість того, щоб їх прибрати, їх залишають на найбільш хлібних напрямках. А людям, як вже раніше заповідав Азаров, радять: не треба скиглити, а треба брати лопати і копати.

На жаль, нинішня влада «копає» в тому ж напрямку, що й минула. І докопалася до того, що нинішня президентська кампанія перетворилася на повнісінький цирк шоуменом-клоуном Зеленським на першому місті в рейтингах. Який є лише наочною ілюстрацією того, як дістала непродумана політика з боку керівництва держави, яке готове ставити "регіоналів" на ключові позиції, лиш би ті демонстрували яку-ніяку лояльність. А взамін нищили цілі галузі в країні...

Антон Болбочан, «Моя Київщина»