Три мільйони доларів на смертельний піар Кудрика: чому новий стадіон в Софіївській Борщагівці стоятиме недобудом (ДОКУМЕНТ)
Голова Софіївської Борщагівки Олесь Кудрик
відкрив помпезно під вибори дитячий стадіон, який не введений в експлуатацію, а
відтак є небезпечним для життя дітей.
В Борщагівській ОТГ, яка є однією з найзаможніших
громад Київщини, останні тижні перед днем голосування видалися особливо
багатими на "подарунки" для виборців з боку чинної влади, яка прагне
залишитися чинною і після 25 жовтня. Найбільше на цьому напрямку відзначився
Олесь Кудрик – голова Софіївської Борщагівки (найбільшого села, що входить у
Борщагівську громаду разом з Петропавлівською Борщагівкою та Чайками).
Спершу Олесь Тимофійович урочисто відкрив два
дитячі садки, нестача яких є вкрай болючою для мешканців ОТГ. Однак позитиву у
Кудрика не вийшло. Його атракціон нечуваних щедрот одразу ж був ретельно
вивчений ЗМІ і з'ясувалося, що: по-перше, садки Кудрик просто купив у
забудовників за бюджетні кошти; по-друге, зробив
це він ще влітку, але свідомо тягнув з відкриттям до останніх днів перед виборами;
і по-третє, заплатив за них щонайменше 140 млн гривень, що більше половини
річного бюджету села, і одразу виникли питання щодо завищеності ціни та
доцільності подібних витрат.
Але одразу з акцією по відкриттю садків Кудрик
затіяв не менш помпезний, але куди більш цинічний піар-хід. Рівно за тиждень до
виборів Олесь Тимофійович урочисто відкрив "Спортивно-культурний центр
"Софіївський".
На урочисте відкриття стадіону зібралося
чимало людей (чим їх туди змотивував прийти Кудрик –окреме питання), але далеко
не всі вони були у захваті від того, що відбувалося. І справа не лише в тому,
що відкриття стадіону саме перед виборами, коли протягом попередніх років
каденції Кудрика нічого подібного не відкривалося – це відвертий піар, хоча і
це багатьом не сподобалося. І не в тому, що стадіон має певні проблеми у
вигляді відсутності достатньої кількості паркомісць, а також не надто рівного
футбольного поля, на якому під час дощу одразу з'являються калюжі.
Виявилося, що помпезно відкрита споруда має
дуже серйозні проблеми. В тому числі і в плані законності. Ця будівля, попри
те, що будівельні роботи були завершені ще в кінці 2019 року, досі не отримала
дозвіл на введення в експлуатацію Державною архітектурно-будівельною
інспекцією. У чому може переконатися будь-хто, зазирнувши у відкритий реєстр
ДАБІ.
А це означає, що будь-яке використання цієї
будівлі заборонено. Окрім, власне завершення будівельних робіт. Тобто, по
закону, Кудрик привів дітей та їхніх батьків не на стадіон, а на будівництво,
де, за нормами техніки безпеки, всі мали бути в касках. Але пан Кудрик, звісно,
касок нікому на вході не видавав, щоб не псувати "свято". Він навіть
не потурбувався про наявність захисних масок від ковіду, попри те, що частина
заходів проводилася у закритому приміщенні, а в країні лютує епідемія.
Здається, вибори затьмарили в голові Кудрика увесь здоровий глузд.
Але повернімося до нашого СКК
"Софієвський", адже в історії появи на світ цієї недобудови є ще
багато цікавого. Будівництво цього об'єкту було розпочато в 2018 році, після
того, як у травні того ж року очолювана Кудриком Софіївсько-Борщагівська
сільрада провела тендер та уклала угоду з компанією-підрядником
"Будівельно-проектна фірма Україна". Загальна вартість робіт на
стадії укладання угоди складала майже 92 млн грн. Чи є така ціна адекватною
мають визначати компетентні органи, що перевіряють економічну діяльність
державних установ. Але якщо порівняти відому нам ціну на будівництво стадіону з
ціною, за яку Кудрик купив уже готові дитячи садки, то виходить, що стадіон на
пару десятків мільйонів дорожчий за один з дитсадків, куплених у забудовників.
При цьому варто не забувати, що СКК
"Софіївський" – це далеко не НСК "Олімпійський". Футбольне
поле зі штучним покриттям, які в останні роки є біля багатьох шкіл. Дві
невеличкі трибунки, і найдорожча частина – триповерхова будівля, де розміщені
секції та музеї з бібліотеками. Ось і весь доробок за більш ніж три мільйони
доларів платників податків. Отже, перевіряючі органи мають підстави аби звернути
особливу увагу на цей об'єкт.
Що ж стосується компанії-підрядника, то і тут
все виглядає доволі підозріло. Справа в тому, що компанія БПФ Україна
зареєстрована у Софіївській Борщагівці по вулиці Волошковій 42/2 на території
ЖК "Волошковий", до забудовника якого, як пишуть деякі ЗМІ, має
відношення і персонально Кудрик. Тобто можна припустити, що Кудрик від імені
сільради підписав угоду на будівництво зі "своїм підрядником", щоб
мати від будівництва стадіону не лише політичний зиск.
А тепер варто відповісти на головне питання.
Чого ж об'єкт, будівництво якого, відповідно до наявних у відкритих джерелах
документів, було завершено майже рік тому, досі не зданий в експлуатацію. Те, що
Кудрик тягнув з відкриттям до дня виборів цілком очевидно, але ж дозвіл на
введення в експлуатацію можна було отримати уже давно. І відповідь на це
питання прихована за закритими дверима на третій поверх будівлі, які під час
урочистостей так і не були відчинені, попри те, що більшість людей, що прийшли
на відкриття мали можливість походити і помилуватися красою всієї будівлі
зсередини.
Як нам пояснили наші джерела, будівля не
введена в експлуатацію через суттєві порушення при будівництві покрівлі, які
можуть призвести до обрушення покрівлі, що вкрай небезпечно для людей, яку
будуть всередині, і жодна притомна комісія будівлю з такими порушенням ввести в
експлуатацію не зможе. Адже у випадку аварії, можуть загинути люди, і хтось
муситиме нести за це відповідальність. Тим більше, що буквально в кількох
кілометрах від кудрикового стадіону трохи менше двох років тому сталася подібна
аварія в абсолютно аналогічній ситуації.
Мова йде про обвалення даху в грудні 2018 року
спорткомплексу Favorite Fit на території школи №4 міста Вишневе. Тоді
свіжозбудована споруда розвалилася на очах після першого ж снігопаду. Під дахом,
який обвалився, знаходилося 30 дітей. І ніхто з них не постраждав виключно
завдяки щасливому випадку та блискавичній реакції педагога, що був з дітьми.
Дах обвалився не одразу, а спершу почав гучно тріскатися, це дало змогу
евакуювати усіх дітей і втрати від аварії були лише матеріальні.
Кудрик не може не знати про цю подію, як не
може і не усвідомлювати тих жахливих наслідків, до яких може призвести
відкриття для дітей не зданого в експлуатацію стадіону, збудованого нашвидкоруч
з порушеннями будівельних норм. Невже страх втратити владу, а разом з нею і
можливість розпоряджатися коштами громади – настільки великий, що Кудрик
готовий покласти на вівтар своєї перемоги на виборах життя ні в чому не винних
дітей? І чи можна людину з такими моральними якостями хоч на секунду наближати
до владних повноважень?
Тішить в цій історії тільки одне. Кудрик так боїться
програти на виборах, що вдається до абсолютно непродуманого піару, який йому у
підсумку лише шкодить. Як результат, найголовніші "фішки" з
дитсадками та стадіоном, з якими він йде до виборців, лише показують справжню
сутність Кудрика, яка аж ніяк не спонукає жодну притомну людину за нього
голосувати.