В умовах війни та нових викликів: як працює університет Сковороди в Переяславі

На Київщині діє сучасний університет

«Моя Київщина» вирішила завітати до університету Григорія Сковороди в Переяславі, який не так давно відсвяткував 300-річчя від дня народження відомого українського філософа, поета й педагога, на честь якого названий заклад. Яскравою подією було започаткування форуму «Сковорода 300», що закінчився приїздом президента Володимира Зеленського. 

Попри відносну молодість вишу – університет Григорія Сковороди в Переяславі було створено у 1986 році – діяльність цього регіонального закладу вищої освіти базується на глибоких багатовікових традиціях розвитку освіти Переяславщини. Нам вдалося переконатися, що цей освітній заклад прагне бути сучасним і йому чудово вдається відповідати вимогам інформаційного суспільства та водночас зберігати свою унікальність. 

Візитівкою університету є музей. Що абсолютно логічно, бо Переяслав являється музейною столицею нашої держави. В музеї зберігаються експонати, що не тільки ілюструють історію створення закладу, а й відображають загалом процес розвитку освіти в Переяславі. Там дуже цікаво тому, що експозиція музею побудована за тематичним планом та має унікальний історичний архів Юрія Бойка-Блохіна.  

В університеті систематично оновлюються матеріально – технічні та лабораторні бази, застосовуються сучасні технології і надається потужний науково – методичний супровід освітнього процесу. Щоб переконатись в цьому «Моя Київщина» провела екскурсію по закладу. Побувати нам вдалось в аудиторії № 428 педагогічного факультету, що позиціонується як лабораторія «Нової Української школи». Вона спрямована на підготовку студентів до професійної діяльності з використанням новітнього освітнього інструментарію.

Ректор університету Віталій Коцур розповів про її створення: 

«У нас був дуже серйозний грантовий проєкт «Мопед», за рахунок якого ми зробили декілька сучасних аудиторій, одна з яких була облаштована для повноцінної модернізації педагогічної освіти з використанням інноваційних інструментів».

Є ще також унікальна аудиторія під назвою «Центр іноваційного навчання та трансферу технологій» створений на базі університету в рамках міжнародного проєкту «Іноваційний університет і лідерство». Університет тісно співпрацює із Стамбульським фондом науки і культури. Результатом співпраці, якого стало заснування україно-турецького центру Саіда Нурсі. Важливим структурним підрозділом університету є і навчально – методична лабораторія психолінгвістики й розвитку. 

Сучасний заклад вищої освіти складно уявити без просторих та сучасних конференц-залів, є такий і тут.

Зал засідань використовують не лише за призначенням, а й для проведення майстер класів, дискусій тощо. Але куди більші можливості надає конференц-зала імені Василя Сухомлинського, яка обладнана за найсучаснішою технікою. Віталій Коцур, також розповів  про визначну подію, яка проходила в цій конференц-залі.

 «В цьому залі наш університет нещодавно проводив зустріч з президентом України, присвячену 300-річчю з дня народження великого українського філософа і поета Григорія Сковороди. Відгукнувшись на наше запрошення, Володимир Зеленський, мав змогу поспілкуватись з студентами та викладачами вишів, де також було проведено телеміст із Харківським педагогічним університетом ім. Сковороди та «Києво – Могилянською академією». Темою для обговорень були питання творчої особистості і людиновимірності Григорія Сковороди, бо дуже часто в своїх зверненнях, президент акцентує увагу саме на людських якостях.  В умовах війни він вперше побував в закладі вищої освіти, і це велика честь для нас». 

Студенти мають змогу навчатися в просторих кабінетах – майстернях. Хочемо звернути вашу увагу на аудиторію етнодизайну імені Марії Буряк.

Саме там вивчаються стародавні техніки українського мистецтва такі, як писинкарство, витинанка, малярство на склі, ручне ткацтво та інше. Більше нам розповіла про майстерню доцент кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання Стрілець Ольга Володимирівна, яка до речі є членом Спілки дизайнерів України:

«В лабораторії етнодизайну ми досліджуємо найстародавніші техніки українського народного мистецтва. Наприклад, культури Трипілля, витинанку початку 19 ст., малярство на склі... Студенти в процесі такого навчання формуються не просто, як педагоги, а як творці, глибоко духовні люди. На мою думку, просто знати ті всі традиції недостатньо, потрібно вміти берегти їх, передавати і нести далі. Тому ми навчаємо моделюванню одягу, в дизайні якого відображаються українські традиції. Тобто студенти вчаться втілювати стародавні техніки, знаки і символи в сучасний проєкт. Все те, що показує в українських традиціях любов до життя, вміння нашого народу спілкуватись з природою і шанувати її».

Під час екскурсії ми опинилися у актовій залі вишу. Ми дізнались, ця зала є найбільшим концертним майданчиком міста, яка вміщає в собі 600 посадкових місць, де приймають масштабні форуми. Але сьогодні, через війну в країні, в неї інше призначення. Що наразі відбувається в актовій залі та чим вона живе сьогодні нам розповів керівник соціально – гуманітарного відділу, кандидат педагогічних наук Андрій Іващенко, який також очолює волонтерський відділ університету. 

«З 24 лютого актова зала стала великим волонтерським хабом , що є найбільшим в громаді. Ми допомагаємо внутрішньо переміщеним особам та військовослужбовцям. Також тісно співпрацюємо з Національною гвардією, поліцією , Збройними Силами та добровольчими формуваннями. В цій залі ми збирали допомогу і для Херсонщини, Кривого Рогу, Харківщини та іншим. До речі, ще ми маємо комплект обладнання - надувний екран і генератори, для того, щоб робити виїзди з показами національних фільмів у військові частини. Приємно те, що долучається до цієї справи багато простих людей. Тому університет є не тільки закладом освіти, а й осередком добра і хороших громадських ініціатив». 

Варто ще було б розповісти, що під час реформування волонтерського корпусу функціонувало вже і добровольче формування від університету. Як нам стало відомо, на другий день після початку повномасштабного вторгнення, викладачі разом зі студентами зібрались та спланували свої подальші дії саме таким чином, що спочатку було створено взвод, а потім сформували роту. А далі вже виникло добровольче формування, яке увійшло до складу територіальної оборони.

Про те, як швидко вдалось організувати діяльність нам розповів молодший лейтенант, офіцер запасу Збройних Сил України Дронь Олександр Іванович. 

«Спочатку збройної агресії було створено рух спротиву зі студентів та викладачів. Потім долучалися і небайдужі громадяни. З часом це переросло у добровольче формування Переяславської територіальної громади № 2. В нашому складі, окрім вище згаданих, є військовослужбовці, які отримали травми та не можуть продовжувати службу. Підпорядковані ми Збройним Силам України та виконуємо завдання з територіальної оборони. На цьому наша діяльність не закінчується, ми проводимо також навчання спеціалістів різного профілю, наприклад операторів дронів чи надаємо знання з мінної справи. Загальними обов’язковими предметами є тактична медицина та тактика ведення бою. Після, в разі потреби, хлопці направляються до військових частин». 

В цьому ж напрямку, у зв’язку з війною, змінив свої спрямування та розширив функції Центр консультативного ресурсу і психології університету. Одним із основних напрямків якого, стала робота із військовослужбовцями, ветеранами, учасниками бойових дій та їх сім’ями. Про зміни в роботі центру розповіла керівник, доцент кафедри психології Оксана Володимирівна Руденко:

 «Центр почав працювати 27 січня 2022 року. Ми були на етапі свого формування, коли сталось повномасштабне вторгнення. Всім звичайно було важко, тому пішов запит на підтримку. Ми організували групи взаємопідтримки онлайн для психологів, батьків та переселенців. Хочу пояснити важливу річ, що люди при невизначеності в ситуації, коли стає складно контролювати своє життя, починають втрачати свою ідентичність і далі планувати якісь дії майже не можливо. Тому це є прямий шлях до негараздів в галузі психічного здоров’я. Оскільки ми постійно працюємо з такими проблемами, напрямок цієї роботи я вважаю досить суттєвим».

«Моїй Київщині» вдалось оцінити також облаштування  укриттів, де дійсно зробили комфортні умови для роботи як студентів, так і викладачів. Наразі в закладі більше 1000 м2 укриттів. Враховуючи, що зараз навчається 5 тисяч студентів, половина з яких знаходиться на заочній формі, а денне навчання проходить позмінно, то всі безпекові потреби виконані на 100%.

Наостанок хотілось розповісти про ще один гарний показник вишу, яким пишається наша держава. Тут навчалися виховані славнозвісні боксери Клички, футболіст Циганков, безліч олімпійських та параолімпійських чемпіонів, переможців та призерів безлічі міжнародних та всеукраїнських змагань. Не дивно, що тут на високому рівні розвинено спортивну інфраструктуру університету, студенти мають велику кількість можливостей для занять спортом. Тут професійно займаються кікбоксингом, карате, футболом, баскетболом та іншими видами спорту. Є сучасний стадіон з тренажерами та біговою доріжкою, великий та малий спортивний зали.

В університеті активно займаються популяризацією здорового способу життя, тому студенти мають можливість займатись спортом як самостійно, так і в рамках роботи тематичних спортивних гуртків та секцій.