Велике село: як Боярці позбавиться неприємного реноме
Про ситуацію зі сміттям, освітленням вулиць та іншими проблемами одного з найбільших міст-супутників столиці, дізнавалася «Моя Київщина».
Як відомо, протягом останніх років зміни адміністративного устрою в Україні відбувається природнім шляхом на рівні місцевого самоврядування, завдячуючи процесу фінансової децентралізації та добровільному вибору формату об’єднаних територіальних громад.
Однак не скрізь ці процеси відбуваються безболісно, оскільки зачіпають інтереси чиновників, політиків та бізнесменів, особливо у багатій столичній області. Мабуть, саме тому Київська область так відстає від інших регіонів в процесі утворення територіальних громад. А оскільки добровільність процесу утворення громад завершується наступного року і далі процес буде організований централізовано, то той хто не встиг – програв.
Як зазначив представник офісу муніципальних реформ й президент ГО «Клуб мерів», депутат Київської обласної ради Володимир Удовиченко шанс провести останній тур виборів керівників й депутатів новоутворенних ОТГ спливає у вересні. Це стосується і найбагатшого Києво-Святошинського району, який фактично не має свого адміністративного центру, а уся інфраструктура розкидана як по столиці, так і по території всього району.
Зрозуміло, що в контексті майбутньої реорганізації та ліквідації обласних та районних адміністрацій, говорити про відновлення повноцінності столиці області й району – не варто. Однак та ж Боярка, яка не може навіть теоретично претендувати на статус обласного центру, опинилася обабіч процесу децентралізації…
Кореспондент «Моєї Київщини» побував на зустрічі міського голови Олександра Зарубіна, яка перетворилася на вечір зауважень до останнього. У земляків – наболіло, і хоч ті ж Ірпінь, Вишневе і Буча у своїх земляків викликають нарікання надмірною забудованністю, історична частина Боярки ніби впала в іншу крайність: місто фактично не розвивається…
«Як були великим селом – так і залишаємося ним – без нормальних доріг, зливових каналізацій, аптек і торговельних центрів та якихось перспектив», - сказала у серцях літня жінка.
Кілька років тому у місті було проведене громадське обговорення – що робити з колишнім кінотеатром імені Островського. Та виявилося, що представники торговельних мереж вважать стару Боярку непривабливою у сенсі торговельної логістики.
Та не тільки недостатність урбанізації засмучує боярців. Сусідня Тарасівка – ще менша, проте виглядає значно охайніше. У Боярці проблеми – з вивозом сміття, хоча могли повчитися, як вирішувати проблеми зі сміттям у тому ж Обухові.
Нарікали люди й на елементарну відсутність тротуарів – тим паче швидкість руху авто в цей окрузі – чимала. А оскільки значна кількість боярчан працює у столиці, звертали увагу вони і на проблему небезпечного розвороту по автотрасі, неподалік Віти Поштової.
З чим в Боярці немає проблем, так це з наливайками, ломбардами та гральними салонами. На фоні дефіциту вуличного освітлення цей контраст добре відчувається.
Картину почутого на зібранні мер Зарубін може читати щодня з низки місцевих груп у соцмережах.
«Чи відомо Вам, яким чином утилізується сміття в Боярці? Розповідаю далі. Сьогодні всі мешканці біля Боярського кола чують сморід спалюваного сміття. Результати «розслідування» показали, що сміття (за вивіз і утилізацію якого ми платимо ЖЕКу) просто спалюється на території колишніх Декоративних культур (цвітоводства). Пожежним, які прибули на виклик мешканців будинку № 51 по вул. Білогородській з приводу масштабної пожежі, чоловіки пояснили: відбувається контрольоване спалювання сміття. Так звані «палії» сміття, крім того, пояснили, що спалювання здійснює спеціально створений підрозділ ЖЕКу», - розкриває особливість місцевої технології поводження зі сміттям один з місцевих жителів.
Цікаво, що проблема сміттєзаводу виникла давно, однак громадські активісти протестують проти його будівництва. Але річ не тільки в активістах цьому. Місцевий бюджет Боярки – всього лише 16 мільйонів. На них можна хиба що муніципальний автобус придбати., а для реалізації більш масштабних проектів потрібно залучити приватних інвесторів.
Як розраховує Олександр Зарубін, після проведення виборів новоутвореного ОТГ (до Боярки приєднується Забір’я) бюджет має суттєво збільшитися.
Інший варіант – надання місту статусу міста обласного підпорядкування, На його думку, інших сценаріїв збільшення муніципального бюджету не дано, оскільки тільки зміна статусу дає законну можливість більше коштів залишати від податків.
Утім, протягом тривалого часу в Києво-Святошинській райдержадміністрації мали свої плани та свій підхід до утворення ОТГ. Ідея Милослави Смірнової, яка керувала районом протягом чотирьох років, полягала в тому, щоб утворити Києво-Святошинську об’єднану територіальну громаду, з’єднавши одразу кілька десятків населених пунктів, отримавши шалені гроші до бюджету. Справа навіть дійшла до суду. Зарубін виступив проти утворення подібного муніципального «колгоспу».
Конфлікт деякий час доповнювало суперництво між обласною державною адміністрацією і колишнім керівництвом облради, що завадило вчасно прийняті перспективні програми соціального розвитку регіону…
Таким чином, жителі Боярки елементарно стали заручниками політико-бізнесових амбіцій «сильних світу цього». І це притому, що вибори в ОТГ можна було провести ще в 2016 році, коли стартові умови для фінансової децентралізації були суттєво кращими, а якщо восени вибори будуть зірвані, то об’єднання буде здійснюватися наступного року вже адміністративним чином. Не випадково російській поетесі Марині Цвєтаєвій належить афоризм: «Успех – от слова успеть».
А поки що мер Боярки Олександр Зарубін готує своїх земляків до тотальної економії, пропонуючи відмовитися від централізованого теплопостачання. Ідея – правильна, але явно запізніла: у багатьох містах Західної України заходи по тепло-, енерго- та ресурсозбереженню запроваджені давно, особливо там, де керівники населених пунктів технологічні новації доповнили й перевагами фінансової децентралізації. У Боярки з’являється шанс лише зараз…
Олександр Воронін, «Моя Київщина»
Читати "Моя Київщина" у Facebook
