Вибори мера Славутича: що потрібно знати про кандидатів

Славутицька міська рада

Процес підготовки до виборів очільника наймолодшого міста України в самому розпалі. Цьогоріч боротися за крісло малої культурної столиці – Славутича – буде 8 кандидатів. Детальніше читайте у сьогоднішньому матеріалі

Юрій Фомічев

У жовтні 2015 року мером наймолодшого міста України став ексрегіонал Юрій Фомічев. Варто зазначити, що він виконував обов’язки голови міської ради ще з травня того ж року, після відставки попереднього керівника Володимира Удовиченка.

Загалом політична кар’єра чинного мера Славутича розпочалася в 2006 році. Тоді Фомічева обрали депутатом міської ради, де він свого часу очолював комісію з муніципальної реформи, реформування ЖКГ, комунальної власності й тарифної політики.

У 2010 році до міськради Фомічев потрапив як член Партії регіонів, а в 2015 році балотувався в мери як самовисуванець.

Насамперед зауважимо, що міський голова Славутича відомий своєю порівняно високою заробітною платою серед своїх колег у межах столичного регіону. Відтак, згідно з даними народної обраниці від 96 округу Ольги Василевської-Смаглюк, за минулий рік він отримав 637 051 грн. Більшу суму заробив лише мер Вишгорода Олексій Момот – 887 636 грн.

Спробуємо розібратися, за які заслуги з міського бюджету Славутича виділено додаткові кошти до зарплати мера. 

Прізвище чинного очільника Славутича фігурує в низці скандалів, зокрема пов’язаних із наближеними до мера підприємствами, що регулярно отримують підряди від управлінь міської ради.

В офіційній декларації Фомічев зазначив, що до початку політичної діяльності був фахівцем Державного казначейства у Славутичі, провідним інженером АТЗТ "Атма-торг" і генеральним директором ТОВ Будівельна компанія "Славутич".

За даними ЗМІ, є ще низка підприємств, якими раніше керував чинний мер: ТОВ "Лінія", ТОВ Будівельно-інжинірингова компанія "Славутич", ПП "СКС-М", ПП Будівельна компанія "Славутич".

Так, до 2015 року Фомічев був власником ТОВ Будівельно-інжинірингова компанія "Славутич", яке наразі очолює його колишній підопічний Віталій Сидорін.

Підприємство є фігурантом кримінального провадження: у листопаді 2016 року з держбюджету виділили 19,5 млн грн субвенцій на соціально-економічний розвиток Славутича. Більшість коштів була спрямована на проведення ремонтних робіт, замовником яких виступало Управління інфраструктури та капітального будівництва Славутицької міської ради.

ТОВ "БІК "Славутич" у 2019 році виграла тендери на загальну суму 3 053 847 грн, зокрема близько 1,5 млн грн – на закупівлі від Управління інфраструктури та капітального будівництва Славутицької міської ради та ще понад 1,2 млн – від Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС". У 2020 році, попри відкриту кримінальну справу, компанія вже отримала підряди на понад 1,3 млн грн.

ПП Будівельна компанія "Славутич" нині належить дружині мера Майї Фомічевій. Так, у 2016 році Управління освіти і науки Славутицької міської ради замовило в БК "Славутич" демонтаж альтанок для дитячого садка "Крунк" за 61 тис грн, а також заплатило фірмі 77 тис грн за підготовку основ і спорудження шару підстилки під ці альтанки, проте дані щодо замовлення цих робіт у системі "Прозорро" відсутні. Крім цього, у 2012-2016 рр. фірма фігурувала у 17 кримінальних судових справах. Тендери виграються, але робота не виконується.

Майї Фомічевій також належать частки в ПП "Лотос-Славутич", ТОВ "Інвестиційно-промислова група" і ТОВ "Лінія". Останнє вже заборгувало державі понад 340 тис грн податків і судиться зі Славутицькою міськрадою щодо стягнення заборгованості – понад 120 тисяч гривень за оренду землі. Тобто фірми дружини мера судяться з міськрадою за несплату коштів…

Слід згадати й про те, що свого часу віце-прем'єр-міністр Геннадій Зубко ще в жовтні 2017 року заявляв, що мер Славутича Фомічев продемонстрував "управлінську імпотенцію". Він навіть закликав міського голову подати у відставку через несвоєчасний старт опалювального сезону. Але, як бачимо, мер "добув" свою каденцію та планує залишатися на пригрітому місці й надалі.

Володимир Борисов

Черговий раз стати мером Славутича має намір чинний секретар міської ради – ексрегіонал, а наразі очільник місцевого осередку "Опоблоку" (контролює частину депутатів міської ради, із якими утворив єдину депутатську групу).

У 2015 році він поступився Фомічеву та зайняв 2 місце. Натомість саме останній запропонував Борисову посаду секретаря, а той, звісно, "не мав морального права відмовитися від цієї пропозиції".

Репутація Борисова добряче заплямована. За даними ЗМІ, він причетний до лобіювання незаконних забудов, зокрема котельні у Славутичі, фактичним власником якої є колишній високопосадовець-фіскал часів Януковича Руслан Щава, відомий у наближених до криміналу колах під прізвиськом "Щавель".

Відтак, будівництво є спробою легалізувати "брудні" кошти, акумульовані Щавою за часів його роботи в податковій.

Борисова також звинувачують у відмиванні коштів та участі в монополізації ринку для отримання "відкатів".

Чинний секретар міськради не приховує відверто проросійських настроїв. Борисова неодноразово звинувачували в сепаратизмі. Так, 9 травня 2017 року на святі на честь Дня Перемоги з’явився з георгіївською стрічкою. Натомість скандал зам’яли, а пан Борисов заявив, що закиди щодо нього спрямовані на зрив роботи сесії міськради. До слова, його старший син після закінчення школи в 2018 році вступив до "російського" військового училища в Севастополі.

Серед гучних скандалів слід виокремити й той, що стався в березні 2016 року. Борисов після робочої наради в коридорі виконкому крив матом і хапав за грудки головного інженера КП "УЖКГ".

Реакція суспільства на це була: зареєстрували електронну петицію щодо зміни секретаря Славутицької міської ради. І підписів зібрали 194 із 100 необхідних. Але в мерії заявили, що підписи підроблено, що "спотворює сутність електронної демократії", і пригрозили за допомогою депутатів міськради від БЮТ внести зміни до Єдиної системи місцевих петицій, аби такі випадки не повторювалися.

Відтак, Борисов не лише втримався у кріслі, а й планує підвищити свої позиції.

Михайло Шинкаренко

На посаду мера претендує чинний заступник міського голови у виконавчому комітеті (із 2017 року). Шинкаренко – член політичної партії "Рідний дім", лідером якої є міський голова Чернігова Владислав Атрошенко.

Шинкаренко з 2001 до 2016 року займався бізнесом і був засновником декількох компаній, основна діяльність яких була пов’язана зі швейним виробництвом та оптовою торгівлею, зокрема й побутовою технікою. Хоча підприємницька діяльність чиновника припинена, із деякими фірмами його ім’я все ж пов’язане й досі – ТОВ "Лан ЛТД" та ТОВ "Вектор Трейд". Останнім наразі керує його цивільна дружина Ніна Грач.

Згідно з декларацією за 2019 рік, у Шинкаренка земельна ділянка та будинок у Славутичі, а також автівка MITSUBISHI PAJERO WAGON 2008 рік випуску (належить дружині).

Олександр Макаров

Чинний депутат Славутицької міськради та заступник начальника управління капітального будівництва Чернігівської міськради балотується від Всеукраїнського об’єднання "Батьківщина".

Макаров є директором Центру професійного розвитку Славутицької міської ради. У 2016 році він також подавав свою кандидатуру на посаду радника голови Чернігівської міськради.

За даними декларації, у 2019 році він заробив 242 625 тис грн на посаді заступника і 16 789 тис грн в Управлінні освіти й науки Славутицької міськради.

Також у чиновника є Skoda Octavia 2002 року та спільна з дружиною квартира у Славутичі.

Володимир Волков

Ексдепутат міськради (у 2010 році обраний від "Сильна Україна") представлятиме на цих виборах політичну партію "ЗА Майбутнє". Подавав він свою кандидатуру на пост міського голови й у 2015 році від політсили "Укроп".

Волкову та його дружині Катерині належить ПП ТВФ "ВЛАД", діяльність якого пов’язана із виробництвом верхнього одягу. Підприємство очолює сам Волков.

Також він є співзасновником ТОВ СМП "Спеценергомонтаж", що займається монтажем водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування ще з 1996 року, та ТОВ "МАКНО ЛТД", діяльність якого пов’язана з вантажним автомобільним транспортом. У 2013 році разом із дружиною він одержав відзнаку "За особистий внесок у розвиток міста".

Тетяна Кебкало

Займає посаду заступниці директора ТОВ "Омега Консалтинг Груп", що належить її чоловіку. Це приватна фірма-постачальник, яка працює у сфері оборони та кооперативної безпеки з 2012 року.

До слова, вона є членкинею комітету з питань оборонно-промислового комплексу при Торгово-промисловій палаті України та експертом-публіцистом у Центрі досліджень армії, конверсії та роззброєння.

У 2004–2005 роках працювала юрисконсультом у Славутицькому відділенні Міжнародної організації з прав людини, згодом рік на тій же посаді в ПРаТ "Public relations and consulting", а з 2006–2011 роки – спеціалістом сектору з питань тарифів та регуляторної політики в Славутицькій міськраді.

Кебкало є членкинею "Партії ветеранів Афганістану", проте балотується як безпартійна.

Олег Савчук

На посаду міського голови Славутича його висунула політична партія "Перемога Пальчевського", проте він – безпартійний. Савчук проживає у Києві та працює приватним адвокатом.

Олександр Бураков

Мером має намір стати й приватний підприємець, діяльність якого пов’язана із діяльністю готелів та подібними засобами тимчасового розміщення. Як ФОП він був зареєстрований у 2017 році.

Бураков безпартійний, але балотується він політичної партії "Пропозиція". Раніше ця партія мала назву "Нова європейська Україна", але у квітні цього року була перейменована й нині базується в Дніпрі.

Отже, серед восьми потенційних кандидатів за крісло мера Славутича змагатиметься верхівка чинної міськради – мер, його заступник та секретар. Але, зважаючи на їх не надто чисту репутацію, є чималі сумніви, що жителі Славутича дадуть цим людям ще один шанс.