Відбудова житла на Київщині: хто керує процесом під час війни?

Фото з мережі Інтернет

Питання відбудови знищеної інфраструктури та втраченого житла є надзвичайно актуальними для жителів столичного регіону. Хоч від деокупації Київщини пройшло більше року, проблемних питань залишається чимало. "Моя Київщина" розбиралися, які структури займаються відновленням столичної області та яких успіхів уже вдалося досягнути на цей час 

Війна руйнує людські долі, забирає життя найкращих. У неї є також і матеріальна сторона – зруйнована інфраструктура, житлові будинки, а подекуди й цілі міста. Як би там не було, чекати закінчення війни, а потім почати відбудову – не логічно. На жаль, російсько-українська війна триває вже понад 10 років, і за цей час величезна кількість сіл, селищ та міст зазнали непоправних руйнувань. Істотно більше їх стало з початком повномасштабного вторгнення. Але в людей має бути надія на майбутнє та реальна підтримка від держави. Один із аспектів цього – відновлення зруйнованого. 

Процес відбудови фактично розпочався після деокупації Київщини, адже якнайшвидшого відновлення потребували в першу чергу об’єкти інфраструктури, зокрема мости, шляхопроводи та дороги. Також активно тривало відновлення багатоквартирних будинків із мінімальними пошкодженнями, щоб у найкоротший термін зробити їх придатними для життя. Тоді цю функцію у повній мірі взяла на себе держава, зокрема уряд виділяв кошти із резервних фондів. 

Але в 2022 році цей процес важко було назвати відновленням, скоріше аварійними роботами для якомога швидшого повернення людей до мінімально комфортного життя. Про якісь процеси капітальної відбудови було говорити дуже складно, адже щодня нагніталася істерія з приводу повторного наступу на Київ, а значить – недоцільності капітальних інвестицій. Проте бажання жити і відновлювати перебороло страх і невизначеність. Було ухвалено вольове рішення – будувати і відновлювати під час війни. 

Власних сил було обмаль і дуже скоро стало зрозуміло, що без участі міжнародних партнерів та системної роботи цей процес міг би затягнутися на десятки років. Європейці активно включилися у відбудову Київщини після того, як на власні очі побачили наслідки вторгнення російської армії. Переважна більшість країн допомагали і продовжують допомагати будівельними матеріалами, цілими модульними містечками і, звісно, фінансово. Цьому сприяло те, що Збройні сили України дали відсіч ворогу і продемонстрували готовність захищати свою землю і свій народ.

Кількість задач та специфіка роботи категорично відрізнялася від довоєнних часів. Саме тому уряд пішов на безпрецедентний крок – об’єднання Міністерства інфраструктури з Міністерством розвитку громад та територій. Через велику кількість функцій та можливостей, дехто його називає "мегаміністерством", але офіційна назва – Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури. Нині його очолює віцепрем’єр-міністр України Олександр Кубраков. 

Міністерство Кубракова здебільшого зосереджене на аналізі загальної картини руйнувань та управлінні відбудовою. За безпосередню реалізацію проєктів відповідає Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України (утворилося в результаті злиття Державного агентства автомобільних доріг України та Агентства інфраструктурних проектів). Останнім керує Мустафа Найєм, колишній заступник міністра інфраструктури. 

У 2023 році на ліквідацію наслідків збройної агресії в державному бюджеті закладено 35,5 млрд грн. Їх можна буде використати на будівництво чи придбання житла замість знищеного війною, відбудову соціальних об’єктів та об’єктів критичної інфраструктури, закупівлю транспорту для потреб освітніх та медичних закладів, комунальних структур.

Варто зауважити, що Програма розвитку Організацій Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні надає експертну підтримку Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури, займається підвищенням прозорості при відбудові об’єктів. Представники організації працюють над тим, щоб ліквідувати будь-якого роду корупційні ризики та запобігти їх реалізації.

Агентство відновлення працює над тим, щоб якомога швидше акумулювати необхідні ресурси для реалізації процесів відбудови. Нещодавно Європейський Інвестиційний Банк підписав угоду з Агентством про виділення понад 500 млн євро грантової допомоги. Ці кошти підуть на закупівлю тимчасових мостів, що в свою чергу підвищить мобільність населення. Додамо, що питання відновлення мостів під час війни є надзвичайно важливим. Станом на червень 2023 року в Київській області повністю відновлено два зруйновані війною мости, а також побудовано двадцять тимчасових переправ.

Але відбудова є комплексним процесом, тому від синергетичної діяльності різних учасників цього дійства і залежить результативність. Саме тому був підписаний Меморандум про співпрацю та масштабне відновлення за участі представників Київської обласної військової адміністрації, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури та ПРООН. І результат не змусив себе чекати: у Київській області стартувало відновлення 3 багатоквартирних будинків у рамках фандрайзингової платформи Unaited24. Загалом за цією програмою в столичному регіоні буде відновлено 18 пошкоджених об’єктів, орієнтовний кошторис проєкту – 800 млн грн. Зараз роботи тривають у Гостомелі, селі Бузова та Мила Дмитрівської громади. 

Представники органів влади тримають на контролі процес відновлення, адже фактично розпоряджаються пожертвами простих людей з усього світу, донатами від великого та середнього бізнесу. На об’єктах, що підлягають відбудові, встановлені відеокамери: вони в онлайн режимі транслюють процес відновлення, щоб кожен бажаючий міг переконатися у прозорості використання коштів.

Також завдяки співпраці Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури, Київської обласної військової адміністрації та посольства Фінляндії в Україні вдалося реалізувати ще один значимий проєкт. Зокрема, на території санаторію "Ластівка" поблизу Ірпеня, побудовано 12 фінських таунхаусів. Вони налічують повноцінних 36 квартир, де розміщені внутрішньо переміщені особи та родини військовослужбовців. Модульне містечко "Ластівка" – найбільший в Україні проект соціального житла для постраждалих від війни. Кожна квартира має окремий вхід, дві спальні, кухню та вбиральню. Містечко розраховане на 144 людини, а загалом тут планується розселити 1200 людей. Самі ж будиночки були надані партнерами з Фінляндія, а монтажні роботи виконували українські фахівці.

Тільки завдяки Збройним силам кожен із нас має хоч і хиткі, але плани на майбутнє, повільно, але рухатися вперед. Так само і держава має можливість працювати для людей та заради людей. Кожен, хто займається відбудовою, має усвідомлювати важливість цього процесу, особливо зараз. Причетні до відновлення зруйнованого житла несуть персональну відповідальність за кінцевий результат. І є два шляхи завершення цієї історії – або люди будуть безмежно вдячними, або проклинатимуть як рашистів…