Коронавірус і політика: хто очолив антикризовий штаб Київщини

Колаж порталу "Моя Київщина"

Минулого тижня президент Володимир Зеленський провів зустріч із власниками найбільших українських бізнес-структур, щоб залучити їх до боротьби з поширенням коронавірусної інфекції. Частина олігархів взяла на себе зобов’язання долучитися до роботи антикризових штабів, але тільки в тих областях, де розміщуються їхні активи. Офіційно керують цим напрямком голови обласних адміністрацій, проте роль сильних світу цього там явно більша. "Моя Київщина" розбиралася, хто і чому опинився в столичному регіоні на вістрі боротьби з гуманітарною катастрофою в розпал пандемії

Загалом рішення президента залучити найбагатших людей країни до боротьби з поширенням Covid-19 треба вважати правильним, адже самостійно державний бюджет не витримає такого навантаження. Окрім того, не потрібно забувати й про війну на сході, яка триває уже шостий рік поспіль. А якщо врахувати різке падіння ВВП та дефіцит бюджету, який очікує нас незабаром, то без сторонньої допомоги видертися з цієї ями нам буде вкрай складно.

Саме тому з’явилася ідея організувати антикризові штаби в кожній області України, щоб консолідувати зусилля та фінансові ресурси бізнесменів для подолання всіх проблем, що може спричинити пандемія. Фактично представники бізнесу візьмуть на себе соціальне навантаження, із яким держава не зможе впоратися самостійно. Щоправда, багато із тих, хто взявся допомагати країні у складний період, свого часу, а подекуди й дотепер, дуже гарно на ній наживається… Але зараз мова не про це.

Читайте також: Чого насамперед боятися під час пандемії коронавірусу?

Схожими методами свого часу діяв президент Росії Володимир Путін, коли відправляв олігархів підіймати ті чи інші дотаційні регіони. Так, відома історія, коли Романа Абрамовича відправили губернатором на Чукотку. Останній достатньо успішно впорався з поставленим завданням, вивівши депресивний регіон із глибокої кризи. Але Україна не Росія, як писав Леонід Кучма в однойменній книжці. За часів Порошенка також були спроби спрямувати енергію олігархів у конструктивне русло, проте це скінчилося не надто результативно. Яскравий приклад провалу – Ігор Коломойський, який став головою Дніпропетровської ОДА, але його намагання посилити владу призвели до серйозного конфлікту з Києвом. Як наслідок – втрата активів та "поневіряння" за кордоном… А потім повернення.

Офіс Президента, розставивши олігархів по областях, ризикує в подальшому отримати серйозні проблеми, адже цілком імовірно, що після завершення пандемії вони захочуть усе повернути сповна. Проте поки не зрозуміло, чим доведеться платити згодом. Варто додати, на зустрічі з президентом були дійсно мастодонти українського олігархату. Згаданий раніше Коломойський, який за відомих причин має зв’язок із ОП, отримав у підданство Запорізьку область, яку з 2014 року називають вотчиною Ахметова. Останньому дали опікуватися Івано-Франківською, Львівською, Донецькою, Луганською областями та Кривим Рогом.

Зокрема, бізнесмени будуть підтримувати штаби у таких регіонах:

• Віктор Пінчук ("Інтерпайп" та EastOne) – у Дніпропетровській області;
• Олександр Ярославський (DCH) – у Харківській області;
• Андрій Ставніцер (ТИС) – у Одеській області;
• Юрій Косюк (МХП) – у Вінницькій та Черкаській області;
• Геннадій Буткевич (АТБ) – у Житомирській області;
• Андрій Веревський ("Кернел") – у Полтавській та Кіровоградській областях;
• Ігор Палиця – у Волинській області разом з Коломойським і Тернопільській області;
• Вадим Новинський – Херсонська;
• Ігор Коломойський – у Волинській та Запорізькій областях;
• Ігор Воронов (забудовник, власник страхового і ресторанного бізнесу) – у Київській області.

Цікаво, що спочатку прізвище Воронова не фігурувало в цьому списку, а з’явилося згодом. Причетність Воронова до організації антикризового штабу не зрозуміла, адже він не має відношення до столичного регіону, а отже, не має й авторитету серед місцевих бізнесменів. Варто нагадати, що є чимало топ-бізнесменів, які мають серйозні активи на Київщині та допомагають регіону не тільки у скрутний час. Безперечно, із такою місією впоралися б і Василь Хмельницький, і Олександр Мостіпан, і родина Засух. Однак цього разу вибрали досить "мутну" фігуру. 

Із відкритих джерел відомо, що Ігор Воронов разом із Ігорем Кучеренком та Дмитром Єкімовим (засновником "Sport Life") контролює компанію "VEK Capital Partners". У її портфель входить фірма MPG Global, де Воронов очолює раду директорів. Ця компанія володіє золотим родовищем на півночі Танзанії в золотоносній зоні озера Вікторія. Його статки в 2015 році оцінювали в 95 млн доларів США. Якщо ім’я Воронова відоме далеко не кожному, то в його дружини з популярністю ситуація краща: вона - відома дизайнерка та телеведуча Тетяна Рамус.  

Особиста політична кар’єра Воронова видалася не надто вдалою. Він тривалий час підтримував Партію зелених України, був головним фінансистом президентської кампанії Віталія Кононова у 1999 році, проте безуспішно. Також бізнесмен двічі балотувався у народні депутати (у 1998 та 2002 роках), але потрапити у парламент йому не вдалося. За даними ЗМІ, Воронов частково фінансував виборчу кампанію Віталія Кличка в 2006 році, що дозволило завести у Київраду "своїх" людей.

Також у Воронова є серйозні інтереси в газовидобувній галузі. Раніше він був співвласником компанії "Укргазвидобування", що розробляла родовища в Харківській області. Згодом компанію було продано "Смарт-холдингу" Вадима Новинського. Останній, який відомий своїми проросійськими поглядами, курує антикризовим штабом на Херсонщині. Наразі афільовані з Вороновим компанії мають дозволи на видобуток газу в Чернігівській та Закарпатській областях. Загалом весь його бізнес завжди був тісно пов’язаний із колишніми "регіоналами".

Варто додати, що Воронов умудрився свого часу потрапити в декілька трагікомічних історій. Колишній нардеп від "Батьківщини" Ігор Скосар у 2011 році підбив Воронова інвестувати 4 млн доларів на будівництво заводу в Індії, де нібито мали добувати залізну руду. Коли його люди взялися перевіряти хід будівництва, виявилося, що нічого не відбувається. Цікаво, що тоді Скосар разом із партнером зуміли переконати Воронова, що все йде за планом. Потім Воронов ще двічі давав у борг солідні суми згаданим пройдисвітам, які йому ніхто не планував повертати, якби не виграні справи в судах.

Але найбільший курйоз відбувся з годинником Воронова вартістю понад 1,3 млн швейцарських франків. Нібито йому потрібно було терміново 100 тисяч доларів готівки, які йому знайшов Скосар у своїх друзів, а для гарантії повернення боргу взяв годинник у вигляді застави. Замість обіцяної суми Воронов отримав лише 80 тисяч, тому він вимагав повернення годинника. Щоправда, Скосар встиг його продати… за 120 тисяч доларів. Справа й досі розглядається в судах… Цікаво тільки одне, яким чином Воронову вдалося стати успішним бізнесменом, якщо його довірою так легко користуються шахраї?

В.о. голови Київської ОДА Василь Володін повідомив, що Антикризовий центр допомоги Київщині офіційно відкрито. Він буде розміщуватися у приміщенні Документ-сервісу "Готово!" поблизу КОДА. Також чиновник зазначив, що за підтримки Воронова створено благодійний фонд "Час дій", що прийматиме допомогу та займатиметься її цільовим розподілом.

Складається враження, ніби Воронову кураторство потрібне тільки для того, щоб вперше за великий проміжок часу засвітитися в мережі та отримати преференції від "Слуги народу" на місцевих виборах, адже про нього та дружину всі давно забули. Перші організаційні кроки вже зроблено, а портал "Моя Київщина" буде інформувати жителів області про діяльність центру. Найголовніше, щоб усе знову не лягло на плечі волонтерів та небайдужих, як це в нас нерідко буває…

Анатолій Тихий, "Моя Київщина"