Хто знесе Кудрика: чому забудовники вже не підтримають очільника Борщагівської ТГ
Олесь Кудрик завершує своє тривале «князювання» жорстким політичним
приземленням. Про проблеми очільника однієї з найбагатших громад столичного
регіону, читайте у нашому матеріалі
«Моя Київщина» аналізувала, чому всі серйозні політичні гравці на Київщині
готуються до місцевих виборів не дивлячись на те, що їх проведення станом на зараз під великим запитанням. І чому навіть маргінальні політичні проєкти почали збирати актуальні інформацію про виборчі округи. Але є ще один момент, який єднає виборців та політичні сили. Минулі
вибори відбулися ще у жовтні 2020 року і відтоді кардинально змінилася
суспільно-політична ситуація в країні, попередні партійні конфігурації на
сьогодні неактуальні, у багатьох громадах голови зашкварилися гучними
скандалами, корупцією. Тому перезавантаження місцевих рад і зміна голів громад
– ідея, час якої настав.
Одна з таких громад Київщини – Борщагівська. Багаторічний голова Олесь
Кудрик - забронзовів у кріслі. Хоча насправді втрачає колишній вплив шаленими
темпами. До війни територія громади активно забудовувалася, то ж Кудрик був із
забудовниками на короткій нозі. Але війна внесла серйозні корективи у відносини
селищного голови і крупних гравців ринку будівництва нерухомості на кшталт
Андрія Мартинова. Одна із причин тертя між ними – Борщагівки Кудрика стали
значно менш привабливими для потенційних інвесторів у нерухомість, оскільки в
самих населених пунктах владою не робилося майже нічого для розвитку
інфраструктури. У Борщагівській громаді як була гострою проблема якісного
надання освітніх послуг, такою і лишилася. Ба, навіть погіршилася, оскільки
громада прийняла майже 20 тисяч ВПО, але за царювання тут Кудрика не
спромоглися розширити мережу шкіл.
Таких проблем у громаді накопилося дуже багато, хоча з тією активністю
спорудження житла, яка була до війни, в бюджет селище мала поступати шалена
сума надходжень. Яка, за логікою, мусила використовуватися на розвиток
соціально-побутової сфери, освіти, будівництва і ремонту доріг, каналізації
тощо. Натомість останнім часом у громаді як не скандали, так надзвичайні
ситуації. А на скарги мешканців відмовки – грошей нема. У той же час у Кудрика
та його синів – водяться. У серпні минулого року Боршагівський панок вляпався у
величезний скандал: журналісти-розслідувачі з’ясували, що його сини
Дмитро та Володимир стали власниками по суті цілого житлового комплексу в
Софіївській Борщагівці. Йдеться про два будинки, загальною площею у 1300
квадратних метрів, вартість яких, за підрахунками журналістів, може сягати
мільйона доларів.
Днями гриміла новина про велику пожежу неподалік Софіївської Борщагівки.
Там на площі близька 5 га палав трав’яний настил. Налякані жителі намагалися
додзвонитися до селищного начальства, але звідти – жодної реакції. Саме того
дня місцеві чини проводили нараду, але з інших питань. Люди дзвонили
пожежникам, та вогнеборці не квапилися. То ж коли вогонь почав добиратися до
людських осель, селяни взялися гасити пожежу самотужки. Пожежний автомобіль
приїхав зі значним запізненням, як виявилося – застряг по дорозі. Згодом з’ясувалося,
що начальство сподівалося на пожежників і не втручалося. Як то кажуть, не ми це
підпалювали, то не ми і гаситимемо. Ця історія лише за щасливим збігом не
закінчилася трагедією. Вона ілюструє повний провал роботи Кудрика.
За джерелами «Моєї Київщини», його перший заступник Олександр Головко активно
веде переговори з партіями та забудовниками про заміну шефа, який, як вважають
у громаді, втрачає зв’язок із реальністю. Головко не приховує амбіцій «посунути»
Кудрика на виборах голови. Забудовникам він добре знайомий, адже у місцевій
політиці не новачок – коли Головко у грудні 2020 року отримав нинішню посаду,
знавці внутрішньої кухні цьому не здивувалися, називаючи його «людиною
Кудрика». То ж маємо класику кабінетних інтриг – заступник підсиджує
начальника? Може і так. А можуть бути й інші варіанти. Наприклад, старий Кудрик
відмовляється змагатися за крісло знову, залишаючи після себе довірену особу.
Але в умовах української місцевої політики неможливо згадати випадків, коли б
якийсь мер чи селищний голова проявив християнську любов і залишив після себе виплеканого
наступника, а той згодом не кинув. Третій варіант – Головко щиро прагне
врятувати громаду від Кудрика.
Кожен може з цих варіантів обрати собі до душі. Однак навіть якщо мотиви
Головка виключно в інтересах громади (як він може вважати), не слід забувати
про дуже важливу річ: крісло голови пристоличної громади – суперприз для
багатьох політиків навіть вищої ліги. І на виборах, коли б вони не відбулися,
на Борщагівці може з’явитися сильний противник, якого з бекграундом тривалої
роботи з Кудриком обійти буде складно.
