Закон вищий за Конституцію? Чи "накинуть" місцевим депутатам строк за воєнний стан

Чи можливі вибори під час війни

26 жовтня мають відбутися чергові вибори місцевих рад, інакше легітимність депутатів опинитися під питанням. Про те, чому це питання складніше за ситуацію з виборами у парламент чи президентськими перегонами в умовах війни та що говорять про це в ЦВК та юристи, читайте у матеріалі «Моєї Київщини»

Згідно зі ст. 141 Конституції, строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п'ять років. Таким чином, у жовтні 2025 року добігають кінця повноваження місцевих рад, обраних у 2020 році. Колізія у тому, що у Конституції не вказано, що робити після завершення строку повноважень місцевих рад. Тобто, законодавець не передбачив, що колись Україна опиниться в стані війни. Ця парадоксальність стосується не тільки ситуації з місцевими радами, а багатьох інших законів. Проте саме місцеві представницькі органи функціонують зі значними проблемами: десь депутати своїми рішеннями позбавили мандатів колег із проросійських партій, тому депутатський корпус чисельно неповний (як у Київській облраді), десь місцеві депутати повтікали, бо виявилися російським мотлохом, десь кворум є, десь треба згрібати депутатів на кожне засідання. Значна кількість міст та громад без обраних голів, їх функції виконують секретарі міських та селищних рад. На Київщині з мерів, яких люди обрали у 2020 році, лишилися одиниці. А додайте сюди дефіцит кадрів у виконавчій вертикалі, і проявиться вся катастрофічність стану речей.

То ж очевидно, що місцева влада потребує перезавантаження. Проте в Україні діє воєнний стан, який поставив на паузу весь виборчий процес. Якщо пролонгація каденції депутатів Верховної Ради та Президента питань не викликає, то що робити з місцевими депутатами, якщо війна триватиме? Це питання хвилює багатьох. Дехто вже активно приміряється до виборчих округів, шукає гарне місце у списках потенційно фартових партій, вкладає у розкрутку нових партійних брендів. Мають намір позмагатися за мандати і сьогоднішні військові. Та чи не біжать всі вони поперед воза?

«Моя Київщина» дізналася думку юристів і Центральної виборчої комісії з двох нагальних проблем: перше – чи можливе проведення місцевих виборів за умови військового стану; друге – чи можлива участь військовослужбовців у місцевих виборах. Адже запит на прихід до влади наших захисників – дуже значний. Що демонструє рівень довіри до військових у всій соцопитуваннях.

«Поки триває правовий режим воєнного стану, проведення місцевих виборів неможливе», - відповів «Моїй Київщині» Андрій Шабельніков, керуючий партнер адвокатського об'єднання EvrikaLaw, голова Комітету Національної асоціації адвокатів із питань інвестиційної діяльності та приватизації. Далі – цитата: «Згідно статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» чітко перебачено, що під час дії воєнного стану забороняється проведення виборів Президента України, народних депутатів, місцевих виборів, а також референдумів. Можливість заборони проведення виборів також закріплена і в ст. 64 Конституції України, яка передбачає, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень».

«Такі положення є гарантією певної політичної стабільності в умовах кризової ситуації в країні, коли ключовим завданням є збереження суверенітету держави», - акцентував правник.

Також пан Шабельніков пояснив, чи можуть військовослужбовці балотуватися до органів влади. За загальним правилом, військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань не мають права бути членами політичних партій (ст. 6 Закону України «Про політичні партії в Україні») та не можуть висуватися кандидатами на виборах під час проходження військової служби. Проте, якщо військовослужбовець звільняється з лав ЗСУ або інших силових структур, він отримує можливість балотуватися на місцевих виборах на загальних підставах.

Отже, якщо воєнний стан буде скасовано та оголосять про початок місцевих виборів, військовослужбовці зможуть взяти в них участь лише після звільнення зі служби. Це важливе уточнення для тих військових, які запланували реалізувати себе в політиці після нашої перемоги.

Схожу відповідь щодо виборів дали на запит «Моєї Київщини» у Центрвиборчкомі.

З усього масиву літер виокремимо головне: в умовах воєнного стану в Україні не може відбуватися виборчий процес жодних виборів.

А от щодо участі військових у виборах, позиція ЦВК дещо інша, аніж попередня. У головній виборчій комісії уточнили: військовослужбовець не може бути офіційним спостерігачем, представником організації політичної партії на виборах, довіреною особою кандидата в депутати місцевої ради, сільського, селищного, міського голови. Водночас обмежень для військовослужбовців щодо висування та реєстрації кандидатами в депутати місцевих рад, кандидатами на посаду сільського, селищного, міського голови Виборчим кодексом не передбачено.

То ж виходить, що бажаючі потрапити до місцевих рад на жовтневих виборах дарма активізувалися? По-перше, ніхто зараз не скаже, що відбудеться до липня, коли мали б оголосити початок виборчого процесу місцевого рівня. Дехто з експертів не виключає, що у жовтні українці обиратимуть і Президента, і парламент, і місцеві ради. Тільки голосування відбуватиметься не в один день. Якщо, звісно, скасують воєнний стан.

По-друге, на думку деяких експертів можливі варіанти проведення місцевих виборів в окремих регіонах, де скасують воєнний стан, а де не скасують, там замість місцевих рад діятимуть військово-цивільні адміністрації. Це стосується прифронтових територій. По-третє, насправді праві ті, хто заворушилися з виборами раніше. Так, є ризик фальстарту та додаткових ресурсних витрат, але з іншого боку ніхто не скасовував золоте правило: якщо не почав готуватися до наступних виборів на другий день після закінчення попередніх, тоді ти вже програв.

Поки ж за словами першого заступника голови Верховної Ради Олександра Корнієнка, вибори найближчим часом малоймовірні – для цього відсутня безпека.

"Перша перевірка гарантій безпеки – це ці вибори, післявоєнні. Без гарантій безпеки не можна ніяк про це говорити. Давайте спочатку це вирішимо", - заявив він. Крім того, Корнієнко додав, що в Україні необхідно відновити виборчу інфраструктуру. Адже значна її частина знищена.