Як на Київщині небайдужі жінки своїм сестрам допомагають
Активістки з організації ВБО "Конвіктус Україна" намагаються протистояти насиллю над жінками. Як на Київщині створюються спеціальні реабілітаційні жіночі центри, дізнавався кореспондент нашого видання
Всеукраїнська благодійна організація "Конвіктус Україна" бере свої джерела із шведської феміністичної структури. Україна – друга на пострадянському просторі після Естонії країна, де ця організація вже встигла себе добре зарекомендувати. Чимало її симпатиків та активістів мешкає на Київщині.
На межі початку курортного сезону волонтери "Конвіктусу" провели низку інформаційно-роз’яснювальних заходів як у столиці, так і в декількох містах і районах області (зокрема у Фастові, Боярці, Ірпені й Тарасовці), де особисто консультували наших земляків щодо здорового способу життя та протидії насильству.
Мова йде не тільки про періодичну роздачу листівок й концераптивів, або швидке тестування на ВІЛ, чим займаються чимало колег із інших проєктів, що здійснюються на кошти закордонних грантів. Організація долучається і до тих корисних системних справ, які були б неможливі без участі держави та органів місцевого самоврядування.
На початку весни на базі Васильківського району відкрився притулок для жінок, які стали жертвами домашнього насильства. Про урочисте відкриття цього закладу тоді "Моя Київщина" поінформувала своїх читачів.
За цей час притулок не тільки поповнився кваліфікованим обслуговуючим персоналом, але й десятьма місцевими жінками, які стали жертвами сімейного насильства. Зазвичай кожна з них (переважно з дітьми) - у режимі своєрідної чергової естафети з іншими сестрами за нещастям - перебуває тут на реабілітації від декількох діб до кількох тижнів.
Більш того відкритий завдяки спільними зусиллями Васильківської районної ради та Всеукраїнської благодійної організації ВБО "Конвіктус Україна" притулок нещодавно знову став одним із маршрутів відвідання журналістів країни, які спеціалізуються на подібній соціальній тематиці, під час проведення дводенного тренінгу, що пройшов на Київщині, "Насильство та маргіналізовані жінки: визнавати, розуміти, долати!".
Представники ЗМІ разом із активістками й волонтерами "Конвіктусу" провели фахову дискусію "Допомога постраждалим: як ЗМІ можуть допомогти у профілактиці та протидії насильству?", у фокусі якої була проблематика співпраця влади, місцевої громади, громадського сектору та ЗМІ в запобіганні насильству щодо жінок та профілактиці цього явища.
Тренерками заходу виступили не тільки спеціалістки "Конвіктусу", але й їхні колеги з ГО "Ла Страда-Україна". Під час презентації проєкту "Рівний доступ до допомоги постраждалим від насильства жінкам" менеджерка "Конвіктус Україна" Юлія Царевська підкреслила:
"Особливо актуальною є тема доступу до допомоги, адже саме маргіналізовані жінки не завжди можуть її отримати через дискримінуючі положення у притулках, шелтерах і центрах, нерозуміння спеціалістів та власне незнання, де така поміч існує. Так, більшість закладів допомагає постраждалим від насильства, але не жінкам, які мають залежності, є ромками, безхатьками чи залучені в секс-роботу".
Активістки організації вважають, що актуальність цієї проблематики обумовлена, на жаль, через байдужість нашого суспільства. Парадоксально, але в нас час значно більше організацій, які займаються допомогою друзям людини - тваринам, ніж самими людям, які в силу різних життєвих обставин постійно стикаються з явищами, що становлять загрозу для їхнього життя, здоров’я та психіки.
Спеціалістки ГО "Ла Страда – Україна" Марина Легенька та Альона Кривуляк під час спілкування з журналістами, акцентували увагу на типології, причинах, наслідках насильства, а також міфах і фактах, що досі існують у нашому суспільстві. Крім того, учасники розглянули різноманітні аспекти нового законодавства у сфері насильства та обговорили приклади із власної практики. У межах заходу журналісти знову відвідали притулок для жінок, які стали жертвами сімейного насильства.
У березні, коли притулок лише відкривали (до появи в ньому пацієнток), усі причетні до новосілля жінки висловлювали сподівання, що згодом аналогічні заклади відкриються й в інших регіонах, що викликало складне подвійне відчуття. На пам'ять приходила цитата з промови перфекта в ролі Олександра Белявського з трагікомедії Ельдара Рязанова "Небеса обітовані" на церемонії відкриття їдальні для нужденних: "Я впевненний, що невдовзі, кількість подібних їдалень для бідних у країні буде лише збільшуватиметься!".
Однак, на відміну від боротьби з елементарною бідністю, яку можна якщо не перемогти остаточно, то принаймні локалізувати, насильство, зокрема й сімейне, на жаль, підступно знаходиться у природі людини, особливо в осіб, які самі отримали в дитинстві психологічні травми та притаманне не тільки небагатим країнам, але й найзаможнішим, про що засвідчила участь у відкритті притулку представників австралійського (Тіма Болотнікоффа та Ганни Щербак) та американського (Лейли Менделович) посольств в Україні, а також радниці з ґендерних питань Канадської поліцейської місії у Монреалі Сільвії де Сузи.
Власне, організатор низки гендерних проєктів в Україні - міжнародна організація "Конвіктус", як і їхні колежанки з місії "Ла Страда" починали свою благородну роботу за кордоном: перші у Швеції, інші в Італії, а згодом відкрили відділення-філіали і в Україні.
На відміну від багатьох закордонних грантових програм феміністичні місії підходять до проблем жінок професійно й спеціалізовано, із урахуванням категорії постраждалих. Так, "Ла Страда" певний час робила акцент на проблематиці сексуальної експлуатації жінок, зокрема їхньому продажу в сексуальне рабство за кордон.
"Конвіктус-Україна" теж уже має кілька стаціонарних притулків в Україні: у Харкові було відкрито притулок для жінок, які вийшли з місць позбавлення волі та в силу різних проблем залишилися без даху над головою. Тому спеціалісти з благодійних організацій намагаються не тільки здійснити психологічну, але й соціальну реабілітацію для подібної категорії жінок, підшукуючи їм роботу, де, окрім працевлаштування, для робітниць надається ще й кімнатка в гуртожитку, або ліжко-місце в орендованій квартирі чи будинку.
Зазначимо, що перед тим, як журналісти їхали на відкриття притулку у Васильківському районі, від кожного з нас взяли розписку про те, що ми не розкриємо у своїх публікаціях конкретної адреси місця знаходження закладу. Продиктована подібна конспірація гірким досвідом попередніх років. Так, декілька років тому в Чернівецькій області психологічно неадекватний родич однієї з клієнток фактично розстріляв упритул чотирьох співробітниць місії.
За окремими фактами насильства порушуються кримінальні справи, подібно закордонній практиці захисту свідків та постраждалих, здійснюються елементарні запобіжні заходи, особливо тоді, коли жінки стали свідками у справах, порушених за фактами міжнародної контрабанди наркотиків.
До речі, ще раніше "Конвіктус Україна" провела у столиці тренінг для представників преси, де розглядали тему "Наркотична залежність: знати, щоб допомогти". Показово, що гаслом підходу до цієї місії є слова на плакаті, установленому в приміщенні партнерської організації: "Не всі люди - алкоголіки і наркомани, але всі наркомани і алкоголіки - ЛЮДИ!"
Я навмисно зупинився на іншій, окрім проблем сімейного насильства, тематиці роботи "Конвіктус Україна", аби підкреслити широкий спектр діяльності цієї організації та предметний підхід фахівців до різних категорій людей та гуманізм у підходах до своїх клієнтів.
Щодо захисту жінок, які стали жертвами насильства в родинах, то кілька років поспіль подібний притулок діяв на території Броварського району. Фінансування здійснювалося за рахунок коштів Єврокомісії, термін гранту закінчився, тож було прикро втрачати накопичений досвід.
Саме тому дівчата з ВБО "Конвіктус Україна" були приємно вражені, коли їм свою руку співпраці вирішили протягнути однодумці з Васильківського району, де головним мотором для запуску проєкту стала голова районної ради Наталія Баласинович.
Домовлено, що 40% витрат на утримання притулку бере на себе благодійна організація, решту - районний бюджет. Якщо жінка з іншого регіону, то притулок готовий укласти договір з тамтешньою владою на утримання жінки (скажімо коректніше – на надання послуг) у Васильківському районі.
Наталія Баласанович розповіла про центр допомоги, відкритий на Васильківщині
"Спершу чоловіки з райради та райдержадміністрації дещо скептично ставилися до нашої ініціативи (до речі, першою її закинула в районний дискурс наша активна депутатка Анастасія Яшина), але коли ознайомилися із статистикою насильства в українських родинах, стали нашими союзниками", - розповіла нам керівниця представницького органу влади району.
"Улітку минулого року ми вивчили статистику з домашнього насильства нашого району та були вражені цифрою (понад 200 звернень). Це тільки ті особи, хто набрався сміливості та зателефонував. Тому після консультування із депутатами було прийнято одноголосне рішення про початок створення на Васильківщині притулку для постраждалих від насильства", - зазначила очільниця району.
Крім того, Наталія Баласинович сподівається, що заклад стане не тільки прихистком для постраждалих жінок, але й уособлюватиме ідею просвітницької роботи щодо ґендерної рівності, та додала, що в 21 сторіччі немає місця домашньому насильству.
Директор притулку Наталія Решетова, яка до цього працювала й у Броварах, досить докладно розповіла журналістам про типових мешканців притулку: "Частіше всього постраждалі жінки перебувають у нас із дітьми, іноді навіть із декількома. Одного разу була багатодітна мати аж із сімома діточками. Крім спальних кімнат, передбачений у нас і кабінет для психолога. Тут у межах програми реабілітації будуть проходити заняття за участю психологів для дітей та дорослих. Є досить комфортабельна кухня, на котрій жінки матимуть змогу готувати собі їжу", - додала вона.
З’ясувалося, що у штаті притулку, окрім директора та бухгалтера, на півставки передбачені й чотири чергових адміністратори, психологи з "Конвіктус Україна" та соціальний педагог. Головне, що в кожній із них є багато натхнення надавати допомогу жінкам у складний момент їхнього життя.
Так виглядає кухня в реабілітаційному центрі
Є й приміщення для дітей
Зазначимо, що в пілотному проєкті у Броварах перша клієнтка потрапила до притулку десь через три тижні, тут - уже через два.
"Там, у Броварах, притулок діяв у межах Єврокомісії. Ми розуміли тимчасовість статусу роботи, а потім й термін оренди закінчився. У нас були мами з грудними немовлятами, ледь не відразу з пологового будинку", - уточнила Наталія Решетова
Якщо говорити суто бюрократичною мовою, Кабмін для допомоги подібним закладам розробив положення про типовий притулок на виконання Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
"А які критерії для прийому у вас жінок? Може так бути, що якійсь разовий конфліктний інцидент у родині і що відразу до вас звертатися?" - уточнюю у директора.
"Навіть одиничний прояв елементу насильства - цілком вагома підстава для звертання до нашої місії. Адже насильство може бути не тільки фізичним, а й психологічним, сексуальним, економічним. Ми в основному довіряємо жінкам. Хоча дійсно дехто через суто матеріально-побутові складнощі сьогодення намагається одержати від нас побутову послугу пожити тиждень-другий... Однак усілякі випадки симуляції швидко стають очевидними…"
Наступне питання виникло цілком природньо. А чи бували випадки, коли жінки неадекватно сприймали свою сильну половинку, жодного насильства з його боку немає, а вони або через ревнощі, або з інших причин намагаються зло вимастити на ньому?
"Це все швидко з’ясовується, але в нас переважно контингент такий, де насильство дійсно було застосоване. Воно навіть стало частиною життя жінки та її дітей, тож, коли терпець уривається, звертаються до нас...»
Багато цікавих нюансів із практики подібних притулків розповіла журналістам Євгенія Кувшинова, виконавча директорка ВБО "Конвіктус Україна" та її заступниця Юлія Царевська і головне, що через два місяця після відкриття цього специфічного закладу, можна констатувати: він активно запрацював, а це означає, що жінкам є куди звертатися.
Між іншим, працівниці притулку попросили представників ЗМІ надрукувати у своїх виданнях і номер телефону гарячої лінії закладу – 067-341-48-95
Читати "Моя Київщина" у Telegram