День Гейсихи: як зберегти унікальні сільські обереги

Легендарний оберіг Гейсихи - млин

Як правильно відзначати день села? "Моя Київщина" побувала на Ставищенщині, де побачила чудовий приклад того, як треба організовувати свято

Гейсиха на мапі України - одна. Унікальна  і неповторна і, водночас,  звичайна  та схожа на інші села. Ті ж живописні  краєвиди,  мальовничі закутки та вулиці, непомітна тиха річка Рудка, родючі землі, працьовиті, але незмінно інтелігентні, врівноважені, по-селянськи помірковані, мудрі люди-господарі, з-поміж  яких виросло  багато  знаних  спортсменів,  талановитих письменників, вчених, діячів мистецтва, медиків тощо.  Як і в кожного села в Україні, є в  Гейсихи свій  власний   оберіг - вітряк,  що гостинно  зустрічає гостей  і односельців   та   проводжає  край дороги.
Також варто згадати ПСП "Гейсиське", де директором є Людмила Білецька - єдина в районі успішна жінка-керівник, - одне з небагатьох, не тільки в районі, а й в області та країні, стабільно славиться високими врожаями зернових і технічних культур, доглядає та  розвиває численну  молочно-товарну ферму, коней, щороку тішить око вивершеними скиртами соломи, дбайливо доглянутими полями та прифермськими територіями. Тож всі, то хоче працювати та заробляти, мають таку можливість.
А ще село оновлюється та молодіє, одружується молодь, реставруються старі будинки, будуються нові. Звичайно, є й проблеми, але гейсищани не сидять склавши руки, а знаходять можливість їх вирішувати.   Наприклад, нещодавно,  коштами та силами, працьовитими руками батьків був відремонтований шкільний актовий зал. Добрі справи добре робити гуртом. 

9 листопада 2019 року затишний і теплий, недавно відремонтований сільський будинок культури зустрічав гейсищан та почесних гостей, запрошених на свято Дня села, яке здавна відмічають на Дмитра. Чому? Справа в тому, що зі старовинних записів збереглося повідомлення про існування села - близько чотирьохсот років тому  в селі Гейсиха було зведено храм на честь Дмитра Солунського.
Згадав про це і сільський голова Віталій Костенко, пом'янувши вдячною згадкою всіх, хто покинув цей світ. Також відбулося покладання квітів   до пам’ятних місць села. За давньою традицією Віталій Іванович прийняв з рук дітей хліб-сіль на вишитому рушнику, як символ життя і достатку, та разом з організаторкою, натхненницею, режисеркою свята, директоркою сільського будинку культури Оленою Мармуз привітали  односельців  та гостей заходу.
Своєрідним оберегом села є також і гімн Гейсихи  на слова місцевої поетеси Ганни Пастушенко та музику Леоніда Твердоступа, який дружно виконав зал разом з сільськими аматорами сцени.

"Село кохане  в золоті пшениці,

Над ним і сонце й Божа благодать.

Тут хліборобська доля колоситься,

В криницях, у ставках жива вода.

О Гейсихо рідно,  праотча колиско,

 Свята ти як мати, що в  серці  одна.

Вклонімось доземно, вклонімося низько,

 Нас  праця і  пісня для щастя єдна!"

До свята готувалися ретельно. Біля сцени - жовто-блакитне символічне  дерево-сузір’я, на якому вісім яскравих зірочок. Саме скільки  номінацій  для відзнак та нагород визначили організатори свята та депутатський корпус сільської ради села Гейсиха, аби на святкуванні Дня  села відзначити кращих із кращих, привітати поважних ювілярів, новостворені сім’ї, новонароджених юних гейсищан, видатних людей села та найдбайливіших господарів.
Є в Гейсихи тепер іще один оберіг. Це вишитий рушник села, на якому кожна вулиця позначена власним орнаментом.
"Як нашого цвіту та й по всьому світу!" - так говорить народна мудрість. Перша зірка гейсиського сузір’я має символічну назву "Цвіт Гейсихи". Якщо розділити напрямки діяльності людей по категоріях, то найбільше село Гейсиха славиться спортивними досягненнями. В селі є добротний  стадіон, де регулярно  відбуваються  футбольні  змагання, де тренуються молоді спортсмени  та  міряються силою на спортивних поєдинках ветерани футболу.  Відомо про 7 вихідців з села, які в свій час ставали майстрами спорту,  дехто з них пов’язав з цією справою своє життя. Ці люди нині  були  запрошені на свято:
Дмитро Архипович Чмирук. Велогонщик, майстер спорту СРСР, заслужений тренер України з велоспорту, заслужений працівник фізичної культури і спорту України, голова Федерації велоспорту Київської області. Станом на початок 2018 року у велошколі, яку очолює Дмитро Чмирук, підготовлено: 4 срібних олімпійських призери, 11 чемпіонів світу та 11 світових призерів, 12 чемпіонів Європи, та 12 призерів, 26 володарів Кубку світу, понад 60 переможців міжнародних змагань, понад 200 майстрів спорту України, 83 майстри спорту України міжнародного класу, 7 заслужених майстрів спорту України, 13 заслужених тренерів України. 
У  залі присутній іще один чоловік, справою життя якого став велоспорт, не раз доводилось йому захищати честь країни на республіканських та міжнародних змаганнях, не раз приміряв на себе звання чемпіон – майстер спорту міжнародного класу, заслужений тренер України, тренер центру олімпійської підготовки "Титан", педагог у Олімпійському коледжі імені Івана Піддубного – Микола Михайлович Розуменко та його брат майстер спорту СРСР з велоспорту Григорій Михайлович Розуменко. 
Микола Васильович Розуменко - майстер спорту СРСР  з вільної боротьби, педагог, тренер училища олімпійського резерву.
Зощук Святослав Анатолійович - кандидат біологічних наук, науковий працівник Московського інституту молекулярної біології імені В.А. Енгельгардта Російської академії наук.
Діяч культури, організатор видовищних заходів, режисер театру естрадних мініатюр, художній керівник,педагог та актор – Григорій Омелянович Боковенко. Нині Григорій Омелянович живе  і працює в Білорусії.
Вміння майстерно володіти поетичним словом - іще одна славна риса гейсищан. Іноді, так буває, що слава знаходить людину після його життя. Ось уже більше ніж 3 роки як немає Миколи Миколайовича Біденка - поета, перекладача, журналіста, лауреата премії імені В.Симоненка. А його творчість стає дедалі популярнішою завдяки друзям та шанувальникам. На Дні села Гейсиха виступили організатори Міжнародного фестивалю еклектичної  авангардної поезії «Біденко-ФЕСТ» Тетяна Іванчук, Володимир Скиба, Юрій Деркач та Галина Кулікова.
Для того, щоб славити прадідівську землю, не обов’язково бути її сином чи дочкою. Гейсиська внучка Невінчана Валентина Петрівна у своїй творчості велику увагу приділяє  селу, його жителям.
Педагог з багаторічним стажем, поетеса Ганна Іванівна Костенко, маючи творчу натуру та неперевершений талант віршувати, не раз урізноманітнювала поетичними словами усілякі шкільні та сільські  заходи. У 2004 році видавництвом «Молодь» було надруковано збірку віршів  поетеси «Люблю цей світ». Саме в той рік були написані рядки віршу «Гімн Гейсихи», та рядки віршу, що стали офіційним девізом Гейсихи, а нині слугують назвою  свята : «Ми з Чумацького шляху і в Гейсисі люди, як зорі!».

Друга зоря у сільському сузір’ї сяє під назвою "Мужність". У всіх привітаннях, які звучали  на святі, ключовим було слово "Мир", бо мир – це життя. Сьогоднішнє свято  стало можливе лише тому, що 75 років назад наші діди й прадіди відвоювали Україну у фашистських загарбників. А страшною реалією сьогодення є війна на Сході, де справжні патріоти віддають своє життя  у боротьбі зі російською агресією та сепаратизмом за те, щоб у нас був спокій і мир. Протягом останніх 4 років гейсищани також ставали учасниками  антитерористичної операції.
Це: 

1.Коваленко Олександр Васильович вул.. Шевченка,12

2.      Плетяний Андрій Васильович вул. Садова,31

3.      Драч Євген Петрович  вул. Степова,29

4.      Ткачук Тарас Васильович  вул. 40-річчя Перемоги,7

5.      Дорогій Едуард Олегович  вул. Шевченка,12

6.      Капітула Леонід Леонтійович   вул. Степова,10

7.      Савченюк Сергій Миколайович   вул. Садова,30

8.      Ткачук Дмитро Миколайович   вул. Центральна,24

9.      Розуменко Руслан Миколайович   вул. 40-річчя Перемоги,2

10.    Коваленко Петро Васильович  вул. Степова,23

11.    Пилипонюк Володимир Дмитрович вул. Степова,29

12.    Іванчук Сергій Петрович вул.. Шкільна

13.    Поліщук Олександр Петрович вул. Федоренка, 50

У яскравому сузір’ї є одна особлива зоря під назвою  "Натхнення". Вона присвячена людям, котрі своєю щоденною натхненною  працею,  професіоналізмом, любов’ю до людей розвивають рідне село. Вітали кращих учнів - переможців районих та обласних олімпіад, їх педагогів та наставників, працівників соціальної сфери села, нагороджували грамотами та цінними подарунками:      

голова  Ставищенської районної ради   Малаш Віктор Петрович;

заступник Голови Ставищенської районної державної адміністрації  Кошель Сергій Петрович;

голова Благодійного фонду "Фортеця" Ференець Олександр Борисович;

представник Депутата Київської обласної ради  Джужика Леоніда Петрович   Даценко Тетяна Валеріївна. 

"Пахне в хаті  маленьким дитям,

Пахне так, наче пахне Богом!

Аж всміхається над порогом

Сонце – вічне тепло життя.

І дитятко всміхнеться теж

В той куток, де нема нікого,

Чи до янголів, чи до Бога,

                       Так, що щастю не стане меж!                    

Є в сузір’ї зірка "Нова зоря". У цьому році у  сільській родині поповнення. На світ з’явилися 9 гарненьких немовлят. А це означає, що  село буде жити! Цьогоріч лелека відвідав такі родини та приніс у дзьобі:

1.      Ткачук Тарас Васильович та Наталія Петрівна –  доньку Марію 02.05.19

2.      Розуменки Артем Юрійович та Наталія Володимирівна – доньку Соломію 14.05.19

3.      Розуменко Сергій Миколайович та Шолдан Тетяна В’ячеславівна – сина Ростислава -31.05.19

4.      Капков Сергій Вікторович та Олійник Галина Павлівна – доньку Каріну 06.08.19

5.      Яричевська Галина Василівна та Михайло Олександрович – доньку Ілону 13.08.09

6.      Антонюк Григорій Васильович та Горькова Марина Володимирівна – сина Матвія 14.08.19

7.      Курбет Роман Васильович та Аліна Олександрівна – сина Захара 13.09.19

8.      Федоренко Олександр Віталійович та Юлія Андріївна – сина  Артема 11.10.10

9.      Кравець Любов Віталіївна Богдан Степанович – сина Олександра 3.10.19

Привітання також  адресувалося наймолодшому Дмитру Маслюку, що святкує свій третій день народження у загальносільське свято, допоки ще ніхто з односельців не перейняв естафету.

Сільський голова  Віталій Костенко вручив  молодим батькам по яблуньці, аби і діти,  і дерева  підростали разом.

Зірка по імені "Кохання" названа в честь подружніх пар, що одружилися  в цьому році.

Але ще не кінець року, тому  є надія, що список збільшиться і сільська родина поповнить свій рід:

1.      Глухові Наталія та  Віктор

2.      Кравець Любов та Богдан

3.      Орлівські Олена та Володимиа

4.      Лященко Катерина та  Микола

5.      Малюх Анастасія та Віктор

Вітали новостворені  родини сільські аматори сцени та дарували свої  пісні.

Зірку "Взаєморозуміння"   названо на  честь сімейних пар, які 50 років разом та святкують нині золотий ювілей,  і які за довгі роки  спільного життя не тільки виростили і виховали дітей, онуків  та правнуків, а  й зберегли взаємоповагу  і любов  в родинах, вміння ладнати з рідними і друзями,  сусідами та односельцями.
Це:

Тимошенко Дмитро Іванович та Тимошенко Надія Григорівна, які одружилися  22.11.69 р.

Малій Василь Михайлович та Галина Іванівна, які  одружилися  3.11.1969 р.

Щасливе сьогодення можливе тільки тоді, коли ми пам’ятаємо нашу історію, наше минуле, шануємо своїх батьків та прабатьків. Нині в цей святковий урочистий день світила яскраво "Ювілейна зоря" та звучали теплі слова вітань на адресу найстарших жителів села.

Щедра доля дарувала їм довгий, багатий на різні події вік.

 У 2019 році святкують свій ювілей такі жителі  села:

Капітанський Петро Григорович – 90 р.

Плахотнюк Ніна Сергіївна –  90р.

Федоренко Галина Іванівна – 85р.

Іванчук Надія Максимівна – 85р.

Юрченко Броніслава Павлівна – 85р.

А ще в Гейсисі проживають люди, вік яких переступив 90-літній рубіж:

Антонюк Ганна Антонівна– 98 р.

Дворак Павліна Гордіївна– 92 р.

Гайдамака Анастасія Бенедівна– 92р.

Плахотнюк Тетяна Корніївна– 92р.

Чмирук Тетяна Кирилівна  - 91 р.

Гейсищани цінують красу рідної природи, змагаються у вмінні вирощувати різнобарвні квіти та роблять ошатними свої господи, люблять домашніх тварин та дбайливо доглядають за ними, парадні двори у них конкурують з уманською Софіївкою чи то з київським Ботанічним садом, а на господарській частині у цих роботящих людей як на пташиному дворі у "Золотому фазані! " В цьому році депутатський актив села підвів підсумки оголошеного конкурсу і найяскравішу зірку "Господа року 2019" присудив  12 родинам гейсищан. Їм були вручені   нові знаряддя праці, а саме, заступи та граблі, аби   й надалі вони підтримували зразковий порядок у своїх садибах та були прикладом для інших. Гейсищани вміють і добре   працювати, і  гарно відпочивати.
Свої  мистецькі таланти односельцям та гостям свята  дарували  вокальний аматорський колектив сільського будинку культури "Крила" під керівництвом Леоніда  Твердоступа, танцювальний ансамбль "Маківка" Гейсиської ЗОШ, вихованці  дитячого закладу "Малятко", солісти  та вокалісти: Діана Мороз, Ілля Затишний, Марія Пацеля, Єгор Кутовой, Павло Сович.

Свято відбулося за підтримки небайдужих односельчан: Пилипчук Раїси Василівни, Лобунець Людмили Миколаївни, Семенюка Івана  Івановича, Савченюка Олександра Миколайовича, Махаринської Ірини Анатоліївни, Пилипчука Віктора Івановича, Поліщука  Павла  Миколайовича, Пустовіт Ніни Петрівни.

І  я там  була.  Скуштувала смачного гейсиського короваю, отримала неймовірний позитив  від  свята  та спілкування  і  тішилася хоч маленькою приналежністю до славного гейсиського роду.

"Хай Вам в долоні падають зірки

І килим щастя стелиться під ноги

І всі найблагородніші думки

Здійсняться по благословенню Бога!

Від вітряка біжить в майбутнє шлях

Й до вітряка вертається щоденно

Гей, гей  - лунає в багатьох піснях

Тож гей!! Хай буде в серці всім пісенно!!!"

Тетяна Іванчук, "Моя  Київщина"