Як товариш по службі Путіна Київську область "кришував"

Володимир Литвин і Василь Зарубенко

Персона генерал-лейтенанта міліції Василя Зарубенка – широковідома у вузьких колах. Зараз його постать слідвивчати в контексті серйозних змін, які відбуваються зараз в столичному регіоні. Зокрема, варто згадати приписувані йому зв’язки з покійним депутатом Білоцерківської міськради Олександром Подольським, смерть якого може призвести до нового витка боротьби за переділ сфер впливу в області. Яким чином у цьому переділі може бути замішаний Зарубенко, а також про його зв’язки в області та за її межами, читайте в нашій публікації

Василь Зарубенко – випускник Київського військового училища та Вищої школи КДБ СРСР. Проходив службу в багатьох місцях колишнього Радянського Союзу, Монголії і навіть очолював особливий відділ КДБ спецчастин Західного угрупування військ, який в той час прирівнювався до особливого відділу КДБ армії. Поговорюють, що саме в Німеччині Зарубенко познайомився та завів тісні приятельські стосунки з нинішнім президентом Росії Володимиром Путіним, чимвіннеабияк пишається.

Це знайомство в майбутньому дуже допоможе Зарубенку його кар’єрному поступі. Але до цього ми повернемося трохи пізніше.

«Німецький» період служби Зарубенка вартий особливої уваги. Саме в цей час, він вперше «засвітитився» в різних темних схемах. Існують документи, які свідчать про те, що Зарубенко вже тоді намагався вичавити всі можливості з занепадаючого Західного угрупування військ в Німеччині в період початку розпаду СРСР.

Після служби в Німеччині Зарубенко працював у відділі військової контррозвідки по Московському військовому округу, а після розпаду Радянського Союзу вирішив перейти на службу до МВС України. Наслідком цього стали численні службові перевірки з українського боку. У ЗМІ наведено кілька цитат з матеріалів службової перевірки тодішнього підполковника:

«В ходе проверки выяснилось также, что Зарубенко В. Ф. систематически нарушал требования конспирации в работе. Об этом свидетельствует факт его проживания в течение года на КК, где ранее принималась наиболее ценная агентура. Поселившись на КК в августе 1991 года, Зарубенко В. Ф. лишь в июле с. г. дал указание о снятии КК с учета. В нарушение конспирации поручал работникам организовывать контрольные встречи с агентурой на квартире, где с его же разрешения временно проживали гражданские лица."

«При проверке нашли подтверждение факты, свидетельствующие о невысоких моральных качествах Зарубенко В. Ф. и использовании им служебного положения в личных целях. Так, Зарубенко В.Ф. признал, что им предпринимались попытки к вступлению в интимные отношения со служащей госпиталя г.БелитцЧерноконь Е., которой он ранее оказал помощь в трудоустройстве. По его указанию майор Мольков В.Н. и прапорщик Сорочинский Е.А. трижды привозили Черноконь Е. на беседу в отдел и на квартиру, где были организованы ужины с употреблением спиртного. После отказа Черноконь Е. вступить в интимную связь, Зарубенко В.Ф. отдал распоряжение Молькову В.Н. принять меры к ее увольнению из госпиталя».

«В беседах сотрудники отдела и солдаты отделения охраны приводили примеры использования Зарубенко военнослужащих срочной службы в личных целях, а также факты грубости и рукоприкладства».

«На основании изложенного считаю, что подполковник Зарубенко В. Ф. действительно допускал злоупотребления служебным положением, грубо нарушая правила поведения военнослужащих за границей, чем скомпрометировал себя среди сотрудников отдела и командования обслуживаемых частей.

С учетом изложенного необходимо подполковника Зарубенко В. Ф. досрочно откомандировать из ЗГВ к прежнему месту службы (ОВКР по МВО) для принятия к нему мер дисциплинарного воздействия и решения вопроса о целесообразности дальнейшего использования в органах безопасности».

За радянських часів також сплив секретний наказ «Про покарання підполковника Зарубенка В.Ф.» підписаний начальником управління МБР генерал-лейтенантом Моляковим, у рішенні якого говорилося наступне:

«За злоупотребление служебным положением, нарушение правил конспирации, норм поведения за границей и аморальное поведение в быту

ПРИКАЗЫВАЮ:

1. Подполковника Зарубенко Василия Федоровича (JI-Q5S840), находящегося в распоряжении УВКР МБ РФ по ЗГВ, предупредить о неполном служебном соответствии, откомандировав его в распоряжение Отдела военной контрразведки МБ РФ по МВО.
2. Начальнику УВКР МБ РФ по ЗГВ генерал-лейтенанту Рылю С. А. и его заместителю по кадрам генерал-майору Томилину Е. И. указать на недостаточный контроль за поведением на службе и в быту своих подчиненных.
3. Приказ довести до руководящего состава центрального аппарата Управления и органов военной контрразведки в части касающейся».

Чому такий послужний список не був взятий до уваги керівництвом МВС України – невідомо. Але факт залишається фактом. Така людина була допущена до управління міліцією області, де він продовжив займатися своєю діяльністю, проте вже в іншому форматі.

В Україні Зарубенко прийшов на посаду заступника начальника Управління внутрішньої безпеки, на якій він мав захищати особовий склад МВС від проникнення кримінальних елементів в службову структуру.

Після цього, він протягом семи років працював заступником начальника ГУ МВС України в Київській області по Чорнобильській зоні. Поговорюють, що саме на цій посаді він зумів «напрацювати» собі на багатомільйонні статки, налагодивши в зоні відчуження канал вивозу та продажу деревини за кордон. Після того, як його зняли з посади і ділами Зарубенка зайнялася прокуратура, в Ізраїлі виявили на рахунках генерала та його дружини більше 40 мільйонів доларів. Але нібито через тиск з боку Москви справа була закрита у 2004 році.

Після «чорнобильського» періоду, Зарубенка призначили першим заступником начальника кримінальної міліції Київської області. А після візиту до України товариша по службі Володимира Путіна, стався зліт кар’єри одіозного генерала. Після «дружнього» прохання президента Росії до тодішнього голови Української держави Леоніда Кучми Зарубенко очолив Головне управління МВС в Київській області, а згодом навіть отримав звання Заслуженого юриста України. Вочевидь, дружба з «німецьких» часів Путіна і Зарубенка була дуже міцною, адже за чутками, під час своїх візитів до України Путін проживав на дачі генерала міліції.

Цікаво й те, що при усіх міністрах генерала не зачіпали жодні кадрові ротації. І лише його причетність до втечі молдовського кримінального авторитета Григорія Карамалака стала причиною «падіння» генеральської кар’єри.

Варто нагадати про цю досить давню історію.У2003 році, Карамалака на прізвисько «Болгар» і перебував у міжнародному розшуку по лінії Інтерполу, було затримано в аеропорту «Бориспіль». Тоді, за чутками, Зарубенко запропонував Карамалаку угоду: 5,5 млн доларів в обмін на свободу, на що «авторитет» погодився. Схема була розроблена досить детально та ретельно. В результаті, Карамалак через Білорусь зумів виїхати до Росії, де проживає й досі. Внаслідок цієї афери, Зарубенка зняли з посади, а його колегу Василя Топчія заарештували, проте згодом все ж відпустили.

Підтверджують ці дії генерала листи працівників міліції до президента та міністра МВС, які є у вільному доступі в мережі Інтернет. Зрештою цей епізод вартував генералу кар’єри, але після Помаранчевого майдану, 2006 року Шевченківський суд відновив Зарубенка на посаді, але в МВС на чолі якого тоді стояв Юрій Луценко, рішення суду проігнорували. 

Окрім усіх цих «звитяг» генерала, не треба забувати про його дружні стосунки з тодішнім губернатором Київської області Анатолієм Засухою – ще одним вельми одіозним персонажем.

За чутками, Зарубенко також суперничав з родиною Суслових, яка має потужний агробізнес на півдні Київської області. Нібито тодішній керівник обласної міліції усіляко тиснув на агрофірму «Сквира».

Серйозні важелі впливу у Зарубенка є й у Білій Церкві. Зокрема, Олександра Подольського називали одним з близьких до нього людей у місті. Утім, після смерті Подольського, який був своєрідним «фактором стримування» у найбільшому місті області,варто очікувати на переділ сфер впливу на Київщині.

Одіозний генерал, який стратив свою людину в місті,цілком може взяти активну участь у новому розподілі влади в регіоні. Для цього він має все: і матеріальні ресурси, і потрібні зв’язки в органах, і дружні стосунки з окремими представниками криміналітету. Та чи зможе він використати свої шанси на повернення до «вищої ліги»?..