Як вітром здуло: куди зник екснардеп від Київщини Павло Різаненко

Фото "Моєї Київщини"

Павло Різаненко – непересічна особистість у столичному регіоні. Він почав свою політичну кар'єру як депутат Броварської міської ради VI скликання, а потім двічі ставав мажоритарником VII та VIII скликання Верховної Ради. Завдяки кредиту довіри виборців 97 округу, що на Київщині. Які втретє представляти інтереси в парламенті не довірили, адже поклалися на "слугу" Миколу Галушка. Але й після програшу Різаненко був досить активним у політикумі області. Щоправда, до повномасштабного вторгнення. Де подівся, чим займається та чи планує повертатися читайте в сьогоднішньому матеріалі "Моєї Київщини"

Якщо в усіх українців життя на "до" і "після" змінилося 24 лютого, то в Різаненка ще за два тижні до повномасштабного вторгення росіян. Як повідомляють "Моїй Київщині" власні джерела, тоді екснардеп виїхав до Європи та фактично впродовж року не повертався в Україну. Чи взагалі робитиме це, питання поки що відкрите.  

Зауважимо, що Павло Різаненко був народним депутатом дві каденції поспіль. Тобто фактично 7 років (із 2012 по 2019). Двічі з того ж 97 округу, до складу якого входять міста Березань і Бровари, а також Баришівський район та частина Броварського району. Звісно, носив депутатський мандат Різаненко не даремно, адже чимало звязків із впливовими людьми в нього є й по сьогодні. Та, здається, що закінчилися каденція, а з нею і людяність.

Нагадаємо, що з 24 лютого 3 із 8 громад Броварського району, а саме 25 населених пунктів, окупували рашисти. Але Різаненко вирішив бути осторонь проблем звичайних жителів, які роками йому довіряли. Вони потребували допомоги не лише під час окупації, а й після звільнення цієї території 1 квітня 2022 року. Адже росіяни пішли, а результати своєї злочинної діяльності залишили. Це і понівечені будівлі, і понівечені життя...

Реація ексдепутата на події таки була, але наскільки помічним стало разове інформування населення про те, чого бракує, кожен може зробити висновки самостійно. 

Окрім цього репосту, на сторінкі Різаненка у Facebook є ще декілька публікацій про Україну та повномасштабну війну, зокрема й QR-коди, за якими іноземні друзі колишнього народного обранця змогли би "особисто пожертвувати на допомогу українській армії або переселенцям в Україні". 

Як щодо самого Різаненка? Причини його раптового зникнення з політикуму можна відшукати в біографії ексдепутата.  

Свого часу він шукав кращої долі та можливостей в Москві, де з 1999 року будував карєру в ЗАТ "Інвестиційна компанія "Трійка Діалог". Просунувся від консультанта до директора управління інвестиційно-банківської діяльності (за 5 років роботи). А вже в 2005 році став директором управління інвестиційно-банківської діяльності у групі "Ренесанс Капітал", через яку, подейкують, провадили економічну діяльність колишні та чинні керівники радянських і російських спецслужб.

Не обійшося без КДБ і далі. Різаненко також був членом ради директорів російської корпорації "ВСМПО-АВІСМА", власник якої на той момент – експолковник 1-го Управління КДБ В’ячеслав Брешт. Кажуть, що останній буцімто був покровителем Різаненка та особисто просував його, передусім знайомлячи з "потрібними" людьми.

Згодом Різаненко втратив місце в раді директорів, але на посаді в "Ренесанс Капітал" залишився офіційно до 2007 року. Кажуть, що насправді до 2010 року. Але біографію "переписали" не спроста, адже Різаненко повернувся в рідні Бровари та хотів спробувати себе в ролі депутата, а для цього потрібно було, згідно з вимогами українського законодавства, 5 років безперервно проживати в Україні.

Уперше Різаненко балотувався від партії "Сильна Україна" Сергія Тігіпка 2010 року. 2011 – після злиття політсили із провладною на той час "Партією регіонів" отримав партквиток, хоча свою приналежність до "партії корита", як він її називав, неодноразово заперечував.

2011 року Різаненко також заснував ГО "Прозоре суспільство" та пообіцям броварчанам боротися з дерибаном землі, незаконними забудовами та орендою тощо. Із обіцянками вторався не дуже, але все ж виборці йому довірилися.  Уже 2012 року Різаненко став народним депутатом від партії "УДАР", а в Раді був членом комітету з питань бюджету та заступником голови Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації. На останній посаді він залишився й під час другої каденції в парламенті. Тоді ж Різаненко балотувався від "Блоку Петра Порошенка" як безпартійний. 

2019 року знову "перемалювався" і знову подавався до ВР. Тепер від партії Святослава Вакарчука "Голос". Утретє спроба успіхом не увінчалася. У виборчих перегонах Різаненко зайняв третє місце. За іронії долі "срібло" отримав висуванець саме партії Петра Порошенка Олег Іваненко. А "золото" здобув висуванець від провладної політсили Микола Галушко. 

Цілком можливо, що на результати Різаненка вплинули гучні скандали за його участю. Перший – керування авто "під градусом", за що 6 липня 2017 Деснянський суд міста Києва позбавив чинного на той момент нардепа водійського посвідчення на рік та ухвалив сплатити 10200 грн штрафу. Другий – Різаненко нібито "забув" задекларувати власне нерухоме майно у декларації за 2012-2016 р.р., а також у електронній декларації за 2015 рік. Тож в лютому 2018 року Національне антикорупційне бюро України розпочало розслідування, але 6 лютого 2019 року заявило, що інформація про неправдиві відомості в деклараціях не була підтверджена.

До слова, у листопаді 2018 року потрапив до переліку 322 українських громадян, проти яких росія ввела персональні санкції. За місяць до, тобто в жовтні того ж 2018, Станіслав Речинський опублікував аналіз персональних голосувань Різаненка у Верховній Раді впродовж 2014—2018 років. За цими даними, депутат був відсутній або не голосував під час розгляду 36 законопроєктів, запитів і постанов, спрямованих на засудження військової агресії російської федерації проти України, зміцнення Збройних сил України, підтримання добровольців та членів їхніх сімей.