Утопія від Кабміну: що чекає на об'єднані громади Київщини

Днями Кабінет Міністрів ухвалив постанову "Про внесення змін до Методики формування спроможних територіальних громад", яка розроблялася ще представниками попередньої влади, коли тільки розпочиналася реформа децентралізації. "Моя Київщина" вирішила розібратися, які підводні камені приховує нова постанова уряду, і чому вона спливла лише зараз

Для початку варто нагадати, що процес формування територіальних громад на Київщині, як і по всій Україні, розпочався у 2015 році. Тоді була розроблена методика, відповідно до якої формувалися Перспективні плани та подавалися на розгляд Кабінету Міністрів. Ніби все було досить прозоро та зрозуміло, але процес отримав серйозний супротив на місцях: чиновники не надто радісно хотіли передчасно йти на вибори, адже могли з легкістю втратити свої повноваження. Люди також не дуже розуміли, чого хорошого можуть отримати від чергових змін.

Не менш складно давалося формування громад через непросту політичну ситуацію в Київській ОДА за часів Олександра Горгана-Ляльки. Тодішній конфлікт із головою облради Ганною Стариковою серйозно загальмував процес створення громад, адже прийняття Перспективного плану області залежало від голосування на сесії обласної ради, яка з відомих причин не скликалася по декілька місяців, а питання громад не розглядалося. У свою чергу це призвело до того, що Київщина досі входить в антирейтинг за кількістю сформованих громад.

Ситуація трохи покращилася, коли з Київської ОДА пішов Горган. Досить непогано йшло об’єднання за часів Олександра Терещука, а от із приходом Бно-Айріяна, хоч і на короткий термін, усе знову зупинилося. Для нинішнього очільника області Олексія Чернишова ситуація вигідніша, адже йому для завершення реформи взагалі не потрібно вести переговори з обласною радою. Справа в тому, що 20 грудня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Відбулося суттєве спрощення процедури затвердження перспективних планів, адже тепер це робиться без участі обласних рад.

Але 24 січня цього року Кабінет Міністрів змінив саму методику формування громад. На офіційному сайті "Децентралізація" йдеться про п’ять критеріїв, які зараз будуть впливати на ухвалення рішення щодо утворення нової ОТГ:

• чисельність населення, що постійно проживає на території спроможної територіальної громади;
• чисельність дітей шкільного віку, які навчаються в загальноосвітніх навчальних закладах, розташованих на території спроможної територіальної громади;
• площа території спроможної територіальної громади;
• індекс податкоспроможності бюджету спроможної територіальної громади;
• частка місцевих податків та зборів у доходах бюджету спроможної територіальної громади.

У постанові також ідеться, що кількість громад із низьким рівнем спроможності не може перевищувати 10% від загального числа громад області. Окрім того, зазначається, що при формуванні спроможних територіальних громад мають братися до уваги оптимальні мережі соціальної інфраструктури та доступність публічних послуг.

У минулому році джерела порталу "Моя Київщина" надали Перспективний план Київської області, який у Кабміні намагалися нав’язати чиновникам обласної адміністрації. Тоді через суспільний резонанс ситуація дещо загальмувалася. У згаданому документі велися підрахунки загальної площі ОТГ, кількості населення, ПДФО та індексу податкоспроможності (ІПС).

"Індекс податкоспроможності – коефіцієнт, що визначає рівень податкоспроможності конкретного бюджету порівняно з аналогічним середнім показником по всіх бюджетах у розрахунку на одну людину".

Для громад встановлений ІПС на рівні 0,9 - 1,1. Якщо показник менший, то громада отримує дотації від держави в розмірі 80% від необхідної суми, якщо більший – громада перераховує надлишок коштів у держбюджет.

Експерти Програми «U-LEAD з Європою» та SKL International підготували аналітичні показники, які характеризують виконання бюджетів за січень-вересень 2019 року в розрізі 16 громад Київської області. Цікаво, що рівно половина - 8 громад - отримувала дотації з бюджету: Тетіївська, Пісківська, Бучанська, Ржицівська, Узинська, Медвинська, Бородянська, Фурсівська та Калитянська.

Якщо переглянути нав’язаний Кабміном Перспективний план, то можна побачити, що ІПС нижче 0,9 передбачається у Кожанській (0,7), Борівській (0,4), Поліській (0,7), Іванківській (0,8), Нижчедубечанській (0,8), Димерській (0,86), Зазимській (0,77) та Микулицькій ОТГ (0,5).

Загалом на Київщині планують утворити близько 55 громад. Наразі 8 ОТГ області є дотаційними, а в перспективі до них приєднається стільки ж. Якщо це дійсно так буде, то 29% громад столичного регіону будуть отримувати дотації з бюджету. Таким чином, означений урядом 10% бар'єр видається асболютною утопією. Хоча теоретично це явище тимчасове, оскільки урядовцями передбачається, що згодом вони почнуть активно розвиватися. Але не дуже зрозуміло, завдяки чому...

Варто розуміти, що у громад залишається мінімальний об’єм коштів, який здебільшого розрахований на покриття обов’язкових платежів, а не на розвиток інфраструктури та покращення інвестиційної привабливості. Якщо такий підхід у подальшому буде зберігатися, то переваг децентралізації для кожної ОТГ буде не надто багато.

Серйозною проблемою, що нависла взагалі над реформою, стали досі не внесені правки до Конституції. Підготований проєкт закону №2598 "Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)" отримав супротив серед представників місцевої влади та експертів. Вони переконані, що запропоновані зміни "звужують статус органів місцевого самоврядування та надмірно розширюють контрольні повноваження держави в особі префектів та Президента".

На думку голови селища Немішаєве Сергія Замідри, запропоновані зміни до Конституції поки не варто приймати, хоча він і зазначає, що цей закон принесе декілька позитивних змін.

"Скорочення діяльності місцевих рад із 5 до 4 років я особисто підтримую повністю. Їх особливість у тому, що депутати працюють активно перші 2 роки та останній рік перед виборами. У нинішній ситуації "провисає" щонайменше 1,5 роки роботи. Також підтримую ініціативу, що всі громади на нижньому рівні мають бути однаковими. Це значить, що більше не буде привілеїв у одних громад перед іншими. Але питання по префектах треба обговорювати. До внесення на розгляд Верховної Ради потрібно остаточно визначитися, кому вони підпорядковані та які мають повноваження. Наскільки мені відомо, найближчим часом готується обговорення даного питання в колі асоціацій та представників парламенту".

Зважаючи на кулуарний розкол у партії влади, відсутність порозуміння між групами впливу та скандали із Кабміном, прийняття закону може затягнутися. Якщо не буде взагалі заблокованим. Проте є імовірність, що в екстреному режимі Зеленський збере найголовніших політичних гравців, аби "проштовхнути" зміни до Конституції. Але у такому разі вони ризикують наштовхнутися не на критику, а на серйозні протести, адже зауважень до запропонованої командою Зеленського реформи більше ніж достатньо...

Після внесення змін до методики формування територіальних громад Кабмін дав два тижні обласним державним адміністраціям, аби подати остаточні проєкти Перспективних планів. Зовсім скоро ми побачимо, як поділять область, кого з ким об’єднають, та чи зміниться щось від цього поділу...

Анатолій Тихий, "Моя Київщина"