«Батьківщина» - популізмом проти некомпетентності

У рік місцевих виборів політична сила Юлії Тимошенко налаштована на повернення втрачених позицій. А для відновлення колишнього впливу – як у центрі, так і на місцях - планує  активініше використовувати усі прорахунки чинної  влади - реальні чи умовні. Свідоцтвом того є надзвичайна інформаційна активність незмінного лідера партії останнім часом

Нещодавно аналітики ресурсу «Слово і діло» проаналізували, як саме протягом двох сесій парламенту дев’ятого скликання виконали свої програмні передвиборчі обіцянки присутні у Верховній Раді партійні фракції.

«Батьківщина» нічого з обіцяного не виконала і одне зобов’язання провалила. Політична сила Юлії Тимошенко занадто амбіційно пообіцяла за 100 днів роботи парламенту реалізувати перший етап програми «Новий курс», - констатує видання.

Найстаріша серед активних партій в українському політикумі «Батьківщина» (і єдина, що була присутня в українському парламенті протягом  усіх  каденцій, починаючи з 2002-го року) першою й почала передвиборчу роботу – більш ніж за рік до парламентських виборів минулого року, ще у червні 2018, як пам’ятаємо, провела помпезний форум, на якому презентувала вище згаданий «Новий курс», який схвально оцінили навіть зовні незаангажовані експерти.

На тому форумі політична сила з брендом червоного серця запросила долучатися до реалізації наміченого усі здорові сили суспільства.  Чи то був явний фальстарт у виборчих перегонах, чи люди втомилися від звичної колоди політиків, але за фактом парламентських виборів – перемогла політична сила нового президента Володимира Зеленського – новоспечена партія «Слуга народу» з рекордним рахунком на заключному табло.

І навіть третє місце «Батьківщини» (з п’яти партій, які подолали прохідний бар’єр)  не дало їй змогу взяти золоту акцію, оскільки переможці не потребували у союзниках і вперше в історії українського парламентаризму утворили монобільшість…

Втім у «Батьківщини» та її лідера була надія, що вони можуть утворити з переможцями певну коаліцію (формалізовану чи ні - не так й суттєво), оскільки в деяких випадках Президенту потрібна буде конституційна більшість в 301 голос, а при наявності кількох центрів впливу у фракції переможців іноді може й 226 голосів не вистачити для результативного голосування по менш важливих питаннях, аніж зміни до Основного закону країни.

Однак усі сподівання лідера «Батьківщини» «хоч тушкою, хоч чучелом» знову пройти до виконавчої влади не знайшли зрозуміння в Офісі Президента. В мережі був надрукований обмін дотепними люб’язностями між  Зеленським та Тимошенко , що за формою нагадував розминку в КВН. Мабуть Володимир Олександрович, навіть за номерами власних сатиричних виступів у «95-му кварталі»,  добре запам’ятав,  як двічі прем’єр Юлія Володимирівна двічі не завжди чемно обходилася з одним з його попередників – Віктором Андрійовичем, в період каденції останнього.

Тож маємо класичне: точка зору політика визначається точкою його сидіння. А за двадцять років існування «Батьківщини»  її риторика кілька разів змінювалася на протилежну в залежності від того при владі вона знаходиться, чи в опозиції?

Класичний приклад: розгляд найбільш резонансного земельного питання. Пригадую, яких тільки яскравих та логічних аргументів не приводив з парламентської трибуни аграрій від «БЮТу» Іван Кириленко у період прем’єрства Тимошенко, агітуючи колег за зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Сьогодні ж «Батьківщина» йде у авангарді опору владі при спробах останньої все ж таки запровадити в країні повноцінний ринок землі.

Але земельне  питання - це дійсно - серйозний козир у руках опонентів влади, оскільки соціологія свідчить, що більшість українців не готова до реальної конкуренції землевласників в аграрній сфері.

«Батьківщина» вирішила першою застосувати ще й фігуральних тузів та королів проти нових  реальних дам та валетів у владі, які вперше дорвалися до реальних важелів впливу. Річ в тім, що однією зі складових в боротьбі з корупцією нова влада вирішила застосувати механізм позитивного заохочення, дозволивши суттєво збільшити оклади, надбавки і премії держчиновникам і менеджерам державних монополій, аби в останніх не було спокуси брати хабарі, або організовувати якійсь сімейно-бізнесові оборудки.

Вочевидь, недостатній досвід  державного управління та незнання азів елементарної психології зіграв з президентським офісом злий жарт. Справу пустили на самотік і винахідливі міністри, їхні заступники та радники державних монополій встановили собі   п’яти, а то й шестизначну платню. Класичний приклад облетів усі ЗМІ: прибутки начальника «Укрпошти» перевищують офіційну платню Президента США…

Журналісти та громадські активісти пройшлися по всіх відомствах, розмістивши в Інтернеті  найбільш скандальні випадки, на тлі яких зарплатня міністра освіти в 31-у тисячу  дійсно виглядає,  як  кишенькові гроші підлітку-мажору  на вихідні…

Аналітики «Батьківщини» збагнули, що варто очолити і цей фронт боротьби з чинною владою , узагальнили найбільш характерні приклади, які і озвучила лідер партії Юлія Тимошенко на недавній прес-конференції на Туровській.

«Генеральний директор «Укрпошти» сьогодні отримує 1 мільйон 900 тисяч гривень в місяць – це не тільки заробітна плата, це всі виплати. Член наглядової ради «Укрзалізниці» отримує 588 тисяч гривень в місяць з усіма виплатами. Державний секретар міністерства культури за місяць отримує 497 тисяч 700 гривень. Перший заступник міністерства культури 405 тисяч гривень. Це лише найяскравіші приклади, але всі вони свідчать про те, що високопосадовці почали жити щасливо і закінчили епоху бідності для себе, але не для людей», – обурилася лідер «Батьківщини».

«Розриви у заробітних платах між простими працівниками й керівниками галузей катастрофічні. Між керівником Укрпошти та звичайним листоношею, який отримує 6 тисяч 200 гривень в місяць, розрив зарплати у 304 рази. Розрив між зарплатами держсекретаря міністерства культури, який отримує в місяць 497 тисяч 700 гривень, і вчителем музичного мистецтва, який отримує 9 тисяч гривень в місяць, – у 55 разів. Член наглядової ради «Укрзалізниці» отримує 588 тисяч гривень в місяць, а машиніст локомотиву – 23 тисячі гривень в місяць, розрив у 26 разів. Це треба припиняти й на цьому потрібно раз та назавжди поставити крапку», – зазначила Юлія Тимошенко.

Щоправда, як бачимо, були названі лише посади, а не прізвища і серед  них журналісти впізнали свого колишнього колегу Сергія Лещенка, який нині є радником у «Укрзалізниці» (його приятель по пошуку компроматів Мустафа Найєм є радником в «Оборонпромі»). Мабуть це є своєрідною помстою Лещенку про нещодавно озвучену ним тезу про те, що «Батьківщина» планує утворити неофіційний альянс з проросійською силою «Опозиційна платформа-За життя» в боротьбі проти чинної влади. 

Але повернемося до спілкування Юлії Тимошенко з пресою. По суті це не була повноцінна прес-конференція, скоріше брифінг, оскільки головним на ній були дві парламентські ініціативи, які фракція «Батьківщини» має намір реалізовувати відразу після відкриття третьої сесії Верховної Ради- у вівторок 4-го  лютого.

Один з них це – законопроєкт, який передбачає суттєво обмеження виплат чиновникам.

«Наша команда розробила законопроєкт, яким передбачено, що заробітна плата будь-якого високопосадовця в державі мусить залежати від розміру мінімальної заробітної плати. Ми пропонуємо, щоб розрив між мінімальною зарплатою та зарплатою посадовця найвищого рангу в державі був не більше, ніж у десять разів. Наприклад, якщо сьогодні мінімальна заробітна плата становить 4 723 гривні, то у найвищого керівника країни заробітна плата з усіма виплатами та преміями за місяць не може перевищувати 47 230 гривень. Нам треба негайно зупинити цю вакханалію, свято роздачі грошей, яка сьогодні запанувала у владних кабінетах», – зазначила Тимошенко.

Очільник «Батьківщина» також ініціює створення у парламенті тимчасової слідчої комісії, яка проведе аудит діяльності державних корпорацій за останні шість років та з’ясує, хто наживається на державних фінансових потоках.

«Наша команда направить листи всім фракціям з проханням дати свої кандидатури для створення такої ТСК, аби протягом наступних місяців перевірити кожну державну корпорацію та монополію і стати ініціатором притягнення до кримінальної відповідальності всіх, хто був залучений і продовжує корупцію на державних фінансових потоках. Якщо цього не робить президент та новостворені силові структури, антикорупційні інститути – треба, щоб це почав робити парламент», – зазначила лідер «Батьківщини».

Загалом інформаційна активність Тимошенко останнім часом – суттєво збільшилася. Вона – частий гість у програмі «Свобода слова» на телеканалі ICTV та в ефірах телеканалу «Наш».

В ході дискусії на телеканалі ICTV Тимошенко зауважила, що замість покращення добробуту українських родин влада Зеленського збагачує міжнародних спекулянтів:

«Ми рухаємося до абсолютного впливу зовнішніх фінансових груп на Україну. Через президента, який сьогодні в руках має всю повноту влади, можна проводити все, що завгодно, використовуючи недосвідченість, некомпетентність та нездатність захистити країну від таких зовнішніх викликів». Причому  ці  слова пролунали за тиждень до промови українського Президента на ювілейному 50-му форумі в Давосі.

Але реакція влади на інформаційну активність може бути різною, в тому числі і за допомогою компромату на неї та її політичних соратників. Буквально днями в мережі з’явилася інформація, що американська Феміда знову зацікавилася фігурою українського політика…

Отже, політична весна цього року обіцяє бути бурхливою, з врахування ще й факту місцевих виборів восени. І тут вочевидь   окрім об’єктивної критики на адресу влади буде звучати і багато популістських гасел,  які досить часто використовує «Батьківщина», знаходячись в опозиції.

До речі, окрім озвучених ініціатив, відповіла Тимошенко і на кілька запитань журналістів.

«У зв’язку із заявою прем’єра Олексія Гончарука про відставку, чи не претендує сама Тимошенко втретє очолити український Уряд?»- запитала колега. Юлія Володимирівна з певним смутком у голосі відповіла про те, що «ви ж бачили, що Зеленський не прийняв цієї відставки».

Так як би й  прийняв,- зазначить будь-який політолог,-  навряд чи він запропонував очолити Уряд,- тут скоріше підійшли би кандидатури Валерія Хорошковського або навіть Арсена Авакова, на якому дехто вже поставав кадровий хрест…

До речі, про кадри. Наш портал неодноразово писав про кадрові непорозуміння між центральним проводом «Батьківщини» та її регіональними осередками, в тому числі й на Київщині, апогеєм якого став недавній розпуск фракції в облраді.

Аби поквитатися із «розкольниками» в середині січня керівник обкому «Батьківщини» нардеп Костянтин Бондарєв вирішив замінити їх, провівши обласну конференцію партії. Коли ж туди вирішили прийти двоє з депутатів облради, які залишили фракцію, той не дуже дипломатично з ними поводився, що стало предметом спеціального послання останньої сесії облради, в тому числі і до правоохоронних органів.

Тож наприкінці прес-конференції Юлії Тимошенко (19-та хвилина на відеоролику Ютуб сторінки телеканалу «Наш») пролунало і моє запитання: «Чи буде розглядати керівництво партії персональну справу Бондарєва і чи планує перед місцевими виборами суттєво очистити її керівні кадри у центрі, в регіонах та на місцях. Юлія Володимирівна, як досвідчений політик, проігнорувала перше запитання, щодо другого відповіла, що висування кандидатів до місцевих та регіональних органів влади - це виключна прерогатива їхніх же осередків.

Чого тут більше: намагання продемонструвати внутріпартійну демократію, чи реалізація принципу «я своїх не здаю»?  - покаже час, особливо на місцевих виборах після підрахунку голосів на виборчих дільницях наших міст, селищ та сіл, в тому числі й на Київщині.