Цугцванг з перейменуваннями на Обухівщині
Мирослав Чайковський (obukhiv.info)

ЦУГЦВАНГ ОБУХІВСЬКОГО НЕЙМІНГУ: ЗАЛИШИТИ НЕ МОЖНА - ПЕРЕЙМЕНУВАТИ ТЕЖ
Національна комісія зі стандартів української мови опублікувала перелік наз міст і сіл, які не відповідають мовним нормам. У ньому міститься загалом понад 1,4 тисячі топонімів.
ПЕРШІ - лексично лажові.
ДРУГЕ - колоніальна спадщина.
ТРЕТЄ - підозрілі ("красні" і "червоні", передусім).
Відтак, в Обухові намалювалися дві потенційні прУблємки.
1. КРАСНЕ, КРАСНА СЛОБІДКА. Майже детектив, але без вбивства і вбивці. Швидше вербальна "санта-барбара".
2. ПЕРШЕ ТРАВНЯ. Здається, якби не літав хтось над селом на мітлі, цього разу відпетляти буде важче.
Отже, шо є і в чому зауважений вище ЦУГЦВАНГ?
1. КРАСНЕ і похідні від нього. Є дві версії і обидві наполягають на якійсь старословянській лексичній архаїці, згідно з котрою Красний це "красивий". Можливо, це все-таки означення кольору. Але, точно не ідеології. Хоча би тому, що тоді комуністів ще не було, а гідронімічні топоніми вважаються найстарішими.
2. Йдемо далі. Шо не так з КРАСНОЮ СЛОБІДКОЮ? Все так, оскільки прикметник "Красна" тут вказує на річку. По суті ойконім "Красна Слобідка" складається з 2 частин, котрі зявилися в різний час і іронічний спосіб.
Коротко:
1. Свого часу (18, здається, ст) біля Германівки був форпост. Люди, котрі обслуговували його і селилися обіруч утворили Слободу. Згодом вона стала Германівською Слободою. Германівська Слобода біля села Германівка.
2. Пізніше, за УРСР, Германівку змінили на Красне-2, а Слобода стала Красною.
3. Потім Германівка повернулася, а Слобода лишилася.
Висновок: попри те, що прикметник "Красна" приклеїли до Слободи у повоєнний (2 Світова), здається, час, він містить всі ознаки відгідронімічного, а не ідеологічного. Перейменовувати його було би глупо хоча би тому, що не так далеко є інша, просто Слобода (Кагарлицька тергромада).
Далі. Здається, я колись вже просторікував на цю тему, але повторюся (ДЕКОМУНІЗАЦІЯ І ДЕРУСИФІКАЦІЯ ОБУХІВСЬКОЇ ТОПОНІМІКИ - http://surl.li/iptbi)
ПЕРШЕ ТРАВНЯ - безумовно радянський топонім.
ГУДИМІВКА - однозначно імперський, оскільки попри звучання виник за часів Рос. Імперії і від прізвища вірних імператорських чиновників.
Звичайно, Гудим-Левковичі були етнічними українцями, хоча, навряд чи ідентифікували себе з ними в той етнічно-дифузний і становий час.
Звичайно, вони не лише пороли і били тих самих українських селян і займалися рейдерством і гопнічали на всю округу, але і розвивали, пр, церкви.
ОДНОЗНАЧНО, як і Бердяєви і Горчакови для Обухова, Гудим-Левковичі з Нещерова-Першого Травня були типовою колаборантською і окупаційною колоніальною адміністрацією.
ЦУГЦВАНГ ситуації у тому, що відмова від радянського ПЕРШОГО ТРАВНЯ веде до ще гіршого кроку - імперської ГУДИМІВКИ.
Третього варіанту немає. І не лише у нас. Величезна кількість населених пунктів, котрі виникли за останні 200 років містять семантичні сліди окупації.
В цілому, ситуація схожа на білку і колесо.
ПС. Фото ілюстративно-саркастичне.