Цугцванг з перейменуваннями на Обухівщині

ЦУГЦВАНГ ОБУХІВСЬКОГО НЕЙМІНГУ: ЗАЛИШИТИ НЕ МОЖНА - ПЕРЕЙМЕНУВАТИ ТЕЖ

Національна комісія зі стандартів української мови  опублікувала перелік наз міст і сіл, які не відповідають мовним нормам. У ньому міститься загалом понад 1,4 тисячі топонімів.

ПЕРШІ - лексично лажові.

ДРУГЕ - колоніальна спадщина.

ТРЕТЄ - підозрілі ("красні" і "червоні", передусім).

Відтак, в Обухові намалювалися дві потенційні прУблємки.

1. КРАСНЕ, КРАСНА СЛОБІДКА. Майже детектив, але без вбивства і вбивці. Швидше вербальна "санта-барбара".

2. ПЕРШЕ ТРАВНЯ. Здається, якби не літав хтось над селом на мітлі, цього разу відпетляти буде важче.

Отже, шо є і в чому зауважений вище ЦУГЦВАНГ?

1. КРАСНЕ і похідні від нього. Є дві версії і обидві наполягають на якійсь старословянській лексичній архаїці, згідно з котрою Красний це "красивий". Можливо, це все-таки означення кольору. Але, точно не ідеології. Хоча би тому, що тоді комуністів ще не було, а гідронімічні топоніми вважаються найстарішими.

2. Йдемо далі. Шо не так з КРАСНОЮ СЛОБІДКОЮ? Все так, оскільки прикметник "Красна" тут вказує на річку. По суті ойконім "Красна Слобідка" складається з 2 частин, котрі зявилися в різний час і іронічний спосіб.

Коротко: 

1. Свого часу (18, здається, ст) біля Германівки був форпост. Люди, котрі обслуговували його і селилися обіруч утворили Слободу. Згодом вона стала Германівською Слободою. Германівська Слобода біля села Германівка.

2. Пізніше, за УРСР, Германівку змінили на Красне-2, а Слобода стала Красною. 

3. Потім Германівка повернулася, а Слобода лишилася.

Висновок: попри те, що прикметник "Красна" приклеїли до Слободи у повоєнний (2 Світова), здається, час, він містить всі ознаки відгідронімічного, а не ідеологічного. Перейменовувати його було би глупо хоча би тому, що не так далеко є інша, просто Слобода (Кагарлицька тергромада).

Далі. Здається, я колись вже просторікував на цю тему, але повторюся (ДЕКОМУНІЗАЦІЯ І ДЕРУСИФІКАЦІЯ ОБУХІВСЬКОЇ ТОПОНІМІКИ - http://surl.li/iptbi)

ПЕРШЕ ТРАВНЯ - безумовно радянський топонім.

ГУДИМІВКА - однозначно імперський, оскільки попри звучання виник за часів Рос. Імперії і від прізвища вірних імператорських чиновників.

Звичайно, Гудим-Левковичі були етнічними українцями, хоча, навряд чи ідентифікували себе  з ними в той етнічно-дифузний і становий час.

Звичайно, вони не лише пороли і били тих самих українських селян і займалися рейдерством і гопнічали на всю округу, але і розвивали, пр, церкви.

ОДНОЗНАЧНО, як і Бердяєви і Горчакови для Обухова, Гудим-Левковичі з Нещерова-Першого Травня були типовою колаборантською і окупаційною колоніальною адміністрацією.

ЦУГЦВАНГ ситуації у тому, що відмова від радянського ПЕРШОГО ТРАВНЯ веде до ще гіршого кроку - імперської ГУДИМІВКИ.

Третього варіанту немає. І не лише у нас. Величезна кількість населених пунктів, котрі виникли за останні 200 років містять семантичні сліди окупації. 

В цілому, ситуація схожа на білку і колесо. 

ПС. Фото ілюстративно-саркастичне.