Ігор Коча (активіст): Залиште школу дітям Білої Церкви!

Нещодавно в нашому місті розгорнулася справжня освітянська війна: вчителі, батьки та учні вийшли з плакатами і інструментами до міської ради з вимогою не ліквідовувати їхні музичні школи. У Білій Церкві діє 6 шкіл естетичного виховання, які виконують культурно-просвітницьку роботу. Лише дві з них розвивають академічний напрямок – це дитяча музична школа №2 і музична школа №3. Інші навчальні заклади – це школи-мистецтв комплексного типу з образотворчим мистецтвом, хореографією, комп’ютерним дизайном тощо.

Така школа, як БМШ №3, відповідає усім вимогам Міносвіти. У неї хороша матеріальна база: великі ошатні аудиторії, дві концертні зали, вдале розташування: вона знаходиться на масиві Леваневського з чисельністю населення 63 тисяч мешканців. У музичній школі №3 найвищий показник викладачів з вищою базовою освітою – консерваторією (академією) – 12 осіб на чолі з директором Павловою Н.О. Школа славиться якісною музичною підготовкою учнів. ЇЇ випускники з гордістю продовжують справу своїх викладачів. Серед них є і солісти Національної філармонії та оперних театрів, і викладачі музичних академій, і музикознавці.

Сім років поспіль на базі школи функціонувала єдина в Україні школа-ліцей І-ІІІ ст. А  започаткувала його педагог-реформатор, професіонал, патріот – Павлова Н.О. В школі-ліцеї викладались такі дисципліни як: теорія музики, основи гармонії, виконавська і сценічна майстерність, що слугувало міцним фундаментом знань і вмінь  юних обдарувань  для вступу до  вишів. Зараз в закладі працює 25 випускників школи. Лише за цей навчальний рік  учні і викладачі здобули 54 нагороди на різноманітних конкурсах.

Варто розуміти: такі дії влади як ліквідація, реорганізація, оптимізація музичних шкіл призведуть до знищення професійної виконавської школи. Педагоги  і  батьки учнів категорично проти переорієнтування музичних шкіл з професійною фаховою підготовкою на індивідуальних заняттях на гурткову роботу по загальноосвітнім школам. На сьогоднішній день ми не почули від влади жодного переконливого аргументу стосовно того де будуть навчатимуться діти, де будуть проходити колективні заняття учнів музичної школи №2!

Яка доцільність об’єднання саме з музичною школою №3, якщо не вистачає даного закладу культури саме в районі Піонерської і Вокзальної? Може доцільніше об’єднати по територіальному принципу і санітарним нормам  школу-мистецтв №1, будівлі якої більше 150 років з аналогічною за віком школою №2? Чому ж тоді ніхто не ліквідовує «школу – привід» духових інструментів №6 нашого білоцерківського  «Летючого голландця»? Яку й досі шукають по місту правоохоронні органи і на яку вже 7 років щомісячно списувалось по 200 тисяч гривень?

Ініціатором цього ганебного плану під назвою «ліквідація» є очільниця культури міста Ковальська Ю.І. Разом зі своїми поплічниками з виконкому, загорнувши в привабливу для вух населення обгортку «школа-мистецтв нового типу №2», розповідає з трибуни сесії, як добре вони все придумали і які небувалі перспективи їх задуму… Але спочатку ми звільнимо усіх вчителів, розформуємо по загальноосвітнім школам контингент в 700 учнів, а потім подумаємо, що робити далі. Натомість громада вимагає: ви спочатку збудуйте, укомплектуйте новими дороговартісними інструментами, а потім - ліквідовуйте!

Коли ж нарешті вимоги людей будуть почуті і до яких пір неуки у владних кабінетах будуть знищувати культурні надбання багатьох поколінь українців? Ці питання так і залишаються без відповідей. Останнє слово – за депутатами. І ми, громада міста, звертаємося до їхнього сумління: не дайте знищити мистецьку освіту – залиште школи дітям!