Людина живе доти, доки про неї пам'ятають

«Людина живе доти, доки про неї пам'ятають», – розпочинає розмову Владислав Альохін і додає, що цей вислів є на озброєнні чи не щодня у колективу «Національного музею-заповідника української військової звитяги» (розташований у с. Нові Петрівці Вишгородського району), який він очолює.

«Музей зберігає пам'ять про вбитих та невинно закатованих захисників та захисниць України всіх поколінь. Під час війни перед музеєм стоїть виклик зберегти музейні колекції для наших нащадків. До того ж маємо унікальний шанс переосмислити роботу музею та приділити основну увагу розвінчанню міфів, що нав'язував нам російський агресор століттями. Створюючи сучасний музейний простір, важливим напрямом роботи є національно-патріотичне виховання молоді. Проводячи заходи в музеї, маємо прививати підростаючому поколінню шанобливе ставлення та гідне вшанування героїзму і самопожертви воїнів, полеглих за суверенітет і територіальну цілісність нашої держави».

Музей організовує та проводить різноманітні заходи не тільки з органами державної влади та місцевого самоврядування, а співпрацює й із громадськими організаціями. У кінці жовтня цього року, маючи підтримку Київської обласної ради, сільської ради Петрівської громади, а також разом із благодійним фондом «Вільні та щасливі» вдалося трансформувати невимовний біль від щоденних наших втрат на війні в акцію з висадки дубової алеї як символ пам’яті про захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

БО БФ «Вільні та щасливі» – відносно молодий фонд, головою і засновницею якого є Марія Подоляк-Дамаскіна. Метою створення фонду є прагнення створити здоровий світогляд і підтримувати цінності добра та людяності. Його робота спрямована на ментальне здоров’я дітей, що постраждали від війни.

«Шлях до цілей проходить через кращий досвід і співпрацю з експертами з різних галузей, таких як психологи, медики та педагоги. Усім разом можна змінити життя дітей та побудувати сильне та людяне суспільство. «Вільні та щасливі» – благодійний фонд, який має команду досвідчених, висококваліфікованих психологів і психологинь, які роблять великий внесок у розвиток ментального здоров'я. Директор фонду Тетяна Заєць не вперше проводить заходи на території нашого музею і треба зазначити робить це завжди відверто і з душею». 

І от цього разу Тетяна Заєць зустрівшись з іншою Тетяною (Мірошник) вирішили втілити гарну ідею в життя.

Тетяна Мірошник – жінка, чоловік якої загинув під Бахмутом у січні 2023 року. Тетяна з дітьми була вимушена у березні 2022 року залишити свій дім, свій Харків та свою країну. Її чоловік одразу пішов на війну зі словами «Так не повинно бути!». Так дійсно, не повинно бути! На захист нашої країни пішли дуже відважні та мужні чоловіки. А 16 січня 2023 року у Бахмуті  його мужнє серце перестало битися навіки. Відтоді весь світ для Тетяни змінився. Переживаючи біль та розпач, у якийсь момент, жінка прийняла рішення вирощувати дуби в пам’ять про загиблих. Ніби продовження їх життів у деревах. Адже дуб є символом могутності, мудрості і довголіття. Під час перебування в Німеччині Тетяна висадила 300 дубів, і, коли повернулась в Україну, продовжує це робити. Воїни полягли, але дуби висаджені на їх честь будуть стояти, попри все! Нас не перемогти! Наш дух не здоланний!

«Тому музей просто не міг не долучитися до реалізації задумів Тетяни Мірошник та Тетяни Заєць. Більшість дубів висаджених під час проведення акції «Посади дерево за кожного загиблого» було започатковано за участі родин полеглих захисників Петрівської громади. Я мав за честь висадити дуб в пам’ять про Василя Яковенка, син якого служить у ЗСУ і цього дня не зміг зробити це самостійно.

Україна сьогодні переживає найбільше випробування в своїй новітній історії – збройну боротьбу за незалежність і територіальну цілісність проти російського агресора. У цій війні ми вже маємо тисячі й тисячі поранених і загиблих мужніх оборонців. Тому дуби висаджені під час проведення акції будуть постійною згадкою про людей, які віддали свої життя за незалежність України

Наше завдання — всіляко підтримувати пам’ять про наших героїв. Дуб - символ незламності народу у боротьбі з окупантом, який символізує собою силу та безсмертя. Дуб росте до двох тисяч років. Тож нехай стільки ж років не згасає пам’ять про захисників, які повернулися додому на Щиті. Відтепер це жива пам’ять, яка має нове дихання».