Михайлина Скорик (журналіст): Про ірпінський рекорд за кількістю паралельних класів

Учора я доповідала про наш ірпінський рекорд - 11 перших класів у школі №17. Ви запитували, чому так багато? Тому що на 43 тисячі населення в Ірпені, де було 6 невеликих шкіл, в місті дозволили звести понад 500 висоток з 0 нових шкіл. І саме 17-та школа сусідує з найщільніше забудованим районом міста.

А ось сьогодні трапилися фото, де є доказ, що класів таки 11. Рахуйте кількість коробок на фото № 1 - це ноутбуки, які закупив відділ освіти Ірпеня на гроші, які отримано як субвенцію з Міністерство освіти і науки України для нової української школи.

Загалом виділено 700 тисяч гривень, на які придбано 71 ноутбук. Отже загалом у школи нашого регіону змогли впхати 71 (!) перший клас.

Тож як ви гадаєте, хто ці радісні люди на фото? Це і є влада міста Ірпінь. Яка з позначкою в.о. керує уже другий рік.

Ці не такі вже й старі за віком люди не посоромилися особисто принести коробки з державними ноутбуками у кожну ірпінську школу і вручали їх як подарунки вчителям перших класів зі словами про піклування про освіту та наших дітей.

Ці ж люди уже 4-й рік голосують за нові висотки без інфраструктури в Ірпені. Нагадаю, з центру Ірпеня до Хрещатика лише 20 кілометрів. Але тут так і не впроваджена освітня реформа - за два роки жоден клас першачків не обладнаний за стандартами нової української школи.

Люди з фото завчено кажуть, що немає грошей і що їм щось винне міністерство. Хоча реально бюджет Ірпеня - мільярд гривень.

І ми знаємо, що реально немає можливості зробити першачкам в класах ігрову зону, бо о півдні всі вони мають виместися на вулицю, щоб за їхні зсунуті попарно парти всілися 3- та 4-класники. Інакше викрутитися вчителям ніяк.

Чому на вулицю? Бо група продовженого дня в Ірпені платна, як првило, одна в школі на всі перші класи і доступна далеко не всім.

Саме тому Ірпеню потрібні нові вибори. Це єдиний спосіб перетворити 1 вересня на справжнє свято для дітей, вичителів і батьків, а не на піар цих молодих осіб з фото.

Тож 1 вересня 2019 для мене особисто - це початок справжнього року змін. Треба оновити владу не лише в нашому місті, а й по всьому периметру Києва. Там, де ситуація дуже схожа на нашу.

Оновити не лише номінально, а фактично - у тому числі за рахунок батьків, які розуміють, що так нахабно красти у дітей і брехати батькам більше не можна.