Микола Єременко (депутат Коцюбинської селищної ради): "Розливайки" - як долати пошесть з міст та сіл Київщини
Візитною карткою міст, селищ та сіл Київщини є генделики або ж, як їх ще в народі називають, - "розливайки". Явище це не із приємних: сміття і сморід, бійки, блювотиння, справляння потреб у навколишніх дворах, лежачі клієнти на траві.
"Розливайки" є практично всюди, позаяк через пияцтво населення дуже швидко окупаються. Їх ставлять собі місцеві депутати з різних партій, правоохоронці або просто нежадібні ділки, які готові платити данину категоріям переліченим вище.
Втім, хочу наголосити, що 70% усіх таких точок – незаконні. Незважаючи на будь-який "дах", їх можливо, і необхідно закривати. Для цього треба розібратися у юридичних тонкощах даного питання.
Отже, для початку з’ясуємо, хто має право просто продавати алкогольні напої (не на розлив). Для цього відкриваємо нормативно-правову базу та уважно читаємо її документи.
Так, згідно із "Правилами роздрібної торгівлі алкоголем" (постанова Кабміну №854), продавати алкоголь може лише власник відповідної ліцензії.
Базовими умовами для отримання такої ліцензії є:
- торговельне приміщення площею не менш як 20 кв.м.;
- охоронна сигналізація;
- протипожежна сигналізація;
- опалення і вентиляція;
- забезпеченість приміщення питною проточною водою;
- реєстратор розрахункових операцій (касовий апарат) потрібен згідно із законом "Про застосування РРО".
З цим питанням розібралися, відтепер можна з’ясовувати: хто має право продавати алкогольні вироби саме на розлив?
І знову дивимося Постанову Кабміну №854, де сказано, що торгувати алкогольними напоями на розлив мають право лише заклади ресторанного господарства, до яких у держави вельми багато вимог.
Зокрема, навіть заклади найнижчих категорій (буфети, закусочні, кафетерії) для того, аби отримати право розливати горілку та інші алкогольні напої повинні мати ліцензію. Для цього вони мають знаходитися у приміщенні більшому за 20 метрів квадратних.
Також згідно із ДСТУ 4281:2004 заклади ресторанного господарства в обов'язковому порядку повинні мати:
- погодження свого статусу відповідною місцевою радою;
- приміщення для миття рук;
- туалет (мінімум один);
- пандус для інвалідів;
- виробничі та та побутові приміщення, передбачені з СанПиН № 42-123-4117, СанПиН № 42-123-5777, ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.1.019 та ГОСТ 17.2.3.02;
- облаштоване місце для зберігання верхнього одягу;
- інформацію про тип і клас закладу, належність, режим його роботи, розміщену на фасаді приміщення.
А тепер пригадаймо, чи багато генделиків навколо відповідають усім цим вимогам? Особисто я таких об’єктів практично не знайшов.
Юридичні підстави для подолання засилля "розливайок" є, далі залишається тільки діяти.
Читати "Моя Київщина" у Facebook