Надія Савчук (журналіст): Будьте обережні, у наркоманів Білої Церкви нова фішка – "голковий тероризм"
Ми вже звикли, що використані шприци та голки можна побачити під кожним кущем, на дитячих майданчиках у дворах будинків та дитячих садочків, в парках і під’їздах. Упевнена, що для багатьох батьків, чадо котрих мало контакт із невідомим шприцом чи голкою, той день став страшним сном та неабияким випробуванням. І такі випадки дійсно траплялися, зокрема в Білій Церкві. Але наркозалежні пішли далі і почали абсолютно навмисно прилаштовувати свій наркоінвентар скрізь, де є 100-відсоткова ймовірність того, що інша людина травмується використаною голкою.
Любителі ширки чи то під кайфом, чи навпаки через його відсутність встромляють голки у сидіння маршруток, кінотеатрів та лавочок, кріплять їх у щілини між стін та навіть у банкоматах. Словом, на підступно заховану голку можна натрапити в усіх громадських місяцях.
Про це періодично розповідають білоцерківці у фейсбуці, ділячись відповідними фото та відео. Це, м’яко кажучи, досить неприємно! Ми ще якось миримось із тим, що наркомани вештаються вулицями у неадекватному стані, нишпорять в кущах, шукаючи "закладки", безсоромно коляться, не ховаючись від людей, та просто кидають використані шприци де завгодно. Але ж як бути із такими сюрпризами, захованими, приміром, у сидіннях громадського транспорту?
Біла Церква ніколи не вирізнялась гарною статистикою щодо наркозалежних, але за останні декілька років, вочевидь, мода на ін’єкційні наркотики в місто повернулась, проте вже з новою підступною фішкою. Якщо промоніторити, то така ситуація насправді по усій країні. Таке явище, як підкладання голок у громадських місцях, уже навіть охрестили новим видом тероризму міжнародного неофіційного союзу ВІЛ-носіїв і хворих на СНІД. Мовляв, є певне угруповання людей, яким втрачати нічого, тому вони вирішили мститися. Можливо й так, адже на інші думки ця ситуація не наводить.
Одразу скажу, що такі суб’єктивні припущення наводжу не для того, щоб деморалізувати чи образити ту частину населення, яка живе з цією хворобою. Як би там не було, але проблема є, тому, найбільше, що ми можемо зробити перед тим, як сісти, - дуже уважно подивитися на сидіння в транспорті, кінотеатрі, лавочці. А тепер про ризики та необхідні заходи…
При контакті, а саме, травмуванні невідомою голкою фахівці радять, по-перше, її не викидати, адже голку треба дослідити на наявність інфекцій. По-друге, негайно звернутися до центру профілактики та боротьби зі СНІДом або ж у приймальне відділення будь-якої лікарні. Окрім цього, варто зателефонувати на гарячу лінію із питань боротьби зі СНІдом, аби отримати консультацію фахівця саме з цього питання. Але зробити це треба якнайшвидше, упродовж кількох годин, тоді (при потребі) потерпілий має отримати постконтактну профілактику. Ідеальний період для початку постконтактної профілактики (ПКП) – перші дві години після уколу. Зволікати не можна! Якщо пройшло 72 години, заходи з профілактики навряд чи допоможуть. Зазвичай, лікарі призначають аналіз крові, аби дізнатись, чи пацієнт не зазнав інфікування раніше. Адже одразу після отримання такої травми, навіть у випадку, якщо людину було інфіковано, аналіз цього не виявить. Повторно таке обстеження проводять через декілька місяців. Зрозуміло, що тут йдеться не тільки про ризик зараження ВІЛ, а й гепатитом В, С і правця.
Наркомани – хворі люди, до яких, на жаль, не достукатися вмовляннями чи то рідних чи будь кого іншого, а, тим паче, подібними публікаціями. І це вибір кожного з них. В Україні поняття відповідальності за вживання наркотиків у кримінальному законодавстві відсутнє. То, можливо, у Кримінальному Кодексі України хоча б для цього "голкового тероризму" знайдеться відповідна кваліфікація?
Читати "Моя Київщина" у Telegram