#

Олександр Воронін (журналіст): Боротьба за майбутнє громади Клавдієво-Тарасове – за вибором до суду

11.03.2019 10:44
Олександр Воронін (журналіст): Боротьба за майбутнє громади Клавдієво-Тарасове – за вибором до суду

Громада Клавдієво-Тарасового прагне заможного майбутнього, але вимагає дотримання конституційних прав селян вже зараз! А причиною звернення до судової гілки влади з боку місцевих позивачів стало порушення – на їхню думку – місцевим селищним головою Миколою Скибою чинного законодавства під час проведення громадських слухань  23 лютого, про що місцеві активісти детально розповіли журналістам нещодавно на прес-конференції в Укрінформі.

У ЗМІ можна побачити чимало матеріалів, як журналістських публікацій, так і авторських блогів – політиків, громадських активістів та представників місцевого самоврядування з діаметрально протилежної оцінкою  щодо особливостей децентралізації у Бородянському районі.

Тут цей процес через різні центри впливу та психологічне побоювання  влади – втратити синицю у руках, не дочекавшись невідомого журавля в небі, довгий час відверто саботувався, і схоже, що  у п’ятитисячному селищі Клавдієво-Тарасове  подібний "італійський страйк" триває й досі. Хоча формально процес ніби пішов: на офіційному сайті органа місцевого самоврядування вивішено розпорядження селищного голови щодо імплементації результатів громадських слухань.

Власне, ініціатори прес-конференції в Укрінформі і скликали її через те, що на їхнє переконання, - під час проведення слухань був грубо порушений, як регламент проведення подібних заходів, так і конституційні права значної частини місцевих жителів, які просто фізично не змогли побувати у тісному приміщенні шкільного клубу, де відбувався цей захід. Але головне, за словами невдоволених - селищний голова вдався до справжнього підлогу документів, замінивши в останній день перед зібранням громади текст свого ж січневого розпорядження.

Тому місцева жителька Оксана Туряк подала позов до адміністративного суду з вимогою скасувати розпорядження селищного голови за результатами слухань, через їхню недостатню легітимність.

 А інші активісти під час спілкування з пресою нагадали журналістам хронологію саботажу місцевої влади процесу децентралізації. Мовляв, у той час, що він країні  став набувати стрімкого характеру, однак  селищний голова Михайло Скиба, за їхніми словами,   гальмував ці процеси.

У той же час у самій громаді існували різні думки щодо того, до якої ОТГ потрібно приєднатися: були пропозиції приєднання до Бучанської ОТГ, Бородянської ОТГ та створення ОТГ з громадою сусідніх Микуличів. Втім питання вибору, за словами місцевої депутатки Розалії  Марченко, «мало б бути розглянуте саме на громадських слуханнях, які громада сподівалася провести спочатку в червні 2018 року, згодом у вересні 2018 року, потім в січні 2019. За словами активістів, слухання так і не відбулися через відсутність розпорядження, яке мав би видати селищний голова».

Як доповнив її слова на прес-конференції місцевий мешканець Андрій Воловик, через тиск громади селищний голова все ж таки видав розпорядження про проведення громадських слухань 23 лютого цього року, другим пунктом в якому був якраз розгляд питання про приєднання до однієї з цих ОТГ або створення окремої ОТГ з сусіднім населеним пунктом.

Втім за словами Воловика, так і не було проведено належного інформування мешканців громади та селищних депутатів про час та місце проведення громадських слухань, що є порушенням. Також в день проведення слухань стало відомо, що голова видав нове розпорядження про громадські слухання, з якого зникли пропозиції об’єднання з Бучанської та Бородянською ОТГ.

 За словами місцевих мешканців, це розпорядження було змінено за добу до проведення громадських слухань.

Окрім цього, за словами місцевої мешканки Марії Павлушко, в процес громадських слухань втрутився депутат Київської обласної ради Сергій Федорченко, що активісти зафіксували на відео, які широко представлені у групі Фейсбуку  «Клавдієво онлайн».

“Він втручався, перешкоджав проведенню громадських слухань, керував громадським слуханнями, постійно підходив до нашого селищного голови і говорив йому, що робити і що сказати, також нахабно поводився з мешканцями нашого селища”, - розповіла Павлушко.

Про брутальність поведінки Федорченко яскраво засвідчили відеоролики, які були  продемонстровані під час прес-конференції, а Андрій Купраш – селищний голова сусіднього села Бабинці (де більшість мешканців прагнуть долучитися до Бучанської ОТГ) нагадав, як той же Федорченко вилив на його голову воду на аналогічному зібранні минулого року, тому селищний голова вимушений заради захисту своєї гідності та ділової репутації звертатися до суду.

Окрім звернення до суду, активісти написали відкритого листа до керівництва держави та регіону.

Модератор прес-конференції висловив сподівання, що своє слово скаже й народний депутат України від виборчого округу Ярослав Москаленка.

Його відповідь не примусила себе довго чекати. Цитуємо слова з поста нардепа у Facebook:

«Укотре на Київщині і, зокрема, в Бородянському районі ми стаємо свідками того, що визначальний елемент процесу об’єднання – результати громадських слухань – можуть ставитись під сумнів як по формі проведення, так і по змісту. Що власне сталося зі слуханнями 23 лютого. До мене були численні звернення представників більшості громади з проханням захистити їхній вибір про об’єднання в Микулицьку ОТГ. З іншого боку, були і такі, які скаржились, нібито у них відібрали право вибору. Виходячи з тих документів, які я отримав на сьогоднішній день, по даній ситуації можу сказати наступне: на мою думку, сільський голова Клавдієво-Тарасового діяв виключно у межах своїх повноважень і у спосіб, передбачений законом. У нього був обов’язок оприлюднити розпорядження про проведення громадських слухань, що він і зробив згідно з чинним законодавством за місяць до події. Все, що відбулося напередодні – зміни, які він вніс в розпорядження, не стосувалися місця і часу проведення громадських слухань. Якщо провести аналогію з парламентом, то голова вніс техніко-юридичні правки, якими привів у відповідність бюлетень до вимог закону. У законі про об’єднання тергромад чітко прописано, що суб’єктами добровільного об’єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст (п.1 ст.2), а територія ОТГ має бути нерозривною (п.2 ст.4). А оскільки між Клавдієво-Тарасовим і Бучанською ОТГ відсутня спільна межа, то це могло стати в подальшому підставою для оскарження в суді результатів волевиявлення. Я ознайомився з протоколом і результати слухань, як на мене, більш ніж переконливі. З усіх присутніх, які зареєструвалися 273, «за» було – 244, «проти» – 25, «утримались» – 4. Я також ознайомився з проектом Плану перспективного розвитку територіальних громад Київщини, в якому також зазначено спроможність і перспективність Микулицької ОТГ. А значить громада діяла не всупереч, а згідно з перспективним планом розвитку. На сьогоднішній день справа виключно в компетенції селищної ради. Рекомендую народним обранцям Клавдієво-Тарасівськогої селищної ради діяти виключно в межах своїх повноважень та в інтересах місцевої громади. Прошу представників інших громад не втручатись у волевиявлення клавдієво-тарасівців, бо в цих діях я вбачаю дезорієнтацію людей. Як народний депутат від округу, в який входить і Клавдієво-Тарасове, запевняю громаду в одному: я не маю права втручатися в процес волевиявлення, але маю достатньо повноважень та інструментів, щоб захистити ваш вибір. Переконаний, що Микулицька об’єднана територіальна громада матиме високу перспективу і буде в десятці найкращих ОТГ завдяки гармонійному розвитку».

Зазначу, що й учасники прес-конференції також погодились з тим, що більшість земляків дійсно проголосували про своє бажання долучитися до Микулицької ОТГ, про що засвідчили зокрема й імпровізоване соціологічне дослідження, яке вони провели за гарячими наслідками зібрання.

Однак вони переконані, що для легітимності рішення громадських слухань воно мало бути проведено бездоганно за формою та демократично за змістом. Словом, можна зробити висновок, що прихильники рішення, яке було прийнято 23 лютого, за давніми традиціями адміністративно-командою системи,- скористалися принципом: буде так як ми прагнемо, або ніяк! Не випадково, за іронією долі зібрання відбулося у День радянської армії! Але ж громадське суспільство – то не казарма, чиє життя регламентовано статутами гарнізонної та караульної служби!

І поки учасники конфлікту чекають судового вердикту, продовжують буяти пристрасті в соцмережах, причому через різні підходи дехто «банить» добре знайомих з останнім «прощавай!»- Знав(ла) вас як порядну особу й не думав, що ви так легко перейдети на бік (далі й- назва центру або персоналії вливу). Втім, українцям , навіть землякам, не вперше чубитися між собою, тим паче напередодні аж трьох поспіль електоральних кампаній - президентської й парламентської цього року та місцевої - наступного.

Також кожен з учасників тематичних груп у Фейсбуці й досі приводять аргументи на користь чи ні того чи іншого плану розвитку громади. Причому, частіше домінує анті- піар.

Так С.В.риторично запитує: «Для чого Бучі потрібно Клавдієво- Тарасово-виявляється є велика зацікавленність в цьому! Це повинні всі зрозуміти! Буча планує в Козинцях і Діброві збудувати очистні споруди. А в Клавдієво-Тарасово звалище сміття! Питання - Ви цього хочете? Щоб перетворити селище на звалище?! Звертаюсь до так званих любителів ,,бучанского мира,, , ви що хочете запустить в селищі бомбу сповільненої дії? Люди це не простять!»

Учасник прес-конференції Андрій Воловик ніби полемізую з вищенаведеною думкою: «Давайте ще раз! Бо багато людей думає, що тут одні пробучанці! Зараз питання не у Бучі чи Микуличах, а питання у тому, що людей позбавили вибору. Просто провернули зазделегідь сплановану аферу.  Проводимо справедливе слухання і перемагають Микуличі, чудово! Якщо більшість громади захоче так, то так тому і бути! Це наша внутрішня справа. Тому Федорченко та завезені пацани в спортивних костюмах не мають право щось тут вирішувати».

Марія Павлушко в коментарі до вищенаведеного поста на персональній сторінці Ярослава Москаленко, констатує, що він набрав більше коментарів, ніж всі попередні пости законодавця, що свідчить про  актульність проблематики.

«Громада стурбова, а ви на превеликий жаль дивитесь на цю ситуацію однобоко ! Ми жителі Клавдієва змирилися би якщо були справедливі вибори, і якби було дана можливість вибирати громаді з 3 -ох варіантів»

Тетяна Костенко переконана, що Микулицька ОТГ є повністю спроможною. «Тому  для нашого селища набагато вигідніше створити нову рівноправну громаду з Микуличами і Немішаєвим, і самим вирішувати, що потрібно нашому селищу, ніж приєднатись до вже створеної Бучанської ОТГ і бути там взагалі без права голосу (1 представник від селища своїм єдиним голосом ні на що не вплине). Тому не ведіться на маніпуляції та самі аналізуйте ситуацію з усіх сторін!»

Зрозуміло, що, дійсно є протиріччя між окремими законодавчими нормами, та нормативною базою та  конфлікт між інтересами  сильнимими світу цього, що робить людей заручниками.

Цілком можливо, що для мешканців Клавдієво-Тарасового дійсно оптимальним рішенням на даному етапі є входження у новостворену Микуличах ОТГ. Адже згодом ( у залежності від розвитку соціально-економічної ситуації в регіоні) з’являється реальна альтернатива подальшого маневру: або у випадку успіху  зберегти статус невеличкого ОТГ, або, у разі якщо досягнення  громади виявляться не такими райдужними, як очікувалось, не зникла б перспектива для об’єднання з більш потужною ОТГ, або навіть для приєднання до неї.

Мимоволі виникають паралелі з невеличкими парламентськими фракціями, які мають «золоту акцію» при формуванні того чи іншого формату парламентсько-урядової коаліції.

Перший заступник керівника виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації  сільських та селищних Рад й досвідчений експерт у сфері місцевого самоврядування Іван Фурсенко у бесіді з нами теж  підтвердив той факт, що процес інтеграції громад, на відміну від виходу громад з ОТГ (зараз - законодавство цього не передбачає) може бути безкінечним:

«Об’єднання громада може об’єднуватися ще з однією обєднаною (даруйте за тавтологію)- Це дійсно не заборонено. Вона також може згодом і приєднатися до сусідньою»

Оскільки навіть у тому ж бізнесі існує різниця між злиттям та поглинанням процеси, на думку експерта - «Об’єднання ОТГ - дещо відрізняється від процедури приєднання одного до іншого, бо останній процес відбувається без процедури виборів голови тергромади, а тільки дообираються депутати за мажоритарними округами», зазначив він, додавши, що нині передбачається, що «приєднання буде здійснюватися в рамках затвердженого Кабміном перспективного плану розвитку територій. Якщо справа йде про об’єднання громад, то процес може набувати різного характеру».

Ситуація навколо громади Клавдієво-Тарасове переконливо засвідчила, що за усіх плюсів цього процесу,  існують певні лакуни як у законодавстві, так і в нормативній базі, а ще у практики проведення громадських слухань, коли на рівні місцевого самоврядування є різні варіанти подальших форм територіального устрою.

Урядовці й політики мали б роз’яснити людям: а що буде після 2020-го року, зокрема чи залишиться фінансове стимулювання тим, хто запізнився  або не визначився і і чи не стане вже не добровільне знизу , а централізоване зверху – об’єднання громад – віддане на відкуп нових центрів політико-бізнесового впливу? Нарешті - як процес формування територіальних громад буде корелюватися з запланованою адміністративно-територіальною реформою, яка потребує змін до Конституції. Дехто з експертів стверджує, що чинна влада має на Києвщині залишити лише чотири райони…

У прикладному методологічному сенсі, на мою думку, слуханням мали б передувати експертні дискусії у форматі круглих столів, де кожен адепт того чи іншого варіанту перспективного розвитку громади наводив свої аргументи, та доводив їх до якомога ширшого кола земляків. Інакше кожен прихильник буде вести агітацію в узькому колі однодумців, а  на заключному етапі - голосування часто-густо верх будуть брати ті, хто більше підвезе автобусами людей та правоохоронців, а той й «тітушок», як додатковий довід своєї правоти…

Читати "Моя Київщина" у Facebook