#

Освітня реформа Славутича

Михайло Шинкаренко (заступник міського голови Славутича)

11.04.2023 20:33
Освітня реформа Славутича
Михайло Шинкаренко

Освітня реформа Славутича.

До мене, як до депутата СМР звернулись декілька людей з проханням викласти своє бачення реформування системи освіти у нашому місті і чи взагалі воно (реформування) потрібно.

Моє бачення наступне:

По-перше – будь-яка реформа повинна покращувати стан галузі і якість надання послуг. Реформа за ради реформи – це безглуздя і імітація діяльності.

По-друге – реформа на початковому етапі може казатися недолугою, не зручною, болісною, але все це треба перетерпіти і сприйняти якщо кінцевий результат покращить якість і загальне становище.

Що стосується конкретно нашого міста.

Зрозуміло, що кількість шкіл та наявних учнівських місць вже значною мірою перевищують потреби. Адже місто, в перспективі, розраховувалось на 50 тисяч населення, а по факту залишилось, дай Боже 18 тисяч. Відповідно школи заповнені приблизно на 50%. Якщо я не помиляюсь, то  якщо у класі менеше ніж 25 учнів, то витрати на освіту в такому разі перекладаються з державного на місцевий бюджет (в яких відсотках не скажу). Народжуваність у Славутичі знижується, і складає до 150 немовлят на рік ( з урахуванням війни думаю цей показник впаде ще більше). Отже за декілька років кількість учнів всіх учбових закладів складе 1500 дітей. А це максимум дві школи і ліцей, а у разі застосування двохзмінного навчання ( я сам так навчався у Прип’яті ), це одна школа і ліцей.

З кожним роком, у зв’язку зі зменшенням наповнюваності класів, збільшується фінансування освіти за рахунок місцевого бюджету, при цьому ці витрати не пов’язані з покращенням якості освіти, покращенням матеріально-технічної бази і т.п. Одночасно, з урахуванням віку будівель, все більше коштів буде потребувати утримування цих будівель у належному стані ( безпекові та санітарні норми) і настане час коли коштів міського бюджету елементарно не вистачить на утримання освіти від слова, взагалі.

Отже, яка моя позиція з цього приводу:

Управління освіти, насамперед, повинно переконати всіх, що зміни які пропонується провести у результаті реформуваннь, покращать якість. Це головне.

По кількості шкіл – на моє глибоке переконання, існуюча кількість шкіл, надлишкова. Але просто закрити – це перетворити ще одну будівлю на "стару поліклініку" чи "пологовий будинок".

Місту потрібне ПТУ ( професійно-технічне училище) , не знаю як воно сучасно називається . Причому не просто відкриття ПТУ, а з одночасним прийняттям Програми підтримки випускників цього училище з наданням службового житла ( яке за якийсь визначений час роботи, 5-7-10 років на наших комунальних підприємствах можно буде отримати у власність). Це надасть можливість покращити демографічний стан у місті, та вирішити питання кадрового голоду на наших підприємствах. У такому випадку ми будемо фінансувати не майбутнє Києва, Чернігова, Харкова куди виїжджають на навчання і вже майже не повертаються наші діти, а Славутич, адже випускники ПТУ переважно будуть лишатися тут, тут одружуватись, народжувати дітей.

Можливо справедливе побоювання деяких батьків щодо проблемності подолання відстані до школи маленькими дітьми, вирішується купівлею шкільного автобусу, якій також можна задіяти для доставки дітей з прилеглих сіл.

Таким чином, на мій погляд, якщо є вимоги законодавства, то реформувати освіту потрібно, потрібно скорочувати кількість шкіл та збільшувати заповнюваність класів, з метою збільшення фінансування з державного бюджету. Але одночасно покращувати якість, створювати новітній освітній простір, ексклюзивність навчання. Існує багато прикладів в інших містах, де батьки возять своїх малюків в інши райони міста бо там кращий рівень навчання. Навіть в Славутичі, багато хто обирає тиж дитсадки не за близкістю  до місця проживання,  а за якість і індивідуальність.

Врахування всіх цих складових, на мій погляд, обов’язково.

Читати "Моя Київщина" у Facebook