Пам’яті командира 206 батальйону ТРО підполковника Віталія Баранова

Не витримало серце командира 206 батальйону ТРО підполковника Віталія Баранова – він назавжди залишився на своєму командному пункті...

Він був кадровим військовим, сапером, займався розмінуванням і отримав звання підполковника, статус учасника бойових дій та звільнився у запас ще задовго до початку російського вторгнення у 2014 році. Всі пільги та пенсія у нього були. Але він служив не за пільги.

У 2014 році Баранов пішов на війну добровільно і шукав можливість служити в бойовій частині на передовій, знайшов для себе капітанську посаду у 90-му аеромобільному батальйоні, оскільки на посаду підполковника інших "воюючих" вакансій не було.

90-й батальйон потрапив у важкі бої в Донецькому аеропорту, і коли комбат у січні 2015 року був захоплений у бою в полон, треба було знайти людину, яка в тому хаосі та непевності відновить керованість та приведе батальйон до бою. І виконувачем обов’язків комбата призначили Баранова.

Завжди виважений, спокійний, відповідальний за слова та людей, він керував завдяки власному прикладу. Кар'єру в армії Баранов зробити не зміг би – він ніколи не принижував підлеглих і ніколи не дозволяв принижувати себе, був нетерпимий до брехні.

Після демобілізації Віталій створив громадську організацію, щоб зберегти пам'ять про своїх побратимів, він брав участь у багатьох громадських акціях прямої дії. Коли були якісь наїзди влади на мене, Баранов присилав мені короткі смс – "я поруч", а після пресконференції з президентом він навіть приїхав на зустріч, щоб запропонувати вивезти мене кудись на деякий час. Віталій не сумнівався в тому, що буде війна, і розумів своє місце на ній. Ми зустрічались у лютому 2022 року – Баранов хотів захистити від наїздів ДБР Х-парк на Оболоні, тому що шукав різні запасні бази та позиції на випадок боїв у місті. І добивався призначення на посаду командира батальйону ТРО, який треба було формувати з нуля. Баранов обурювався, що влада нічого не робить для швидкого формування ТРО, і щоденно телефонував та їздив до різних військових керівників, щоб у кожному районі Києва були розгорнуті батальйони ТРО. Він готувався до оборони Києва, казав, що буде на початку повний хаос, бо ніхто не готується, і що тільки коли буде криза, як у 2015-му, то його призначать.

Так і сталося, Віталій Баранов був призначений командиром 206 батальйону ТРО після початку російського вторгнення.

Він відповідав за слова, за людей, які йому довірились, і пропускав через серце усі складнощі та організаційні негаразди. Підполковник Баранов – один з тих, хто був стрижнем у нашому суспільстві, той, хто присвятив своє життя служінню народові України. 56 років...

Велика честь бути твоїм другом, Біба... Дякую за все.