Про земельні баталії на Яготинщині

Міська рада, не дочекавшись кінця терміну дії договорів оренди на землю, які були укладені до 2012 року, вирішила під егідою зміни відсоткової ставки оренди прийняти рішення про пролонгацію вказаних договорів. Навіть показала свою толерантність до фермерів, коли не встановила для всіх максимальну ставку в 12%. Натомість призначила від 6% до 10%. Правда незрозуміло критерії вибору самої ставки. Чи то може в когось не так кукурудза росте, чи може хтось кіньми паше - то є загадка...

У той же час один місцевий "активіст" вирішив відстояти інтереси громади в праві отримання по 2 га для ведення ОСГ. Все б нічого, да тільки інтереси в нього зовсім не громадські. Бо всі хто йшов до нього за допомогою в отриманні землі, її обробляти не збиралися. Пішла б вона на продаж іще швидше чим та, що виділялась фермерам.

Навіть мітинг зібрали обидві сторони. Щось там доводили один іншому. Показували власну значущість. Да тільки про людей, що одні, що другі, забули.

Не про тих людей, що земельку хотіли пахати, да платити поменше. Не про тих - що хотіли земельки урвать від держави да потім продати її, а далі хоч трава не рости.

І ніхто не підняв питання використання земель не за призначенням (рілля на пасовищах). Про значну ерозію, виснаження і осушування земель під час інтенсивного вирощування технічних культур з недотриманням ощадних сівозмін. Повсемісне розорювання прибережних смуг. Нікому не було цікаво, а що ж далі буде з нашими землями, з водоймами, зі станом екології. Взагалі - що ми залишимо наступним поколінням?

Але ж ми "мудрий нарід", у якого своє, як правило, закінчується за порогом власної оселі....