Розумію, що державні інституції мають нас за бидло, тож ніколи не отримаю відповіді на жодне зі своїх "хочу"
Олександр Глушаниця (ексдиректор Департаменту охорони здоров'я Київської ОДА)
Що в мене на думці?
Думаю про те, коли держстат оприлюднить статистику
смертності в Україні за перше півріччя 2020 року. І не просто оприлюднить, а
порівняє її з показниками 2019 року.
Думаю, чому фельдшер амбулаторії села Шевченкове
Броварського району Київської області Михайло Мусієнко, який щоденно проводив
прийом пацієнтів в амбулаторії, захворів та помер від COVID, вважається таким, що інфікувався не під час виконання своїх
службових обов'язків, а в побуті.
Думаю, чому за гроші КОВІДНОГО фонду будують дороги.
Думаю, коли нам скажуть скільки в лікарнях України
придбали кисневих концентраторів.
Думаю, чому всі цифри щодо поширення COVID подаються в
абсолютних величинах.
Думаю, чому Міністр охорони здоров'я згодився
балотуватися на голову Одеської обласної ради.
Хочу бачити статистику смертності від COVID в Україні, зокрема скільки інфікувалося та померло бомжів, працівників транспорту, супермаркетів, лікарів (особливо стоматологів), хворих на цукровий діабет, туберкульоз, ВІЛ-інфікованих тощо.
Хочу зрозуміти, як встановлюється причина смерті, якщо
патологоанатомічні дослідження померлим не проводяться.
Хочу почути пояснення, чому не проводиться планова
госпіталізація в регіонах червоної та помаранчевої зон.
Хочу зрозуміти, який сенс у проведенні тестувань на COVID, якщо їх результати отримуємо на 5-6
день після забору матеріалу.
При наявності в Україні понад 100 тис інфікованих хочу
почути, який мінімальний та максимальний інкубаційний період хвороби.
Хочу зрозуміти, чому хворий, який потребує планової
госпіталізації, повинен сплачувати вартість ПЛР-дослідження.
Розумію, що державні інституції мають нас за бидло, і ніколи не отримаю відповіді на жодне зі своїх "хочу".
Запитаєте, чому написав цей допис. Просто не міг заснути.