Скотиняки з Київської обласної ради
Петро Небіда (Доброволець, учасник АТО 2014 року)
Несмішне розкажу.
У побратима син народився. Під час війни. Він на передовій з 24 лютого 22-го. А перед він проповз через АТО-ОСС всю дистанцію.
Звернулись до депутатши, яка колись облрадою підкеровувала, щоб жінці військового допомогла фінансово. Не зі своїх, а з депутатського фонду. Бо в селі роботи немає, а сержант за свої зарплатні купив антодроновий ствол, щоб виживати, бо командирам насрать на підлеглих.
ДепуКакша каже: «Даємо гроші тільки на лікування»
Сучара, сама іди лікуйся!
Друга дитинства жінка збирає кошти на пікап для комбата, бо він має повагу серед бійців. Дєпутатішка облради на звернення долучитись булькнув: «У нас інші пріоритети»
Інша гнидота каже: «Вже все роздали». Ми перевірили. Помічникам та родичам передали допомогу з депутатського фонду.
А наступна історія геть фантастична.
Людина все життя відпахала в полях. На старості років Бог розпорядисвя внука лікувати, бо так воно є в житті. Сотні тисяч на операції та реабілітації.
Керівничочки облради напрягли принижуватись – бамашкі збирати, довідки ксерити, заяви малювати. І шо? Зрештою надіслали письмо: «Насипемо вам трохи копійок»
Ага. Хєр на вас. Через місяць відписали: «ДЄНЄГ НЄТ!»
Фантастичні ублюдки.
P.S. : наш бойовий побратим після поранення повернувся в бізнес, точніше в реальний сектор, а саме в виробництво. Під час останнього рейду ТЦК у нього «отжали» третину роботяг. Тепер сам біля станка стоїть, щоб замовлення на оборонку не зривати. Але він сказав: з останнього допоможе, а гнидот треба буде душити після перемоги.