Судова гілка влади не дає захищати бюджет від розкрадання

Наприкінці серпня АМКУ отримав своєрідного "ляпаса" від українських судів. Рішення Комітету просто "знесли" за заявою порушників. "Знесли" суди всіх трьох інстанцій. 

Це було чітке та законне рішення, типове для останніх років Комітету. Ми викрили чергову змову на великому будівництві.

Але через суд покарання скасоване, а змовники і далі можуть вільно ходити разом на тендери та розігрувати між собою ласі шматки державних, тобто наших із вами, коштів.

Змова на три мільярди

Три мільярди гривень отримали в результаті змови дві компанії з орбіти "Укрбуду" – Північно-український будівельний альянс та "Спецбуд-Плюс" — на тендері з будівництва корпусу Інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова та реконструкції гімназії № 59 імені Бойченка у Києві, і окремо реконструкцію Шулявського мосту.

Антимонопольний комітет провів розслідування й у травні-червні 2019 року визнав ці компанії винними у антиконкурентних узгоджених діях (так закон називає картельні змови) та наклав на них штрафи на загальну суму 260 млн грн.

Наголошу, що штрафи не знімають з порушників обов’язку завершити будівництво. Зрештою, як ми бачимо, лише на одному тендері вони заробляють набагато більше.

Значно важливіше покарання встановлює норма закону, яка вносить змовників у "чорний список", позбавляючи їх права брати участь в публічних закупівлях три роки.

Іще раз. Найбільший замовник будівництва – держава. Кошти, які на нього виділяються – наші з вами податки. Україна здійснила величезний крок, впровадивши систему "Прозорро", яка дозволяє побачити, хто і як веде боротьбу за кожен ласий шматок держбюджету. 

Куди зникли гроші "Укрбуду"?

Але навіть прозорість тендерів не зупиняє змовників, які будь-що прагнуть отримати державні підряди, а для цього узгоджують свою поведінку і в такий спосіб (який перекреслює чесну конкуренцію ціни і якості пропозиції) виграють.

Докладно про змову Північно-українського будівельного альянсу та "Спецбуд-Плюсу" я розповідав по свіжих слідах.

Нагадаю лише, що інтерес Київського обласного тервідділення Антимонопольного комітету до цих компаній виник після розслідування програми "Схеми" (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA:Перший) про деякі "особливості" проведеного тендеру на реконструкцію Шулявського мосту. 

Там і з’явилася компанія Північно-український будівельний альянс, яка належить Андрію Якусевичу – на той момент помічникові народного депутата та власника "Укрбуду" Максима Микитася. 

Розплутуючи справу "втомленого" мосту АМКУ вийшов і на тендер з будівництва корпусу Інститут Амосова й реконструкцію гімназії Бойченка.

"Класичний" для рішень по змовах набір доказів, зібраний АМКУ, зазвичай легко вистоює в судах, якщо порушник вирішить оскаржити накладене Комітетом покарання. Але не у випадку з "Укрбудом". 

"Дива" почалися вже у першій інстанції – в Господарському суді Києва. Суддя Щербаков, не заслухавши сторони, відразу задовольнив заяву Північно-українського будівельного альянсу щодо відміни заборони на участь у закупівлях, а потім взагалі відмінив рішення Комітету.

АМКУ, звісно ж, подав апеляцію, але… Апеляційний суд "не побачив" у цій історії порушення законодавства про захист економічної конкуренції. 

Ані "букет" доказів у справі, ані стала судова практика на користь Комітету не стали аргументами для колегії у складі Чорногуза, Агрикової та Мальченко. 

Ці судді вирішили, що сукупність зібраних АМКУ, НАБУ та СБУ (саме так – кримінальний бік цієї справи теж досліджують відповідні органи) доказів – просто співпадіння.

Ну і "вишенькою на торті" є ухвала Верховного Суду під керуванням судді Б.Львова про закриття провадження у зв’язку з тим, що "доводи скаржника про неврахування судом попередніх інстанцій відповідних висновків Верховного Суду не знайшли підтвердження". 

Тобто, висновки Верховного Суду щодо подібних рішень АМКУ є, але суддя того ж Верховного суду знаходить спосіб їх оминути. Три судові інстанції – три театральні акти.

Завіса.

В сухому залишку маємо ситуацію, коли "третя" гілка влади, маю на увазі суди, начисто нівелює роботу "другої", тобто виконавчої, гілки влади. Який аргумент став вирішальним для судів – для мене особисто питання риторичне.

Чи є надія на відновлення правосуддя? Так, є. Бо історія з цією змовою на торгах перебуває у фокусі НАБУ й СБУ. Певен, що ця ситуація повинна зацікавити і Вищу раду правосуддя.

Я щиро сподіваюсь, що вони зацікавляться цією справою предметно. Це тест для державної влади – чи можуть нечисті на руку бізнесмени з нею "жартувати" в судах.

Демотивація від дій судів минеться. Нові рішення по змовах на торгах будуть. В судах боротимемося. І перемагатимемо!