Від художньої виставки до евакуаційного багі – один "Смайл"

Богдан Поліщук

Волонтерство дає змогу знайомитись з надзвичайними людьми. Саме таким є воїн Олег з позивним «Смайл».

Сором’язливий і щирий хлопець з перших хвилин вразив мене своєю сміливістю. На початку повномасштабного вторгнення, ледь відновившись після операції, він пішов добровольцем до лав армії, доєднавшись до 135-го окремого батальйону терОборони. Згодом перевівся до 67 окремої механізованої бригади, котра воювала в найгарячіших точках фронту. Брав участь у визвольній операції на Харківщині та в боях під Лиманом, тримав важку оборону в Серебрянських лісах. Отримав важке поранення і зараз проходить реабілітацію між операціями.

Нас познайомила моя сусідка, волонтерка ГО «Материнське серце» Валентина Кондратенко. Вона з самого початку війни їздила до хлопців на фронт і саме там познайомилась з Олегом. Навідувала його пораненого і в харківському госпіталі. В один з візитів «Смайл» поділився з нею своєю мрією, вона ж розповіла про це мені.

І не лише розповіла, а й показала світлини, які зробив Олег на фронті. Фотографував воїн як тільки з’являлась можливість аби зафіксувати усі події та зберегти історії бійців, котрі захищати свою країну. Його світлини – це хроніки війни. Кожна з них це спогад, історія, яку хотів розповісти фотограф, адже мріяв він про власну виставку.

Здійснити мрію воїна – для мене честь, тому з волонтерками «Материнського серця» ми не вагаючись взялись за організацію. Понад місяць безліч чудових людей долучалось аби здійснити мрію пораненого воїна. Плели сітки для стендів, обирали і друкували фото, надавали необхідні матеріали. Важко переоцінити величезний вклад всіх цих чудових людей, адже організація такого заходу вимагає значних ресурсів і часу.

Під час виставки Олег поділився зі мною ще однією мрією – медикам його підрозділу необхідний евакуаційний багі. За допомогою цього компактного і маневреного авто можна оперативно евакуювати поранених з поля бою чи підвозити БК.

Так виникла ідея благодійного продажу світлин Олега.

Спочатку ми відібрали окремі фото на продаж. Але згодом вирішили, що зможемо роздрукувати будь-яку із представлених на фотовиставці. По її завершенні, всі вони залишились на стінах Обухівського Будинку культури. Кожен охочий може переглянути і придбати собі світлину з особливою історією. Кожна – це мить страшної війни. Вони різні: страшні, сумні, веселі, надихаючі. Реальність, з якою стикаються наші воїни щодня.

Аби привернути увагу до збору, я запропонував Олегу, розповісти історії особливих для нього фото на сторінках видання Хроніки Обухова. І непримітні на перший погляд кадри, після розповіді фотографа, заграли новими барвами.

Зараз омріяний багі вже майже готовий, але залишилось дозбирати необхідну суму. Лише останній поштовх аби закрити збір для 67 бригади 3 батальйону 3 роти.