Експерти Ліги антитрасту проаналізували ризики будівництва Великої окружної дороги
Експерти Ліги антитрасту
пояснили, чому будівництво Київської окружної хочуть провести без ProZorro і
чим це загрожує
Про це
повідомляє інформаційний портал "Моя
Київщина" з покликанням
на "ZN,UA".
Днями депутати ухвалили рішення про
виведення з-під дії закону про публічні закупівлі витрат, пов’язаних із
будівництвом Київської окружної дороги (КОД).
Не секрет, що "Велике будівництво" – це іміджева стратегія, яка базується на двох принципах: завершення довгобудів
і реалізації великих масштабних проєктів.
Основною проблемою
будівництва є те, що довкола Києва багато природоохоронних зон і болотистої
місцевості. А ті ділянки землі, на яких можна будувати, – приватизовані.
Існуюча мережа доріг Київської області не дає змоги реалізувати цей проєкт.
Адже територіальні дороги надто нелінійні, щоб на їхній базі побудувати швидкісне
шосе. А це означає, що на початковому етапі потрібно викупити і вивільнити
тисячі земельних ділянок, які перебувають у приватній власності.
Оскільки це надто проблемний процес, і він не завжди закінчується успішно навіть у більш дисциплінованих країнах, то саме на цьому етапі зламалися списи попередніх амбітних планів. Та раптом з’являється американська компанія Bechtel Corporation. Вона нібито готова не лише збудувати КОД, а й знайти під цей об’єкт західного кредитора.
Як тільки влада хоче швидко укласти контракт із "потрібною" компанією, то зазвичай починають говорити про недосконалість системи ProZorro. Цього разу аргументом стало те, що нібито система не дозволяє укладати договори типу EPC-F. Від звичайних контрактів вони відрізняються тим, що договір укладається з "генеральним" виконавцем робіт, а той, у свою чергу, розробляє проєкт будівництва, знаходить кредиторів і реалізовує його. У тому числі здійснює всі закупівлі та знаходить субпідрядників. Тобто це і проєктування, і будівництво, і кредитування в одному пакеті. Нібито в такий спосіб велика міжнародна компанія зможе залучити кредит із низькими відсотками і якісно виконати всі роботи.
Однак, зазвичай у таких контрактах
немає чітко фіксованої суми договору (бо без детального проєкту визначити
вартість робіт неможливо). А якщо сума і визначена, то потім вона може
збільшуватися, навіть у кілька разів.
І зрештою гроші за залученим
приватною фірмою кредитом усе одно заплатить держава. Те, що генеральний
підрядник залучить кредитора з низьким відсотком річних, зовсім не означає, що
в результаті можна отримати найвигіднішу ціну проєкту, бо перелік робіт і їхню
вартість визначатиме сам же виконавець, який зацікавлений максимально "роздути" бюджет.
Ну і головне, що ні Укравтодор, ні
парламентарії так і не пояснили, чим саме заважає конкурентна процедура торгів
у ProZorro укласти договір на умовах EPC-F.
Вивівши з-під дії закону всі
витрати, пов’язані з будівництвом КОД, парламентарії фактично дозволили не лише
укласти контракт із Bechtel Corporation за неконкурентною процедурою, а й
купувати будь-які товари, що начебто пов’язані з КОД, без тендерних процедур.
Як показав досвід "ковідних" закупівель, купують посадовці передусім "найнеобхідніше" — автомобілі, комп’ютери і техніку.
Вартість КОД, лише за попередніми оцінками, визначається на рівні 85 млрд грн. Це близько 17 млн євро за кілометр. А в підсумку ціна може бути вищою в два-три рази. На нинішньому етапі в Укравтодору немає ні чіткого розуміння умов співпраці, ні порядку фінансування та оплати кредиту. Лише переконання в тому, що окружна дорога – це важливо, і що відома американська компанія – це запорука успіху і відсутності будь-яких корупційних ризиків.
Контракт на умовах EPC-F виглядає
лише як привід вийти з-під дії ProZorro. Адже фактично частина робіт за цим
проєктом уже виконується. Укравтодор замовив проєктування трьох із шести
ділянок будівництва. Тобто головне завдання американської компанії не
забезпечити якісний інжиніринг і розробити оптимальний варіант прокладання
маршруту окружної дороги, а просто знайти гроші.
Нагадаємо, що 13
червня відбудеться прощання із Головою УПА Київщини Орестом Васкулом в
Михайлівському Золотоверхому соборі у Києві.