Кравченко звинуватив журналіста УП у зв’язках із ГУР: службове розслідування виявило порушення під час його виїзду
Колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив про нібито підготовку нападу на нього в Австрії та пов’язав журналіста "Української правди" Михайла Ткача з діяльністю українських спецслужб. Водночас службове розслідування Офісу генпрокурора виявило порушення під час оформлення закордонного відрядження ексчиновника. Історія розгортається на тлі розслідування справи "Карфаген" щодо можливого прикриття шахрайських кол-центрів
Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на матеріали "Української Правди" та інфрмацію у Telegram каналі "Київ ІНФО".
Кравченко заявив про нібито підготовку нападу
Руслан Кравченко публічно заявив, що у вересні отримав інформацію про направлення до Австрії групи осіб, які нібито мали вчинити проти нього насильницькі дії. За його словами, до цього могли бути причетні керівники НАБУ та САП, а відповідні вказівки нібито надходили з Офісу президента.
У своїх дописах ексгенпрокурор також згадав командира підрозділу ГУР "Артан" Віктора Торкотюка та затримання в Австрії двох українських військовослужбовців. Окремо він пов’язав перебування журналіста "Української правди" Михайла Ткача у Монако та Відні з діяльністю української розвідки.
Кравченко фактично звинуватив журналістів у співпраці зі спецслужбами та заявив, що їхня діяльність могла бути пов’язана з підготовкою нападу на нього.
Водночас публічно оприлюднених доказів причетності Михайла Ткача до організації будь-якого замаху немає. У НАБУ відкинули звинувачення щодо причетності Бюро та САП до описаних Кравченком подій.
Що сталося з журналістами УП у Відні
8 жовтня у Відні затримали журналіста "Української правди" Михайла Ткача та оператора Ярослава Бондаренка. Вони перебували в Австрії, виконуючи редакційне завдання, пов’язане з пошуком Руслана Кравченка.
За словами Ткача, озброєні люди розбили вікна автомобіля, витягли журналістів на дорогу та звинуватили їх у шпигунстві. Згодом журналіст повідомив, що йому та оператору закидали шпигунство в інтересах української військової розвідки, участь у злочинній організації та завдання шкоди Австрії.
Пізніше журналістів відпустили. За інформацією, яку УП наводила з посиланням на матеріали австрійського розслідування, зв’язку оператора з військовими ГУР не встановили, а підозра у шпигунстві не підтвердилася.
Михайло Ткач також припускав, що інформацію, яка могла призвести до затримання знімальної групи, правоохоронцям могли надати люди, пов’язані з Русланом Кравченком. Редакція намагалася з’ясувати обставини інциденту та отримати матеріали австрійського розслідування.
Що розповіли в Офісі генпрокурора про виїзд Кравченка
Виконувач обов’язків генерального прокурора Антон Ковальський повідомив про завершення службового розслідування обставин виїзду Руслана Кравченка за кордон. Про це він розповів під час зустрічі з журналістами, на якій була присутня "Українська правда".
За словами Ковальського, Кравченко перетнув кордон не на службовому автомобілі Офісу генпрокурора, а на Mercedes львівської логістичної компанії, яка займається перевезеннями заможних українців за кордон.
Перед виїздом ексгенпрокурор письмово відмовився від державної охорони, якою користувався за статусом.
У неділю, коли він залишав територію держави, він написав повідомлення в державну охорону, що відмовляється від охорони. Тому що він — охоронювана особа,
— розповів Ковальський.
Він також повідомив, що в п’ятницю, 11 вересня, Кравченко запросив до себе керівницю управління охорони державної таємниці ОГП та взяв у неї гербову печатку. За словами в. о. генпрокурора, печатка мала зберігатися у відповідальної керівниці, однак Кравченко залишив її собі на вихідні, пообіцявши повернути в понеділок.
Службове розслідування встановило, що працівники міжнародного департаменту Офісу генпрокурора не готували наказ про закордонне відрядження Кравченка.
Велика вірогідність, на 99%, що Руслан Андрійович надрукував його сам. Сам його підписав і сам поставив ту печатку, яку заздалегідь залишив собі
— заявив Ковальський.
Підставою для виїзду стало запрошення на засідання Парламентської асамблеї Ради Європи. Однак, за словами в. о. генпрокурора, документ був персональним і призначався для заступника генерального прокурора Віктора Логачова.
Міжнародний департамент ОГП заздалегідь повідомив організаторам, що представники України не зможуть приїхати через зайнятість посадовця. Попри це, саме це запрошення, як стверджує Ковальський, Кравченко використав для оформлення виїзду.
Про відсутність керівника та обставини оформлення відрядження працівники Офісу генпрокурора дізналися лише в понеділок уранці, коли в мережі з’явилися відео з Кравченком. У його кабінеті знайшли гербову печатку та конверт із підписаним наказом.
Ковальський назвав дії ексгенпрокурора дисциплінарним проступком і заявив, що за таких обставин його мали б звільнити з органів прокуратури за рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
По суті, він вчинив дисциплінарний проступок, ганебний вчинок, за який його необхідно було б звільняти з органів прокуратури,
— сказав в. о. генпрокурора.
Він пояснив, що звільнив Кравченка за його заявою, не очікуючи завершення процедури в КДКП, оскільки вона могла тривати два-три місяці. На думку Ковальського, результат усе одно був би таким самим.
Водночас, за його словами, матеріальних збитків Офісу генпрокурора завдано не було. Юридичну оцінку діям колишнього посадовця мають надати НАБУ та САП у межах кримінальних проваджень.
Що з’ясувала "Українська правда" про перебування Кравченка у Відні
У розслідуванні "Українська правда" також оприлюднила інформацію про можливу допомогу Руслану Кравченку з боку одеського бізнесмена Володимира Галантерника під час перебування в Австрії.
За даними журналістів, люди, пов’язані з бізнесменом, могли бути серед тих, хто надавав австрійським правоохоронцям інформацію про знімальну групу УП. Сам Галантерник на запитання журналістів не відповів.
Редакція також повідомляла, що Кравченко виїхав з України в ніч на 14 вересня у службове відрядження до Парижа, яке мало тривати п’ять днів. Після завершення відрядження він не повернувся до роботи.
Журналісти зверталися до колишнього генпрокурора із пропозицією прокоментувати ситуацію та дати інтерв’ю.
Ще один важливий контекст цієї історії — антикорупційна операція "Карфаген", у межах якої НАБУ та САП викрили ймовірну злочинну організацію, пов’язану з прикриттям шахрайських кол-центрів.
За даними слідства, організацію в середині 2025 року створив один із керівників структурного підрозділу Офісу генерального прокурора Сергій Кропива. Її учасників підозрюють у систематичному отриманні неправомірної вигоди за неперешкоджання роботі незаконних кол-центрів, які ошукували громадян України та інших держав.
У вересні НАБУ та САП провели слідчі дії в Офісі генпрокурора. Після цього Руслан Кравченко подав заяву про звільнення з посади. Сам він заперечував свою причетність до прикриття незаконних кол-центрів.
У вересні "Українська правда" опублікувала розслідування Михайла Ткача про можливе отримання прокурорами щомісячних виплат від кол-центрів. Згодом антикорупційні органи повідомляли про нові підозри у справі.
Зокрема, 22 жовтня НАБУ та САП повідомили про підозру колишньому посадовцю Офісу генпрокурора Івану Тимошенку. За версією слідства, він міг відігравати одну з ключових ролей у схемі, зокрема відповідати за комунікацію з представниками нелегальних кол-центрів та отримання від них коштів.
За даними НАБУ, загальна сума задокументованої неправомірної вигоди у справі перевищує 1 млрд грн.
Водночас станом на момент підготовки матеріалу публічних повідомлень про оголошення Руслану Кравченку підозри безпосередньо в межах справи "Карфаген" не було.
Читати "Моя Київщина" у Facebook
