Спільні зусилля військових і цивільного населення врятували столицю від російського наступу (ФОТО)
У Територіальній обороні ЗС України розповіли, як військові та цивільне населення спільними зусиллями врятували столицю від російського вторгнення
Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" з покликанням на сторінку "Територіальна оборона ЗС України" у Facebook.
Перший вибух частково зруйнував дамбу - і вода з Київського водосховища хлинула у річку Ірпінь. Проте рівень води був занизький і довелось закладати нову вибухівку.
Щоб врятувати Київ від російської агресії, військові спільно з цивільними провели незвичайну операцію. Усе відбувалося в перші два дні широкомасштабного вторгнення.
Біля села Козаровичі на північ від Києва Ірпінь впадає в Київське водосховище. Там стоїть насосна станція, яка перекачувала воду у Київське море. Із 1961 року рівень водосховища вищий за рівень річки десь на 4,5 м.
Олександр Тихоход розповів:
24 лютого ми вже були тут. Ідея робити реверс - щоб насоси перекачували воду з водосховища в річку - виявилась технічно неможливо. Тому ми вирішили підірвати частину шлюзу, щоб не було хвилі і не потопити людей. Спершу заклали 500 кг вибухівки.
Від хутора Червоний до Мощуна вода не піднімалася, тому що були підняті заслони греблі. Вода вперлася в греблю Шевелівського моста, тому ворог прорвався на Мощун, встановив понтони. Як тільки це з'ясувалося, військові вирішили підірвати дамбу в Козаровичах ще раз, щоб сильний потік перейшов через ту дамбу і вода закрила доступ до Мощуна.
Олександр запевнив:
Крім того, було спущено усі водосховища вздовж Ірпеня аж до Фастова, щоб напоїти річку. Там торфи, болота, річка глибока. Якби не річка Ірпінь, то воювали ми би десь на Оболоні і в центрі.
Росіяни дійшли аж до зірваного шлюзу на дамбі в Козаровичах. Вони стояли по той бік річки. А по цей бік, з боку Києва, стояли українські підрозділи - батальйон оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького, ГУР, 72-га окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців та Сили територіальної оборони ЗСУ.
Олександр Тихоход зараз є радником Командувача Сухопутних військ ЗСУ на громадських засадах. Він уже 15 років організовує GPS орієнтування на позашляховиках саме в тій місцевості, де проходила лінія оборони Києва з півночі та з заходу. І саме це допомогло боротись з ворогом.
Він додав:
Я знаю майже всіх - єгері, браконьєри, місцеві жителі. І так сталося, що всі ці знайомства і зв’язки спрацювали як агентурна сітка, яка стала нашими очима. Усе, що відбувалося по той бік Ірпеня, на окупованому боці, кожен рух ми докладали Командуванню і наводили артилерію майже на кожну ціль - від Київського моря до Житомирської траси.
Олександр розповів про спротив людей, які опинилися тоді під російською окупацією по той бік Ірпеня:
Із того боку під окупантами сиділа жіночка, яка вилазила з пiдвалу і коригувала вогонь нашої артилерії. В Демидові 18-річний хлопець вилазив на горище і коригував вогонь. На тому боці було дуже багато російської техніки - САУ, звідти лупили Гради. За його допомогою було спалено чимало техніки ворога. У Катюжанці був дід, який нагуглив, як виглядає російська техніка, і дуже точно передавав інформацію. Він вкрав у росіян карти, які нам дуже допомогли. По цих картах ми побачили, як будуть рухатися росіяни. У Капітанівці на одному підприємстві заховався охоронець і, поки вистачило заряду телефона, передавав дані про рух російської техніки.
Нагадаємо, що в Київській обласній військовій адміністрації розповіли, як укріплюється столиця.
