Ректор Переяслав-Хмельницького університету ім. Сковороди Віктор Коцур: Ми - інтелектуальна нація, і дуже важливо цей потенціал не розтратити

Ректор Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди, доктор історичних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України Віктор Коцур розповів кореспонденту "Моєї Київщини" про життя університету, міжнародну співпрацю та корупцію

- Вікторе Петровичу, розкажіть про університет, його історію та сьогодення.

- Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди – це потужний регіональний навчальний заклад, діяльність якого базується на певних історичних та соціокультурних традиціях минулого. На Переяславщині тривалий час існувала духовна школа, колегіум, і закономірним етапом розвитку освіти цього історичного краю стало відкриття в 1986 році філії Київського педагогічного інституту, а згодом і формування самостійного навчального закладу – педагогічного інституту, а потім університету. Сьогодні тут навчається більше 5000 студентів.

Університет впроваджує сучасні навчальні технології, систему моніторингу якості надання освітніх послуг. Студенти під час навчання виконують модуль практичної, теоретичної роботи та підсумковий модуль, який дозволяє відслідкувати індивідуальну траєкторію навчання кожного учня, побачити його успіхи та проблеми, а також якість підготовки викладача. Науково-педагогічний потенціал університету дуже потужний. У нас працює більше 400 викладачів, докторів та кандидатів наук. Є належне матеріально-технічне забезпечення – аудиторії обладнані сучасними мультимедійними засобами, комп'ютерами, впроваджуються сучасні інтерактивні технології навчання, які дозволяють забезпечити якісні освітні послуги. Спираючись на постанову Кабінету Міністрів про запровадження дуальної форми навчання, ми почали в цьому році роботу по запуску її елементів. Це означає, що теоретичну підготовку студенти здобувають в університеті, а практичну – посилюють за майбутнім місцем працевлаштування. Для цього створюється план роботи кожного старшокурсника, який поєднує аудиторне навчання та працю в школі. І це допомагає їм поглибити професійні навики.

Важливою новацією є підготовка до "Нової української школи". Для цього розроблені нові навчальні плани, програми підготовки вчителя початкової школи, підведена матеріально-технічна база. Зараз ми завершуємо реконструкцію низки аудиторій, які відповідатимуть вимогам ХХІ століття з використанням сучасних технологій та створенням відповідного навчального середовища. Ми знаємо, що Київщина є лідером в реформуванні початкової школи, тому завдання університету – відповісти належним чином на виклики часу і підготувати такого вчителя, який володіє технологіями та практичними навичками. Ми змінюємо ідеологію, підходи до підготовки сучасного викладача. Наше завдання – навчити вмінню активно сприймати новації та ті зміни, які відбуваються в суспільстві, та вчитися протягом життя для поліпшення якості власної професійної підготовки. В цьому руслі ми й працюємо, намагаємось йти в ногу з часом, відповідати на запити держави та суспільства.

- Хто з відомих особистостей є випускником Вашого навчального закладу?

- Це неодноразові чемпіони світу Віталій та Володимир Кличко. Також ми пишаємося Оленою Юрківською – багаторазовою чемпіонкою параолімпійських ігор. Сьогодні університет уже має пантеон випускників, які відіграють важливу роль у презентації нашої країни на світовому рівні. Зокрема, наш факультет фізичного виховання – це, справді, поле зірок різної величини. Крім того, наші випускники працюють в галузі мистецтва, літератури. Наше завдання полягає в тому, щоб студент, який в нас навчається, володів не лише моноспеціальністю чи декількома спеціальностями, а, насамперед, проявив себе як творча особистість. Вокальні та художні студії, різного роду мистецькі заходи дають можливість розкритися людині під час навчання в університеті, проявити свої здібності. І лише таке гармонійне поєднання фахової підготовки та вдосконалення власного таланту формує ту постать, з якою буде цікаво працювати.

-  А як щодо міжнародної співпраці університету? Чи мають можливість студенти проходити закордонні практики?

- У нас є низка програм співпраці. Насамперед, активно співпрацює філологічний факультет з мовної підготовки з Німеччиною. І днями група студентів туди відправляється. Там вони поглиблять як мовні знання, так і певні навички волонтерської роботи. Також відбувається академічний обмін з Туреччиною та польськими вузами. Насамперед, у двох напрямках – поглиблення фахової підготовки та волонтерство. Щороку на базі університету проходять міжнародні молодіжні табори, в яких, як правило, беруть участь студенти з декількох європейських країн. Цей захід проходить впродовж двох тижнів. Іноземці знайомляться з культурними цінностями Переяславщини, музеями Київщини, відбувається неформальне спілкування між молодими людьми, поглиблюються знання іноземних мов. Ми навчаємо студентів комунікувати, висловлювати свої думки, позицію, гармонізувати взаємини з представниками інших народів. Також систематично проходять міжнародні конференції, різні заходи в науковій площині.

- Окрім того, в університеті проводять Сковородинівські читання. Яка їх мета?

- Так, ми їх проводимо щорічно, і, як правило, це заходи комплексні. За результатами читань, лідери в галузях освіти, культури та журналістики нагороджуються відзнаками Національної спілки краєзнавців України. Відбувається презентація краєзнавчих праць, присвячених містам та селам, історії шкіл, музеїв. Сковородинівські читання складаються з декількох частинок. Це офіційна частина, визначення переможців і лауреатів конкурсу, презентації праць і творчих здобутків. Також щороку, в жовтні, до дня народження Михайла Івановича на базі університету разом із Національним історико-етнографічним заповідником проходять Сікорські читання. Вони мають теоретичну складову – це конференції, виступи, доповіді, і прикладну – виставки художніх праць, які презентують викладачі та студенти.

- Хотілося б ще дізнатися Вашу думку з приводу самої системи вищої освіти. Які Ви бачите переваги, недоліки, і що, на Ваш погляд, потрібно було б змінити?

- Насамперед, ті зміни, які відбуваються в системі вищої освіти, відповідають вимогам часу. Зараз проходить інтеграція в Європейський освітній простір, і ми повинні забезпечити відповідну якість освіти, модернізувати її зміст, вдосконалити форми організації освітнього процесу, посилити практичну складову підготовки вчителя. Для того, щоб піднести вищу школу на новий щабель розвитку, робляться правильні кроки. Проте серйозною проблемою є відтік трудових ресурсів та молоді за кордон. Студенти після закінчення бакалаврату їдуть навчатися та працювати до інших країн. Вцілому в цьому немає нічого поганого. Адже ще в ХІХ столітті, крім того, що навчалися на теренах України, люди поглиблювали свої знання у вузах Франції, Німеччини тощо. Це добре, що молодь може розвиватися і в рамках національної системи освіти, і за кордоном, а потім ті знання та навички привозити на Батьківщину і формувати тут те сучасне науково-освітнє середовище, яке потрібне модерній державі. Але нам потрібно докладати багато зусиль для того, щоб підняти рівень та якість життя, рівень заробітних плат, аби талановита молодь могла себе реалізувати в Україні і виробляти той продукт, який би конкурував на світових ринках. Ми - інтелектуальна нація, і дуже важливо не розтратити той потужний науковий потенціал, який має наша держава.

Дуже добре, що Україна одержує мільярди до бюджету за рахунок продажу сировини, проте інтелектуальний продукт набагато дорожчий. Ми могли б отримувати дуже багато за рахунок експорту технологій, інтелектуальних продуктів. Нам необхідно забезпечити привабливе майбутнє для молоді, щоб кожен був самодостатній, як в плані реалізації своїх інтелектуальних амбіцій, так і в плані задоволення матеріальних фінансових потреб.

- Мешканці Переяслава розповідають, що в університеті трапляються випадки корупції. Що Ви скажете з цього приводу?

- Я не знаю, що місцеве населення розуміє під корупцією. Фактично, платформи для неї немає. Вступ відбувається по ЗНО, тому навчальний заклад не впливає на процес відбору абітурієнтів. Всередині університету є внутрішня система моніторингу якості освіти. Ти реєструєшся в електронній мережі, виконуєш практичний і теоретичний модулі – і це дає можливість отримати позитивну оцінку незалежно від волі викладача. Якщо студент відвідував практичні заняття, виконував контрольні роботи, ця інформація заноситься в електронну базу даних, формується рейтинг кожного студента. Тому тестовий контроль, який здійснюється на завершальному етапі, не є визначальним для оцінки кінцевого результату студента. Адже в процесі повсякденної роботи він накопичує ту суму балів, яка дозволяє йому вийти на успішну траєкторію і отримувати стипендію. Ми запровадили електронний журнал, куди заноситься кожен зароблений бал, і будь-який студент має до нього доступ. Таким чином, він бачить, що йому потрібно підсилити, де проявити активність. Тобто в університеті створена прозора система, яка спирається на нормативно-правову базу, закладену державою для того, щоб уникнути якихось перекосів, суб’єктивізму і тому подібного.

- Який відсоток студентів отримує стипендію?

- Більше 40%. Сьогодні до 45% стипендії – це державне фінансування.

- Як надалі плануєте розвивати університет?

- Наше завдання полягає в тому, щоб завершити модернізацію науково-освітнього процесу відповідно до сучасних вимог. Ми плануємо збільшити чисельність мультимедійних аудиторій, збільшити базу електронних журналів і книг. Важливим напрямком роботи є оновлення й підготовка науково-педагогічних кадрів. Для цього активно працює аспірантура. Сьогодні також важливим є питання економії енерго- й теплоресурсів, модернізація цих систем, тому що багато коштів витрачається на опалення. Тобто є багато питань, над якими потрібно працювати.

Спілкувалася Юлія Стрільник, "Моя Київщина".