Андрій Нєбитов: Ми маємо надавати людям та громадам якісні поліцейські послуги

Андрій Нєбитов

«Моя Київщина» публікує другу частину розмови з начальником Київського обласного Головного Управління Нацполіції. Першу частину розмови читайте - тут.

- Ми з вами поговорили про статистику злочинів у регіоні та про збільшення проценту їх розкриття практично за всіма показниками. Ясна річ, подібна робота не здійснюється за змахом чарівної палички або міліцейського жезлу. За тим же абстрактним професіоналізмом міститься конкретика…

- Безумовно, хоча навіть аналізуючи зроблене, не завжди вдається відразу визначити: що саме стоїть за розкриттям того чи іншого кримінального дійства? Де свою роль зіграла профілактика, де – оперативність при виїзді на місце злочину, де аналітична робота слідчих. Не менш важливо задокументалізувати належним чином скоєне для подальших процесуальних дій.

Свою роль відіграв і фактор підвищення свідомості громадян, реалізація регіональної програми «Безпечна Київщина» та співпраця з органами місцевого самоврядування. Завдячуючи останньому чиннику нам за два роки вдалося суттєво збільшити кількість камер спостереження в громадських місцях та вздовж автотрас та системи сигналізації на об’єктах життєзабезпечення громад.

Але ще раз повторю: найсуттєвішим фактором є постійна взаємна співпраця між  поліцейськими та місцевими громадами.

При цьому хочу підкреслити і той факт, що Київщина – чи не єдиний регіон в країні, де чисельність населення зростає не тільки з демографічних, але і з міграційних причин, скрізь, там де раніше були поля, виникають нові житлові масиви і ми маємо якісно обслуговувати нові громади, надаючи людям поліцейські послуги. Офіційно в регіоні проживає 1,7 млн громадян, а за альтернативними підрахунками – 2, 4. Але на статистику злочинів впливає не тільки арифметика, але й ступень соціального достатку громадян, у тому числі – рівень безробіття та ефективність запровадження державою та громадами різноманітних соціальних програм.

Візьмемо ту ж  програму, про яку я вже згадував - «Поліцейський - учасник освітнього процесу». Ми для запуску проекту обрали 30 навчальних закладів, додатково обучили 30 ювеналів в закладах післядипломної підготовки педагогічних кадрів і з першого вересня вони приступили до реалізації цього проекту. Головною метою подібних зусиль є виховання правосвідомості у наших молодих земляків, щоб вони негативно ставилися до проявів порушення норм моралі та права. Переконаний, що років через десять ми будемо мати абсолютно іншу молодь, яка буде усвідомлювати той факт, що сідати за кермо в стані алкогольного сп’яніння – це злочин, як і злочином і шкода рідній природі та навколишньому середовищу.

- Експерти вважають, що наряду з децентралізацію однією з суттєвих реформ була реформа правоохоронних органів, яка зовсім не обмежилась перейменуванням міліції на поліцію. Нагадайте, будь ласка,  нашим читачам хронологічно етапи реформування МВС.

- По суті наша реформа розпочалась у 2015-му році. Тоді рівень довіри суспільства до правоохоронців був вкрай низьким. Важливим було змінити саму філософію відомства. Нагадаю, що слово міліція пішло з поняття - «мілітарі» озброєного народу, тоді як поліція від – лексеми «поліс»- тобто - місто, громада. А ще принциповим було те, що поліцейський ототожнював у своїй особі професіонала, який пройшов необхідну підготовку в наших відомчих закладах навчання.

У практичному сенсі, важливим для реформування було те, що завдячуючи бюджету, на той час вдалося набрати не пов’язану із системою молодь, які прийшли працювати в патрульну поліцію, що прийшла на зміну патрульно-постовій службі та ДАЇ.

- На мій погляд,  певною мірою підвищення довіри до Нацполіції став грамотний піар молодих незаплямованих осіб у засобах масової інформації, що серед іншого підвищило імідж людини в пагонах.

- Так, але не всі розуміють усіх складностей цієї понад-нормованої служби, та ще в  наш непростий в соціальному плані час та ще на сьомому році збройного конфлікту із зовнішнім агресором. Будемо відвертими, не усі витримують такого режиму роботи та ще в обставинах, коли іноді потрібно жертвувати собою за для безпеки громади. Але більшість особистого складу сил Нацполіції продовжує працювати. Нас звичайно критикують (часто-густо ті, хто не здійснив жодної реформи). Помилки, звичайно є і будуть, але для їх усунення та  для якісної роботи ми намагаємося максимально використовувати усі сили та засоби…

Повірте, якщо можливо було зробити справедливою заробітну платню для поліцейських хоча б на рівні колег з інших силових структур (ДБР або НАБУ)  то вимоги до них були б ще більш відповідальними.

- Пане генерале! Думаю чисельний склад підрозділів обласного управління Нацполіції - не є державною таємницею. Скільки людей працює під вашим керівництвом, чи відповідає це штатному розкладу Головного управління, як здійснюється формування кадрами підрозділів поліції? Нарешті - у світлі недавньої вступної кампанії -  чи є нині професія поліцейського – престижною серед молоді?

- Поступають до нас на роботу, як випускники спеціалізованих навчальних закладів МВС, а також колишні студенти з інших навчальних закладів країни.  Ми приблизно раз на місяць оголошуємо конкурс на наявні вакансії, переможців якої визначає спеціальна комісія, згідно тестів та результатів занять з фізичної підготовки. Потім наступає піврічний час спеціальної підготовки. Тобто, в порівнянні з попередніми часами, коли для роботи в міліції потрібно було мати як мінімум службу в лавах армії, нині поліцейським можна стати буквально за півроку, якщо людина відповідає критеріям, які розроблені. Щоправда, подальше звання, посада та кар’єра в цілому залежить і від рівня професійної освіти та від стажу служби.

Зараз маємо у лавах нашого управління приблизно 20 відсотків некомплекту. Щодо чисельності кадрів? Ті, хто заходив на наш ресурс, мабуть бачили інформацію, яка там розміщена: «Відповідно до пункту 5 статті 13 Закону України «Про Національну поліцію» загальна чисельність поліції, що утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, до 01 січня 2018 року не може перевищувати 140 тисяч осіб».

Наш регіональний гарнізон поліції нараховує 6300 працівників поліції, з них -1850- атестованих працівників, що носять погони. Загалом, не дивлячись на недокомплект наше ГУ є своєрідною кузнею кадрів, як для інших регіонів, столиці та центрального апарату Нацполіції.

-До речі, Нацполіція входить до складу Міністерства  Внутрішніх справ. А хто ще, після проведення реформи правоохоронців, входить до підпорядкування МВС?

- Окрім нас, ще й Національна Гвардія, прикордонники, служба надзвичайних ситуацій плюс державна міграційна служба.

- До речі, хлопці з Національної Гвардії добре себе зарекомендували під час служби в АТО. Тут варто нагадати, що сама Нацгвардія була створена за часів за часів Президенства Леоніда Кучми та була підпорядкована безпосередньо Верховному Головнокомандувачу.. Потім гвардійців розформували, згодом знову відновили, підпорядкувавши Міністру  МВС. Нині лунає ініціатива від політиків та окремих експертів - знову підпорядкувати Національну Гвардію Президентові. Як ви ставитесь до подібних пропозицій?

- Головний критерій будь-яких змін – підвищення ефективності функціонування структури. Виходячи з цього і слід обирати - кому саме буде підпорядкована Нацгвардія - Президентові, Міністру МВС чи Кабінету Міністрів, якщо загалом така дилема і справді виникне перед законодавцями та вищим політичним керівництвом держави.

- Але від проблематики загального реформування правоохоронних органів давайте нарешті перейдемо до практики діяльності Нацполіції регіону. Минулого разу ви розповіли про те, які служби входять до вашого Головного Управління, але в зв’язку з проведенням з початку поточного року  адміністративно-територіальної реформи,- як територіально ви поділені?

- Раніше ми мали дюжину територіальних підрозділів Нацполіції Київщини. У зв’язку зі змінами на адміністративній мапі регіону, кількість управлінь зведена до кількості розукрупнених районів. Отже маємо сім управлінь - Обухівське, Вишгородське, Фастівське, Бориспільське, Броварське, Бучанське та Білоцерківське. Кожне управління має власні територіальні підрозділи та повністю відображає структуру нашого Головного управління. Тобто кожен начальник районного відділення Нацполіції має чотирьох заступників за відповідним профілем діяльності та відповідальності для ефективної здійснення оперативно-службової діяльності.

- Скажіть, подібна районування ГУ Нацполіції регіону - чи збільшило воно витрати на утримання структури?

- Жодних, адже бюджет в цьому сенсі – фіксований і 90 % його йде на фонд заробітної плати і лише в рамках 10 відсотків залишається на інші витрати, в тому числі й на зміцнення матеріально-технічної бази управління.

До речі,  проведенню адміністративно-територіальної реформи передувала фінансова децентралізація та утворення ОТГ. Маємо в регіоні 69 об’єднаних територіальних громад.  Із вісьмома головами громад ми уклали договори про співпрацю у справі функціонування поліцейського офіцера-громади. Місцеве ОТГ подбало про службове авто та житло для них, яке здебільшого є і кабінетом для прийому громадян. Вважаю цей напрям роботи - досить перспективним.

- Окрім професіональних поліцейських для забезпечення безпеки громад та приватних осіб іноді використовують різні структури, починаючи від муніципальної поліції, закінчуючи охоронними фірмами. Іноді їх використовують не тільки для захисту від злочинців, а у переділах ринку, рейдерських атаках на бізнес-конкурентів. Як навести тут лад, на вашу думку?

- Схематично, усіх цих помічників правоохоронців умовно може віднести до трьох категорій - громадських організацій, комунальних підприємств та приватних охоронних фірм.

З першими двома типами структур безпеки ми можемо працювати на засадах соціального партнерства. А якість такої співпраці залежить від керівника місцевої поліції та очільника місцевої громади.  Якщо дійсно є напрацювання в справі боротьби з криміналом - подібне партнерство можна тільки вітати. І навпаки - поліція має давати відсіч спробам таких структур використовувати фізичну силу для тиску на громадян, закриття влади від громадян, ми це - не вітаємо і будемо обов’язково давати юридичну оцінку усім протиправним вчинкам. Між іншим, часто густо охоронні структури існують лише на папері. Ми проаналізували, що на Київщині  півтори сотні таких «захисників правопорядку»- зовсім не проявляють жодної статутної діяльності і були створені для полегшення отримання травматичної зброї, тому їхня реєстрація була скасована.

- На початку нового політичного сезону цікаво принагідно дізнатися: чи готові наші поліціянти дати відсіч можливим провокаціям під час масових заходів і де межа між тими ж провокаціями та звичайною опозиційною діяльністю?

- Не секрет, що багато деструктивних сил намагаються розколихати ситуація в країні. Поліція давно вивчила нечесні прийоми політичної діяльності (а частіше - провокації, що кріються під маркою політичної боротьби) . Скажу відверто, - усі такі події (а особливо - напади на поліцейських)  фіксуються, і люди обов’язково отримують підозри за скоєння злочину і у подальшому будуть притягнуті до відповідальності. І хоч держава є монополістом у справі застосування насилля, але ми намагаємося звести його до мінімуму та діяти адекватно ситуації. До речі, якщо дії поліцейського перевищують його повноваження - він теж може бути притягнутий до відповідальності.

-  Як триває розкриття найбільш резонансних у регіоні злочинів останнього часу, маю на увазі загибель п’ятирічного хлопчика в Переяславі та підозра у зґвалтуванні жінки в будівлі Кагарлицької поліції?

- Щодо першої жахливої трагедії. Зауважу, що саме завдяки тодішньому керівникові місцевої поліції (який лише місяць працював на цій посаді) Андрію Медуниці вдалося зафіксувати перші сліди злочину та обставини, за яких сталася загибель хлопчика. Були встановлена місце перебування осіб, які зараз знаходяться під судом. Нещодавно Медуниця давав свідчення перед судом і, думаю, що там справа – близька до вироку. Щодо подій у Кагарлику – інформація теж надійшла від Обухівської поліції, куди звернулася потерпіла. Підозрюваних затримали вже вечорі, а ДБР приступила до слідчих дій вже наступної доби.

Хочу завірити наших земляків – читачів порталу «Моя Київщина», що в  поліції завжди буде однозначна реакція на всі спроби власного персоналу до порушення закону.  

-У часи соціального напруження збільшується кількість тих, хто знаходиться у зоні ризику - зловживає алкоголем, не має постійного місця проживання а то й документів. Що робити для можливої соціалізації так званих «бомжів»? Раніше були лікувально-трудові профілакторії, витверезники, а нині що маємо натомість?

- Особи без певного місця проживання - явище в світі – універсальне і вони є навіть в найбагатіших країнах , бо це скоріш психологічний спосіб життя, який дійсно, - переважно ускладнений захворюваннями таких людей. Подібну проблему слід вирішити на рівні держави. Гадаю, що ключовим відомством тут має стати МОЗ.  Поліціянти можуть лише супроводжувати безхатченків до пунктів обігріву та гарячого харчування в холодну пору року.

- Вже півтора роки людство ходить у масках, захищаючі від пандемії Ковіду-19. Нашу поліцію теж задіювали для такої роботи. Які ваші враження?

- Люди  загалом не люблять, коли їхню свободу обмежують, Але я вважаю, що при застосуванні обмежувальних заходів, в Україні вдалося знайти розумний баланс, коли поліцію не кидали на розгін протестантів (як у тій же Франції) та й  в країні не було застосовано драконівських штрафів для порушників.

Хочу зауважити, що на сьогоднішній день більш половини особистого складу поліцейських області вже вакціоновано, на черзі - члени їхніх родин.

- Чи правда те, що про кар’єру детектива ви мріяли ледь не з шкільної лави?

- Майже. Але в будь-якому разі я задоволений тим, що й мої  діти налаштовані працювати в системі охорони закону та права.

- І остання порада від професіонала: як краще убезпечити власну оселю від непроханих візитерів?.

- Не варто скупитися на власній безпеці, тому слід подбати про системи відеоспостереження та сигналізації, нарешті - про міцність паркану, дверей та грат на вікнах.