Бюджетний маскарад: як облрада без обговорення розпиляла бюджетні мільярди

Прийняттям обласного бюджету на 2021-й рік (про що портал «Моя Київщина» вже коротко інформував своїх читачів) на тлі протистояння  між новітньою ситуаційною коаліцією трьох фракцій («Слуги Народу», «Батьківщини» та ОПЗЖ) та новою спонтанною опозицією двох фракцій (Європейської Солідарності та «За Майбутнє»),  у четвер, 24 грудня,  завершила свою роботу перша, так би мовити - чотирьохтактна сесія обласної ради восьмого скликання.  

Заголовок нашого звіту про роботу представницького органу влади регіону на фініші року продиктований не тим, що депутати були в масках (вже з весни усі ми звикли до подібного засобу захисту від розповсюдження коронавірусу на публічних заходах) й не тому, що перша сесія завершила свою роботу у переддень початку низки різдвяно-новорічних свят (між іншим, за традицією останніх років юні представники скаутської організації «Пласт Київщини» передали керівникам області благодатний Вифлиємський вогонь  як символ миру та благополуччя), а у першу чергу тим, що обласний кошторис у таємничий спосіб корегувався аж до самого початку сесії, причому здебільшого за спиною колег з опозиційного табору.

До речі, під час прийняття бюджетів парламентом країни та обласною радою і у попередні роки завжди відчувався контраст між стосом паперів із запропонованими  журналістам бюджетними рішеннями у будівлі під куполом на Грушевського та мінімалізмом роздаткового матеріалу у залі Київського обласної ради, на Лесі Українки. Тож  складну циферію доходів та витрат регіонального кошторису раніше переважно доводилось сприймати, що називається з голосу. Нині ж – майже 5-ти мільярдну цифру бюджету Київщини довелося почути вже після завершення сесії з інтерв’ю у причетних до його складання осіб...

А загалом цього року лаконізм порядку денного –просто зашкалював. Пам’ятаєте як у «Золотому теляті» Олександр Іванович Корейко узяв до рук грубезну папку Великого Комбінатора «хіба що  заради простої цікавості»? Підручні нового голови Облради Олександра Івановича Склярова натомість запрошеним на сесію гостям заради цікавості запропонували хіба що папірець з одним рядком порядку денного - «Про регламент Київської ради 8-го скликання».

Згодом з’ясувалося, що питань, намічених до розгляду - рівно сорок, хоча на офіційному порталі Облради попередньо  були оприлюднені проекти рішень лише щодо вище згаданого регламенту та про внесення поправок до бюджету поточного 2020-го року, що спливає , потрібних хіба що для майбутніх аудитів…

Умовно ж, усі пункти порядку денного можна поділити на три частини. До першого варто віднести питання  про оплату праці депутатів, що знаходилися у президії- Голови облради  Олександра Склярова та його заступників Марини Сапожко та Валерія Ксьонзенка. Ці пункти голосували окремо, проте інші- здебільшого пакетним голосуванням.

Кілька десятків пунктів порядку денного стосувалися змін до цільових комплексних програм розвитку регіону, розрахованих на кілька років. Окрім корегування галузевих програм депутати також внесли зміни до Плану заходів з реалізації в 2021 – 2023 роках Стратегії розвитку Київщини на 2021 – 2027 роки.

Був у порядку денному сесії і пункт про перейменування, хоч до програм декомунізації він стосунку не мав: депутати ухвалили рішення про перейменування комунальної установи КОР «Київський обласний інформаційно-ресурсний, методичний центр «Родина» на комунальну установу КОР «Київський обласний центр допомоги учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, які брали участь в АТО/ООС, та їх сім’ям». Відповідні зміни були внесені й до положення про цю установу.

Втім головні пункти порядку денного фактично  стосувалися питань соціально-економічного та культурного розвитку  на новий 2021-й рік та бюджету регіону, покликаного фінансово та ресурсно забезпечити їхню реалізацію.

До цифр прийнятого бюджету та до їх розподілу - трохи нижче, але спершу про саму атмосферу розгляду.

Помітно, що на сесії серед гостей та запрошених не було представників місцевого самоврядування. Кажуть, що мерів та керівників ОТГ, що перемогли на недавніх місцевих виборах, запросили на якісь заходи, які проходили під егідою виконавчої влади. Натомість у роботі пленарного засідання  ради традиційно взяли участь голова КОДА Василь Володін та народні депутати України Ольга Василевська-Смаглюк, Костянтин Бондарєв, Олександр Дубінський та Олександр Качний, які тісно пов’язані з київським регіоном.

У залі була мінімальна більшість. Кількість зареєстрованих депутатів від правлячої коаліції на початок сесії склала 45 голосів. Представники опозиції принципово не реєструвалися, тож входили до умовної групи 39-ти депутатів, разом із відсутніми  на сесії з різних причин колегами.

Між іншим, періодично опозиція звертала увагу на те, що в залі голосують картки окремих депутатів більшості, які у момент голосування знаходилися поза межами залу або загалом не були присутні на сесії, як, приміром,  депутат Наталія Гунько. Тож опозиція пообіцяла згодом опротестувати окремі рішення сесії, як тільки через п’ять днів на порталі Облради з’явиться офіційна інформація щодо поіменного депутатського голосування…

Сама сесія проходила без перерви і попри те, що більшість пунктів, як ми вже зазначили,  розглядалися без обговорення та приймалися у пакетний спосіб,  значну частину її часу зайняла полеміка щодо порядку ведення сесії між спікером обласного парламенту Олександром Скляровим та досвідченим юристом Романом Титикалом, який у попередній каденції облради очолював регламентну комісію.

Періодично з місця брала слово і його колега по опозиційній фракції «Європейська солідарність» Тетяна Семенова, яка очолювала  попередній склад облради в останній період його роботи. Керівник найбільшої фракції переважно обурювалася залаштунковим способом підготовки проекту бюджету та висловлювала незгоду з приводу секвестру статей соціального характеру, в порівнянні навіть з кошторисом поточного року.

Втім, навіть погоджуючись з тим, що при підготовці та прийнятті того чи іншого рішення були допущені певні порушення, як досвідчений апаратник,  Олександр Скляров припиняв дискусію залізним аргументом: «Я вимушений підкоритися проголосованому рішенню більшості»

Отже- головне: депутати без обговорення затвердили доходи обласного бюджету в сумі 4 992, 3 млн гривень, у тому числі доходи загального фонду – у сумі 3 617, 4 млн грн, а доходи спеціального фонду – у сумі 1 374, 9 млн грн.

Видатки обласного бюджету затверджені в сумі 4 995, 3 млн гривень, у тому числі видатки загального фонду обласного бюджету – у сумі 3 289, 4 млн гривень, а видатки спеціального фонду – у сумі 1 705, 9 млн гривень.

Також в бюджеті заплановано 3 млн грн від повернення кредитів.

Згідно розпорядження голови Київської ОДА Василя Володіна від 4 грудня 2020 року № 685 “Про схвалення проекту рішення Київської обласної ради “Про обласний бюджет Київської області на 2021 рік”, оборотний залишок бюджетних коштів обласного бюджету складає 10 млн гривень рівно, що становить 0,28% видатків загального фонду. Резервний фонд обласного бюджету – 816 млн 757 тис. 155  гривень, у тому числі т.зв. непередбачені видатки у сумі 30 млн гривень рівно, або 0,83% видатків загального фонду обласного бюджету, визначених цим пунктом, та нерозподілені видатки у сумі 786 млн 757 тис. 155 гривень.

У проекті також передбачалася передача додаткової дотації на витрати з утримання закладів освіти та охорони здоров'я між місцевими бюджетами Київської області у сумі 265 млн 902,9 тис. гривень.

За проект рішення “Про обласний бюджет Київської області на 2021 рік” 43 проголосували за, 1 проти, не голосували 40.

Таким чином, можна констатувати, що дохідна частина бюджету Київщини з року в рік зменшується. У 2019 доходи ухвалювали у розмірі 8,6 млрд грн, у 2020 – 5,2 млрд, а на 2021 запланували лишень 4,9 млрд гривень.

Якщо подивитися на галузеві витрати- то тут на 2021-й рік -теж- суцільне скорочення.

Фінансування медицини зменшилось втричі, в порівнянні з минулим роком. ( - 603 млн. грн);

Фінансування  культури зменшилось на 19 млн грн;

Управління молоді та спорту отримає на 36 млн грн менше;

Департамент цивільного захисту отримає менше на 4 млн грн;

Департамент екології обділили на 67,5 млн грн;

Департамент містобудування та  архітектури отримає фінансування  на 10 млн грн. менше;

Департаменту регіонального розвитку зменшено фінансування на понад 694 млн грн, в порівнянні з 2020 роком;

Департамент житлово-комунального господарства недоотримає 95 млн грн.

По закінченні сесії головні його учасники дали інтерв’ю для представників ЗМІ. Сказане журналістам Тетяна Семенова, згодом художньо  оформила у рядки свого допису на Фейсбуці:

«Коли в оселях українців починає пахнути ялинкою, в місцевих радах, зазвичай, пахне бюджетом...

У Київській обласній раді цьогоріч довго тримали за сімома замками інформацію щодо чергового засідання сесії з порядком денним.

Під величезним секретом трималося також час, місце та дата проведення засідання профільних комісій, не кажучи вже про їх порядок денний ...

Але все таємне колись стає доступною інформацією і так вчора, в переддень сесії, голова ради, видав вимучене розпорядження щодо скликання чергового засідання першої сесії з одним питанням порядку денного про прийняття регламенту ради...

Ми, депутати ради, завітали вранці на бюджетну комісію, яку вів переляканий голова комісії, щось зачитував з написаного, не розуміючи значень слів, понять та суті того, що відбувається...

Зрештою він взагалі втік, вирішивши, що це найкращий вихід з ситуації, яка склалася...

Потім в нас почалося шоу, бо сесією я це назвати не можу».

Натомість, більшість облради від партій Бойка-Медведчука, Тимошенко і Зеленського вже внесла ухвалення бюджету до списку особистих “перемог”.

Щодо зменшення витрат по медицині та по окремим іншим соціальним витратам, колишня голова облради з фракції «Батьківщина» Ганна Старікова (подекують, що  вона є неформальним лідером й координатором новоутвореної різношерстої  більшості) іронічно подякувала за це колишнього президента Петра Порошенка.  Мовляв, завдяки децентралізації та запровадження медичної реформи, які енергійно запроваджувалися попередньою центральною владою, скорочення відбулося  за рахунок субвенцій. Мовляв, якщо раніше, медичні, освітянські субвенції проходили через область, то нині вони спрямовуються безпосередньо на об’єднані територіальні громади.

В цих словах істина, безумовно, є, проте експерти з регіонального розвитку відмічають, що з врахуванням внеску Київщини до загальнодержавної скарбниці, процент секвестру все одно- непропорційно великий…

Кажуть, що навіть поганий бюджет завжди згодом можна буде відкорегувати. Однак раніше це можна було зробити- за результатами роботи у першому кварталі, нині ж лише за підсумками півріччя.

Заступник голови Облради Валерій Ксьондзенко, який у минулій каденції облради очолював бюджетну комісію, під час спілкування з журналістами оптимістично констатував:

«У подальшому бюджет області-2021 коригуватиметься і, зважаючи на те, що він схуд у порівнянні з бюджетом минулого року, будуть обиратися найбільш пріоритетні напрямки, та проводитиметься балансування фінансування між закладами».

Згодом він  завершив свою відповідь риторичним запитанням: А уявіть, якби ми не проголосували сьогодні за бюджет – як би тоді фінансувалися школи, лікарні? Вони повинні зупинитися і не працювати? Тут не має бути політики, але політика спускається з рівня Верховної Ради сюди. Не було такого у попередньому скликанні»

Голова обласної держадміністрації Василь Володін прогрес регіону вбачає серед іншого від реалізації Комплексної програми розвитку регіону, розрахованої на кілька років. «Ми очікуємо, що завдяки реалізації Програми соціально-економічного та культурного розвитку Київської області вже у  наступному році якісно зростуть показники в галузях промисловості та сільського господарства. Обсяг капітальних інвестицій становитиме 32,2 млрд грн, що, у порівняльних цінах, на 12,3% більше, а загальний обсяг прямих іноземних інвестицій збільшиться на 2,7% і становитиме 1874,2 млн дол. США», – підсумував він.

Таким чином, перша сесія обласної Ради, яка проходила у чотири етапи, завершилась. Натомість, опозиція розраховує, що невдовзі їхній позов щодо незаконності процедури обрання керівництва Ради, буде розглянутий у суді.

Загалом, якщо проаналізувати – те, як саме  відбулися установчі та бюджетні сесії в інших регіонах, то можна спрогнозувати, що певне протистояння, яке намітилося між  центральними органами влади та місцевим самоврядуванням (особливо після проведення місцевих виборів) буде актуальним і надалі - тож не важко передбачити, що на найближчий час регіональній владі доведеться знаходитися між  молотом рішень центральної влади та ковадлом реальних потреб людей на місцях.