Десант українських мерів в Обухів: нові технології та бюджетні проблеми

В Обухова переймали досвід

Як вже повідомляла «Моя Київщина», днями у місті обласного підпорядкування – в Обухові відбувся семінар-практикум для міських голів країни, на якому мерами українських міст вивчався позитивний вітчизняний  та закордонний досвід муніципальної влади  у справі енерго- та ресурсозбереження. «Супутнику» Києва було що показати очільникам інших міст України в цьому питанні.

Семінар був скликаний з легкої руки голови всеукраїнської громадської організації «Клуб мерів», депутата обласної ради, керівника обласного офісу реформ Володимира Удовіченка, завзятого прихильника процесу децентралізації в країні.

Очолюваний ним офіс просуває усі кращі напрацювання органів місцевого самоврядування. Тільки цього року вже відбулося кілька тематичних прес-турів за участю журналістів Київщини. На початку весни маршрут поїздки представників мас-медіа проходив саме у через Обухів, де вивчався накопичений позитивний досвід Обухівської міської ради  в системі надання соціальних послуг.

І ось наприкінці календарної весни це гостинне та зовні привабливе місто знову зустрічало гостей. І що характерно, що до свого колеги – міського голови Обухіва Олександра Левченка приїхали не тільки сусіди, але й діючі та екс-мери з двох десятків міст різних регіонів України, серед них і двоє з тих, хто, окрім керівництва міст встигли побувати ще у депутатському та губернаторському кріслах – йдеться про запоріжця Євгена Карташова та колишнього мера Бердянська Валерія Баранова.

Останній, під оплески присутніх,  був кооптований до керівництва громадської організації і став віце-президентом Клубу з питань запровадження новітніх технологій. Кворум міг бути значно більшим, але за збігом обставин того ж дня, також на Київщині, кілька заходів пройшли під егідою Асоціації міст України.

Як відомо, бренд успішного міста значно менше піддається девальвації, ніж назви окремих політичних вождистських проектів, які, не важко здогадатися, невдовзі будуть змінювати не тільки назви, а можливо й ідеологічні уподобання. Однак того дня міських голів призвело до Обухіва не якійсь політичні амбіції, а намагання дещо запозичити у своїх колег для реалізації на рівні власної громади.

Мабуть всім українцям слід усвідомити, що дешевих копійкових ресурсів й тарифів на послуги вже не буде, тож потрібно вчитися економити на усьому, як на рівні міста, так і кожної індивідуальної оселі. І у справі реалізації енерго-та ресурсозбереження власний гаманець виступає значно кращим пропагандистом заощадливих технологій, ніж десятки тематичних круглих столів, хоча їх теж не варто ігнорувати.

 На семінарі перед керівниками міст виступили, як наші чиновники, зокрема Олександр Вєнєдиктов з Державного агентства енергоефективності та енергозбереження, так і представники бізнесу, зокрема за участю іноземного капіталу.

І хоча деякі виступи на цьому заході були схожими на комерційні пропозиції, обмін візитівками, уважний перегляд рекламних буклетів його учасниками, засвідчило, що це – не просто данина ввічливості. Адже кожен мер (якщо він прагне переобратися у майбутньому)  зацікавлений у зменшенні фінансового навантаження на своїх земляків, а отже – в економії ресурсів, тож змушений вчитися в інших.

Цікавим виявилися виступи представників українсько-польської кампанії «LIKK» про заощадження води у бізнесі та у приватному секторі, про очистку стічних вод та про дистанційний контроль за приладами фіксації споживання ресурсів. Там поділилися, як оперативно і на відстані виявити тих горе-кулібіних, які намагаються обдурити комунальників і використовують шахрайські інтернет-рецепти заощадливості за допомогою  використанням магнітів, які зменшують швидкість оберту лічильних приладів.

Виявилось, що спільні напрацювання українських та американських вчених довели про нову (четверту) теорію газифікації, яка допомагає на практиці одержати чистий синтез газу з твердих сміттєвих відходів. У контексті нашої енергетичної залежності від сусідів, мабуть, варто придивляться і до таких, здавалося поки що фантастичних проектів.

 Цікаво зазначити, що місто Обухів – у питаннях енерго- та ресурсо-збереження може дати фору навіть іноземцям. Міський голова  Олександр Левченко розповів, що тільки на заміну тепломереж останнім часом витратили майже 50 мільйонів гривень.

А разом з потужним картонно-паперовим комбінатом, ПП «Обіхівміськвторресурси», яке відповідає за питання вивозу та утилізації сміття, є своєрідною візитівкою міста. Завдяки енергійності його керівника Армена Полатьяна (який нещодавно одержав звання заслуженого працівника соціальної сфери) місто має не тільки додаткові робочі міста, але охайний вигляд, оскільки весь сміттєвий ланцюжок у місті взяло на себе дане підприємство. Більш того, воно готове до роботи з іншими містами, що досить контрастує з епопею зі львівським сміттєвим хаосом…

У ході екскурсії на різні цехи даного підприємства гості Обухова того дня уважно слухали пояснення як керівника, так і міського голови про технологію поводження з таким специфічним ресурсом, як сміття, розповівши і про такі прийоми, як безкоштовне постачання клієнтам сміттєвих баків, в обмін на згоду про укладання договорів, або про технологію пресування відходів на місці їхнього тимчасового зберігання, що дозволяє заощадити на пальному та технічному ресурсі спецтехніки.

В ході екскурсії містом голова Обухова  зазначив, що за всіх  фінансово-економічних успіхів міста, які сталися після одержання статусу міста обласного підпорядкування та початку децентралізації в країні, є проблеми, які заважають повноцінно здійснювати фінансування об’єктів подвійного підпорядкування. Це, насамперед, конфлікт між керівництвом обласної ради та облдержадміністрації, що заважало в прийнятті бюджету та у реалізації соціально-економічних програм розвітку, в тому числі і в гуманітарній сфері.

А конкретно: практично вже завершилося у місті спорудження та впорядкування Центру інклюзивної освіти, що дасть змогу не тільки отримувати повноцінну освіту дітям з особливими потребами, але навчати педагогів з усієї країни на спеціальних курсах підвищення кваліфікації. Тяганина з бюджетом не дала змогу поставити на баланс обласного управління освіти цю нову будівлю.

Олександр Воронін, «Моя Київщина»