Голова Білоцерківської поліції Геннадій Мельниченко: Ми повинні зупинити вал майнової злочинності

13 березня начальник Головного Управління Національної поліції у Київській області Дмитро Ценов представив нового начальника Білоцерківського відділу поліції. Ним став підполковник поліції Геннадій Мельниченко, який до цього очолював поліцію в Миронівському районі. "Моя Київщина" дізналася у Мельниченка про його плани та задачі на займаній посаді

- Ваше призначення на посаду голови Білоцерківського відділу поліції стало деякою несподіванкою для багатьох експертів. Розкажіть, який Ви пройшли шлях перед тим як очолити, мабуть, поліцію одного з ключових районів Київщини?

- Народився я 1 червня 1983 року в селі Коритня Монастирищенського району Черкаської області. У мене – два менших брата, батьки, дякувати Богу, зараз живі-здорові і проживають разом з братами там же. Після завершення школи пішов служити в лави Збройних сил, строкову службу півтора року відслужив в автомобільному батальйоні у Києві на Святошино.

Після армії повернувся додому, але була ціль отримати вищу освіту. Займався пошуком роботи, але тоді це було непросто. Ще зі школи я мріяв працювати в міліції, але не було можливості. Одного разу побачив оголошення в метро в Києві, що Оболонський відділ набирає молодих працівників після армії, звернувся у відділ кадрів, пройшов відповідну комісію та тестування, здав фізичну підготовку – і мене взяли. Півроку навчався у Вінницькій вищій школі Державної служби охорони, після цього в 2003 році прибув в Оболонський підрозділ, три роки відпрацював в групі затримання.

Якщо пам'ятаєте у 2004 році розстріляли наряд ДСО на вул. Озерній, а це трапилося в перші місяці моєї роботи. Були думки: "куди я потрапив?". Але потім зорієнтувався, три роки добросовісно відпрацював і в тому ж році вступив до академії МВС на заочну форму навчання. Працював і навчався. Потім перейшов з управління Києва у Київську область – на посаду опера в Броварський відділ поліції, потім був дільничним. Так що я за великим рахунком встиг попрацювати по всіх службах.

Починаючи з 2009 року перейшов працювати у УБОЗ Київської області в Бориспільську «міжрайонку». Потім був період, коли я працював в Кіровоградській області. Там я був призначений на посаду начальника сектору ДСБЕЗ (Державна служба боротьби з економічною злочинністю, - Ред) Кіровоградського міського відділу міліції. Там ми провели хорошу роботу, показали гарні показники: була низка голосних справ по затриманню корупціонерів, хабарників обласного рівня.

- Де зустріли Революцію Гідності?

- У 2014 році я працював у Володарському районному відділі на посаді начальника кримінальної міліції і паралельно отримував другу вищу освіту в Харьківському рагіональному інституті державного управління при Президентові України по напрямку сприяння правоохоронної діяльності.

- З атестацією були проблеми?

- Тести я склав добре: набрав високий бал. А ось на співбесіді були непорозуміння. Спілкувався з людиною, яка проводила мені атестацію, значно молодша за мене: йому, мабуть, років 18 чи 19 було. Ми не зовсім розуміли погляди на життя один одного. І тому на першому етапі вони мені поставили незадовільний бал, але я подав апеляцію, прибув на повторну співбесіду, де вже були дійсно більш досвідчені працівники. Вони зрозуміли мене, я зрозумів їх, і співбесіда пройшла вдало…

- Потім була Миронівка?

- Ні, атестація відбувалася вже у Миронівці наприкінці 2015 року, я тоді вже працював на посаді начальника Миронівського відділу.

- Коли почалися слухи про Ваше призначення, на YouTube з’явилося кілька провокаційних роликів. Що такого в посаді начальника поліції Білої Церкви, за що йшла боротьба?

- Знаєте, після того, як я був призначений на посаді, то в перші два дні я навіть забув, що не їв. Розумієте? Велика кількість інформації, і сказати що тут "мед", такого я сказати не можу. Важко…

Що ж до роликів, то я не знаю, хто це все організував. Але, мабуть, була така позиція у деяких громадян, які підняли весь цей бруд. Наприклад, крутять ролик там, де я з пістолетом в руках – і дійсно я тоді дістав пістолет – але варто враховувати, що тоді на Миронівщині був скоєний розбійний напад на родину фермера, зв'язали дружину і забрали кошти. Я перевіряв транспортний засіб, зброю на людину я не направляв, я просто продемонстрував, що я зі зброєю і буду готовий її застосувати, якщо буде необхідність. Мій напарник перевірив документи, оскільки ця автівка стояла неподалік місця від скоєння цього розбою і ми бачили, що в машині знаходяться люди. Було близько другої години ночі. Ми вийшли, перевірили, побачили, що там молода пара цілуються, вибачились, побажали гарного відпочинку і поїхали собі. А потім з відео зробили сенсацію…

- Повертаючись до Білої Церкви, які основні задачі керівництво поставило Вам по Білій Церкві?

- На даний момент проблеми є загальні по області. Хоча безпосередньо по Білій Церкві є певні нюанси. Найперше, ми повинні зробити, це зупинити вал злочинності в місті. А саме – майнової злочинності: дуже велика кількість квартирних крадіжок, крадіжки з будинків, гаражів, регулярно знімають з автомобілів акумулятори, магнітоли, колеса.

Ми вже визначились з керівництвом міста щодо встановлення камер відео спостереження. На даний момент по місту практично немає відеокамер, які могли б проводити профілактику та допомагати в розкритті.

Далі, коли ці напрямки будуть вирішено, ми будемо займатися питанням незаконного заволодіння транспортними засобами. Загалом задача одна: щоб громадяни жили у безпеці. Бо зараз така ситуація, що і в квартирі не відчуваєш себе спокійно…

- Розкажіть детальніше про відеокамери…

- На даний момент за програмою "Безпечне місто" вже закуплено відповідне обладнання і дуже якісні відеокамери. Вони перебуватимуть на балансі міста, але будуть в повному користуванні поліції.

- А як ситуація з тими камерами, які встановленні на автозаправних станціях та банківських установах? Вони будуть приєднанні до мережі?

- Зараз відбувається конструктивний діалог з приватним бізнесом. Підприємці самі зацікавленні у докупівлі якісних камер, з тих що зараз стоять по місту, лише одиниці можуть показати нормальну картинку вночі. Найчастіше зйомка зводиться до того, що видно силуети, але чітко нічого незрозуміло. А якщо поряд ще й немає хоча б якогось джерела світла, то взагалі ніякої користі від тієї камери немає.

Деякі жителі самі вже звертаються: хочуть закупити камери. Зрозуміло, що камери будуть їхні, тобто знаходитись на їхніх підприємствах, але підключені вони будуть до спільної мережі, і ми матимемо доступ.

- Що з муніципальною вартою у Білій Церкві? Багато чутно як позитиву, так і негативу про неї. Хтось говорить, що її створили аби працевлаштувати колишнього начальника поліції Сергія Возненка. Інші стверджують, що це приватна армія. Як Ви вважаєте?

- Я не вважаю, що це приватна армія. І створили її не для того, щоб працевлаштувати Сергія Григоровича (Возненка, - Ред). Він – нормальний спеціаліст. І його призначення на посаду начальника Муніципальної варти я розцінюю дуже позитивно, тому як він орієнтується в місті і в людях, та й в правоохоронній роботі. Це буде тільки плюс.

- Чи є якийсь правовий механізм залучення учасників АТО чи інших небайдужих громадян до патрулювань з поліцією? Що для цього треба громадянам?

- Просто звернутися до нас. Ми проведемо відповідний інструктаж. Якщо це стосується громадських формувань, які вже офіційно сформовані і мають відповідно свій статут, це – одне питання. Якщо ж  у цьому захочуть приймати участь звичайні небайдужі громадяни, ми звичайно будемо їх залучати, але тільки в тих випадках, коли ми можемо гарантувати їхню безпеку.

- Скільки має бути встановлено камер для початку, щоб почати покривати місто?

- Точну кількість не назву, але заплановано здається близько 56. Загалом, для того, щоб покрити місто, камер має бути дуже багато. Хоча б штук 400-500. Це мінімум.

- У багатьох районах Київщини некомплект особового складу, не вистачає посад і не вистачає людей на посадах. Яка ситуація в Білій Церкві?

- У нас по штату – усього 420 осіб, з яких 396 атестованих. На даний момент некомплект у нас не значний – близько 45 працівників. Основна маса некомплекту стосується дільничних і груп реагування.

- А скільки для нормальної ефективної роботи по нормативу має бути людей на 200-тисячне місто?

- Усе залежить від протяжності району. У місті завдяки скупченості населення в одному місці з однієї сторони трохи легше працювати. По нормативу на одного дільничного лягає обслуговування від 7 до 10 тисяч населення. У місті це реально, особливо завдяки допоміжним силам, таким як, наприклад, карний розшук покривати таку територію. Якщо ж це сільська місцевість, і один дільничний закриває 7-10 сіл, то це – неправильно.

- Останнім часом в Білій Церкві місцеві бізнесмени закупають зброю аби себе захистити. Чи є це ефективним, або все ж таки поліція має займатись питанням безпеки?

- У мене також є своя зброя – рушниця. Якщо людина має змогу і бажання придбати зброю, звичайно, я тільки підтримую. Водночас я впевнений, що поліція вирішить питання безпеки.

- Як особовий склад вас прийняв? Заступники? Чи готові під вашим керівництвом працювати?

- Ну, знаєте, це ж вже друге місце, де я є начальником відділу. Я завжди стараюсь працювати на довірі. І найгіршим для мене в роботі це коли твій колега встромляє ніж в спину, якщо зраджує загальний інтерес. Як я бачу на даний момент: хочуть і можуть. Нічого кардинально змінювати не хочу, але сподіваюся, що ефективність зростатиме, робота робитиметься, і ніхто не зупинятиметься в цьому ні в якому випадку.