Команда держзрадника Дубінського: чому Нельзіна називають "чорний" нотаріус
Максим Нельзін, чинний депутат Ірпінської міської ради від партії "Слуга народу", – давно не нове ім’я на політичній карті Київщини. Однак його шлях до влади та зв’язки з будівельними мафіями і сумнівними бізнес-структурами залишають багато запитань. Як нотаріус і політик Нельзін неодноразово фігурував у резонансних скандалах, що підривають довіру до нього з боку громадян. Детальніше в матеріалі "Моєї Київщини"
Нельзін народився та виріс в Ірпіні, де здобув освіту в місцевій школі та на юридичному факультеті Національного університету державної податкової служби України. Із 2007 року він працював приватним нотаріусом в Ірпені і вже тоді здобув сумнівну репутацію через численні "неформальні" схеми реєстрації земельних ділянок і нерухомості.
Одним із найбільш обговорюваних випадків є незаконне реєстрування земельних ділянок у Біличанському лісі, який є важливою екологічною зоною. Землі, що мали б залишатися охоронними, раптово стали приватною власністю. За свідченнями місцевих активістів та експертів, Нельзін займався "перерозподілом" цієї землі за допомогою підроблених документів і нелегальних угод, до того ж за підтримки певних чиновників. Справи щодо цієї землі досі розглядаються в судах, і наразі фальсифікацію документів Нельзіним не доведено.
2018 року Нельзін став членом Ірпінського виконавчого комітету, а 2020 року несподівано балотувався на посаду мера Ірпеня, заручившись підтримкою "Слуги народу". Проте його кампанія не принесла очікуваного результату: лише 8,44% виборців проголосували за нього, а мером став Олександр Маркушин від партії "Нові обличчя". Однак депутатський мандат Нельзін отримав, і нині він входить до складу комісії з питань архітектури та капітального будівництва в міській раді.
Читайте також: Державний зрадник Дубінський та його команда: хто такий найдорожчий нотаріус Нельзін
Інтриги, пов'язані з Нельзіним, не обмежуються лише виборами. За інформацією, яку надає громадський рух "Чесно", Нельзін неодноразово став фігурантом розслідувань щодо земельного дерибану. Одним з найбільш обговорюваних випадків є його участь у схемах забудови заплав річок Романівка та Стоянка.
Ще однією "сферою діяльності" Нельзіна були спроби реєстрації як приватної власності об'єктів, які повинні були належати або релігійним організаціям, або державі. Як приклад – церкви в Бородянці, які, за чутками, завдяки підробленим документам були передані в руки приватних осіб. Цілком імовірно, що ці об'єкти мали стати частиною забудови, оскільки території навколо церков мають високу комерційну цінність. Тому забудовники фактично могли обходити законодавчі обмеження і отримувати доступ до землі під будівництво.
Нелзін також допомагав забудовникам «переплановувати» приватні будинки на багатоквартирні. Завдяки послугам нотаріуса можна було формально обійти ряд обмежень. Будинки реєстрували як приватні, що зменшувало податкову навантаженість. Такі махінації дозволяли забудовникам економити мільйони на сплаті податків і зборів, одночасно розвиваючи незаконне будівництво в зонах із обмеженнями на висотність та щільність забудови.
Протягом декількох років Нельзін фактично став монополістом на ринку нотаріальних послуг в Ірпінській міській раді, а його роль у відновленні прав на землі та нерухомість не можна недооцінювати. Як один із небагатьох нотаріусів, що працював безпосередньо з міською радою, він вирішував питання передачі землі та нерухомості, зокрема відновлення прав на них. Залучення Нельзіна до цих процесів дозволяло значно спростити або навіть легалізувати вже проведені незаконні операції з землею та будівлями.
Один із найбільших скандалів, пов'язаних із Нельзіним, – це "сіра" реєстрація земельних ділянок та нерухомості для ірпінських забудовників. Ідеться не тільки про підроблені документи, але й про повну відсутність юридичної прозорості в операціях. Нельзін часто ставав "гарантом" для забудовників, які бажали реалізувати свої плани без зайвої уваги з боку правоохоронних органів чи податкових служб. Завдяки його послугам ці забудовники уникали перевірок і навіть оплачували реєстраційні документи через тіньові канали.
Діяльність Нельзіна є яскравим прикладом того, як особи з юридичною освітою та повноваженнями нотаріуса можуть маніпулювати законами та здійснювати серйозні порушення. Незважаючи на численні скарги та розслідування, Нельзін залишався ключовою фігурою в Ірпінській та Бородянській забудовах, спритно обираючи момент для свого втручання в сумнівні угоди.
Зв'язки з забудовниками Нельзін зберігав і після приходу в політику. Не секрет, що передвиборчу кампанію Нельзіна фінансував забудовник Антон Мирончук, із яким він мав тісні стосунки. Також важливу роль у просуванні Нельзіна на політичний Олімп зіграв Олександр Дубінський, тодішній нардеп від "Слуги народу", котрий представляв Нельзіна як кандидата, здатного привести Ірпінь до розвитку. Однак зараз Дубінський перебуває під слідством за підозрою в державній зраді, тож політичні зв'язки Нельзіна викликають чимало запитань.
Одним із найбільш обговорюваних моментів його діяльності в міській раді є порушення регламенту. Нельзін без необхідного рішення фракції передав право ухвального голосу на Погоджувальній раді Ірпінської міської ради своїй соратниці Зоряні Міронішеній. Це порушення встановленого порядку було зафіксовано громадськими активістами та журналістами і викликало шквал критики з боку опонентів.
Сьогодні Нельзін позиціонує себе як кваліфікований нотаріус і досвідчений політик, але його дії на посаді депутата Ірпінської міської ради продовжують викликати багато запитань. Його участь у земельних скандалах, порушення регламенту та зв'язки з людьми, що стали фігурантами кримінальних розслідувань, ставлять під сумнів його здатність бути справжнім представником інтересів громади.
Завтра може принести нові розслідування і нові викриття, але поки що, здається, що Максим Нельзін і надалі буде залишатися фігурою, яка знаходить шлях до успіху через тіньові зв'язки і сумнівні політичні кроки.
