Лайно та Полочанінов: як "Білоцерківвода" займається фальшуванням заради мільйонів

Володимир Полочанінов - власник скандальної ТОВ "Білоцерківвода"

"Моя Київщина" продовжує розповідати про роботу концесіонера ТОВ "Білоцерківвода". Нещодавно ми вже писали про неналежну якість води, специфічну роботу підприємства та незаконність створення концесії "Білоцерківводоканалу". Але, окрім численних порушень у роботі концесіонера, варто згадати про конфлікти "Білоцерківводи" із цілою низкою місцевих підприємців, які скаржилися на абсолютно нецивілізовану та неправомірну поведінку по відношенню до них. Деяким із підприємців навіть довелося відмовитися від послуг "Білоцерківводи" через нарахування фантастичних і необґрунтованих штрафів. Про це й піде мова далі

Давно не є секретом, що ТОВ "Білоцерківвода", користуючись монопольним правом на постачання холодної води та водовідведення в Білій Церкві, чинить тиск на підприємства та грубо порушує антимонопольне законодавство. Тримати "в кулаці" весь місцевий бізнес концесіонеру неважко, адже той повсякчас опиняється під загрозою припинення водопостачання. Справа в тому, що ТОВ "Білоцерківвода" ще з самого початку своєї роботи запровадила штрафи за понаднормові скиди забруднюючих речовин у каналізаційні стоки для підприємців-порушників. Нібито й правильне рішення – штрафувати потрібно. Але це має робити держава, а не приватна компанія, яка отримує важіль "нагинати" незручні для себе компанії.

У немилість концесіонерам потрапила низка як великих, так і малих підприємств Білої Церкви, таких як ТОВ "ЛТД Континент-Холдинг", ПП "Маршалок", ПП "Дригало", ТОВ "Білоцерківський молочний комбінат", ПАТ "Білоцерківська книжкова фабрика", ТОВ "Молочна компанія Мілк Лайн" та багато інших, включаючи низку ФОП. Мова йде про штрафи з колосальними сумами, які монополіст застосовував до нібито підприємств-порушників за скид стічних вод у міську каналізацію із вмістом забруднюючих речовин, що в декілька разів перевищували їх допустимі концентрації. Усе було б нічого, але зразки стічних вод підприємство перевіряє виключно у власній лабораторії, яка підпорядкована адміністрації водоканалу. Закономірно, що платити, як і погоджуватися із вердиктами концесіонера, деякі підприємці не поспішають. І часто-густо абсолютно обґрунтовано.

"Моя Київщина" поспілкувалась із деякими представниками бізнесу, які, як відкрито, так і на умовах анонімності, вирішили розповісти про взаємовідносини з ТОВ "Білоцерківвода".

Наведемо кілька прикладів, які ілюструють нахабність представників водоканалу, власником якого, нагадаємо, є скандально відомий екснардеп Володимир Полочанінов, що є близьким соратником одіозного очільника фракції "Опозиційна платформа – За життя" Юрія Бойко.

У 2016 році між ТОВ "Білоцерківвода" та ПАТ "Білоцерківська книжкова фабрика", виник конфлікт, який дійшов до судового процесу. Працівниками концесіонера було проведено перевірку якості стічних вод на "Білоцерківській книжковій фабриці", під час якої було виявлено перевищення гранично-допустимих концентрації забруднюючих речовин. Відтак, концесіонер виписав штраф у п’ятикратному розмірі за скид наднормових забруднень. Утім, поліграфічне підприємство відмовилося платити та наполягало на тому, що результати перевірки попросту були спотворені. Так, у цей час поруч із підприємством прорвало каналізаційної мережі, і звідки стічні води та лайно потрапило до підприємства. До слова, цю ділянку труби по вул. Курбаса концесіонер ремонтувати відмовився, оскільки вона, мовляв, не перебуває в них на балансі. Дійсно, зазначена ділянка була безгосподарною, але "Білоцерківвода" мала взяти такі ділянки на облік. Більше того – водоканал як монополіст зобов’язаний проводити за власний рахунок роботи з усунення таких несправностей.

Але в Полочанінова пішли відверто цинічним шляхом. Після відмови сплачувати величезні штрафи концесіонеру книжкову фабрику було відключено від водопостачання. Зрозуміло, що це потягло за собою зупинку виробництва та значні матеріальні збитки.

"Принади" відключення води відчути на собі довелося і ПП "Дригало" – одному з провідних підприємств із виробництва напівфабрикатів. До стічних вод на цьому підприємстві "Білоцерківвода" також мала неабиякі претензії, адже відібрані ними зразки теж показали значні перевищення, які для ПП "Дригало" вилилися у чималий штраф. Із огляду на те, що за попередні роки таких показників на підприємстві зафіксовано не було, а технологія виробництва не змінювалася, дирекція ПП "Дригало" відмовилася сплачувати непомірні штрафи, подалася до суду, ба більше, самотужки зробила аналізи стічних вод у незалежних лабораторіях.   

"Білоцерківвода займається шахрайством та незаконно штрафує людей, використовуючи при цьому свою відомчу лабораторію. То як ті аналізи можуть бути об’єктивним,  якщо за них отримують великі штрафи? Робити аналізи каналізаційних стоків повинні були в незалежних лабораторіях, як сказано в законі. А очільниця "Білоцерківводи" Ольга Бабій перевіряла їх у своїй, відповідно, які показники казала, стільки й писали. На підприємстві, яке займається виробництвом продуктів харчування, немає шкідливих стоків. Хіба що мізер у вигляді миючих засобів, але для того й існують очисні каналізаційні споруди. Але після концесії представники Білоцерківводи почали приходити раз на три місяці та виписувати акти-рахунки в межах 60 тисяч гривень. Ось таким чином із 2013 року Володимир Полочанінов разом із тодішнім мером Василем Савчуком вирішили заробляти додаткові кошти", – розповіла підприємиця Людмила Дригало.

Власниця підприємства напівфабрикатів стверджує, коли водоканал був комунальним майном,  відібрані аналізи були в межах норми, а ситуація різко змінилась лише зі зміною власника підприємства. Із огляду на це, Людмила Дригало звернулася до незалежних лабораторій, які декілька разів брали проби з каналізаційних стоків. Як і очікувалося,  показники були в нормі та відрізнялися від результатів відомчої лабораторії концесіонера.

"Ці докази дозволили мені не платити далі за фальсифіковані штрафи та більше не пускати працівників "Білоцерківводи" до нас на територію. Більше того – я була змушена встановити скважини на всіх своїх об’єктах, закупила асенізатори та заключила договір із очисними спорудами в селі Саливінки. Так, це понесло за собою неабиякі витрати, але робилося, щоб не платити Білоцерківводі більше жодної копійки. Зрештою, я повністю  розірвала з ними договір і новий не заключала. Те ж саме Ольга Бабій робила з підприємцем Вадимом Маршалком, і з низкою інших підприємств" - розповіла Людмила Дригало.

Серед них, як виявилося, був і Білоцерківський молочний комбінат. На самому підприємстві про це воліють мовчати, але, як стверджує надійне джерело, суми штрафів сягали близько мільйона гривень.

"Білоцерківвода" виписувала величезні штрафи молокозаводу "Біла Лінія", що знаходиться просто напроти очисних споруд водоканалу. Сума сягала від 500 тисяч до мільйона, причому половина цих коштів сплачувалась по безналу, а інша готівкою. Зрештою, попередній директор, який воював із керівництвом "Білоцерківводи" пішов із посади, адже не витримав таких поборів", – розповідає наше джерело.

Інше джерело, яке побажало залишитись невідомим, також запевняє, що конфлікт одного з чималих і відомих підприємств Білої Церкви переріс у розірвання договору з "Білоцерківводою" і причиною тому стали все ті ж не підйомні штрафи.

Заради справедливості відзначимо, багато підприємств міста дійсно грішать порушеннями. Свого часу ексочільниця ТОВ "Білоцерківвода" Ольга Бабій намагалася пояснити громадськості, звідки ж беруться так звані штрафи. За її словами, концесіонер змушений витрачати додаткові кошти на те, аби переробити стоки недобросовісних підприємств. Як результат – система біоочистки не витримує такого навантаження та її доводиться перезапускати знову. А лише один такий перезапуск коштує 300 тисяч грн. Так, Ольга Бабій зазначила: "Виходить, що за чийсь успішний бізнес розплачуються всі інші білоцерківці, адже понаднормові витрати закладають у тариф". Дійсно, несправедливо. Але,  виходить, що й штрафи для підприємців є, і в тариф для містян закладені понаднормові витрати. Тоді кошти, отримані за штрафи, пані Бабій та її патрон Полочанінов кладуть собі в кишеню…

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як зробити гроші на воді або Хто стоїть за концесією Білоцерківського водоканалу

Платити за шкоду довкіллю – це, безперечно, нормальна та необхідна практика. Але й до самого концесіонера є серйозні питання щодо екології. Наприклад, усі чудово пам’ятають травневу катастрофу 2017 на річці Протока. Тоді, у ніч із 20 на 21 травня "Білоцерківвода" здійснила скид хлорованої води, що спричинило загибель риб, раків тощо. Перевірка ділянки річки в районі колектора показала значне перевищення гранично-допустимих концентрацій по вільному хлорі (складав 29,932 мг/л), а вміст зв’язаного хлору (хлораміну), який є ще більш небезпечним, склав 6,5 мг/л. Це при тому, що в рибогосподарських водоймах вміст хлору не допустимий у жодних концентраціях. У результаті, окрім риби, у водоймі також були інші загиблі тварини: болотяна черепаха та звичайний довгопалий рак.

Варто зазначити, що скид хлорованої води припав на нерестовий період, що привело до катастрофічних наслідків. Так, загальна сума збитків склала 15 тон риби та більше 700 кілограмів раків. Утім, чи відповість і заплатить за таке лиходійство "Білоцерківвода", питання, схоже, уже не стоїть. Традиційно в розслідуванні, де фігурує концесіонер, не обійшлося без халатності. Ще на початку історії із скидом хлору в Протоку зразки для експертизи дивним чином зникли. Випадковість? Навряд чи. Такої ж думки й Максим Запаскін, депутат Київської обласної ради та голова постійної комісії з питань екології:

"Поліція направила матеріали на експертизу в НДУЕ, яка спочатку втратила ці зразки, але згодом знайшла. Потім експертиза не виявила в зразках із Протоки перевищеного вмісту хлору, відповідно кримінальне провадження було закрите у зв’язку з відсутністю підтверджуючих фактів. Пізніше справу відновили та провадження об’єднали із справами про скиди неочищених стоків у районі с. Томилівка. Розслідування й досі триває, але дуже повільно. Певно немає в цьому зацікавленості"

Як розповів Максим Запаскін, скоріш за все, тут не обійшлося без впливу на ситуацію, а зі зразками для експертизи було задіяно певну хитрість:  

"Хлор -  сполука, яка досить швидко розкладається та випаровується, саме тому була зроблена затримка із ніби то втратою зразків. А потім, коли їх знайшли й зробили дослідження, цих сполук у воді вже не було, оскільки вони перейшли у газову речовину. Тому, експертиза і не підтвердила, що саме хлор, який був скинутий "Білоцерківводою" завдав таких наслідків".

Як відомо, це далеко не всі гріхи монополіста, які знищують річку Рось. Але тут, як не крути, лишається сподіватися на правоохоронні органи. Що ж до недобросовісних підприємств  та непомірних штрафів, ситуація дещо інша. Де-юре, притягнення порушника до будь-якого виду відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища. Де-факто, щодня в річку скидається величезна кількість відпрацьованої води, що є сумішшю з перероблених добрив, промислових відходів, нечистот, які викликають поширення хвороб та завдають непоправної шкоди екосистемі. Утім, чомусь у нашій державі таке важливе наразі питання як екологія та врешті-решт питна вода відійшло на задній план.  Питання ж збагачення традиційно стоїть вище всіх цінностей…