На Трійцю – про «афганців» і мир
У день Святої Трійці про загиблих «афганців» згадала громада Білої Церкви.
День Святої Трійці вважається одним з головних християнських свят. Оскільки торжество відзначають п’ятдесятий день після Великодня, Трійця має ще одну назву – П'ятидесятниця. Як і в усі православні свята, на Трійцю слід йти в храм на святу службу. У Білій Церкві в день Святої Трійці до каплиці великомученика Георгія Побідоносця, яка є пам’ятником загиблим білоцерківцям у Радянсько-афганській війні, прийшло чимало містян. Божественна літургія тривала декілька годин, після чого священнослужителі освятили вірян та зелень, яка є головним символом свята. Священики і парафіяни помолилися про мир, дарування благодаті Святого Духа всім присутнім, а також за душі померлих.
На свято Трійці, біля храму зібралося багато сімей полеглих воїнів-інтернаціоналістів. Пам’ятна капличка знаходиться тут недаремно, адже найбільше воїнів-«афганців» було саме із Білої Церкви, розповів колишній очільник Київської обласної організації Української спілки ветеранів Афганістану Євгеній Подсольонов:
«Нам, ветеранам афганцям, дуже дорогий цей храм, адже це єдиний пам’ятник, який побудований нами ж в честь загиблих у Афганістані. Найбільше їх було в Білій Церкві – 23 чоловіки. Тому власне ми, на кожне свято, в тому числі і християнське, приходимо сюди».
Допомагає церкві, ветеранам і воїнам-афганцям, зокрема, у юридичних питаннях Валерій Бондик. У таке велике свято, каже колишній нардеп, захотів бути серед своїх однодумців та колег.
«День святої трійці - як друга Пасха. Я вважаю за потрібне завжди приїздити до Білої Церкви, адже мене з цим містом багато чого пов’язує. Приміром, як ви знаєте за моєї ініціативи на території Білоцерківського військового шпиталю збудовано храм Преподобного Іллі Муромця. Також я дуже люблю церкву пам’яті воїнів-інтернаціоналістів. Це єдиний такий пам’ятник на стінах якого вигравіювані імена загиблих на цій війні білоцерківців. Сьогодні на Білоцерківщині живих залишилось 700 ветеранів. І це дуже прикро…»
Говорячи і про духовне і про насущне, колишній парламентар Валерій Бондик відмічає, що радий бачити на цій святій службі велику кількість дітей. Але разом з тим, каже, на жаль, було менше молоді, яка ймовірно вимушена виїздити на роботу до столиці. Бідкається що серед прихожан бачив і багато хворих людей, які потребують медичного догляду та допомоги держави. Воно і не дивно, адже пенсійне та соціальне забезпечення залишається не на належному рівні і потребує уваги громадськості та влади, каже політик:
«Взагалі Біла Церква це для мене знакове місто, адже тут було багато зроблено, і пишаюсь тим що не словами а ділами. Я знаю про проблеми які є в місті, тому вважаю що людям потрібно допомагати і перш за все слухати. Бо ж люди завжди кажуть про те, що їм накипіло та наболіло. І Господь обов’язково дасть сили допомагати»
