#

Складна доля попередників: до чого готуватися голові Київської ОВА Руслану Кравченку

04.05.2023 10:07
Складна доля попередників: до чого готуватися голові Київської ОВА Руслану Кравченку
Фото з мережі Інтернет

Київщина – область, яка давно зберігає реноме регіону, у якому керівники не можуть просидіти довго, бо їх змінюють, як рукавички. За часів незалежності у столичному регіоні було 20 (!) очільників. Нинішній – новопризначенець Руслан Кравченко – уже 21-ий. Лише одиниці з ексочільників області використали посаду як сходинку для формування подальшої кар’єри. Абсолютна більшість з них після відставки канула в лету з політичної мапи області. Про доцільність призначення прокурора очільником Київської обласної військової адміністрації крізь призму досвіду попередників, читайте в сьогоднішньому матеріалі "Моєї Київщини" 

Не сильно занурюючись у ретроспективу, ми торкнемося тих очільників Київщини, які працювали в столичному регіоні протягом війни з росією, яка триває із 2014 року. За цей час у Київській області змінилося 12 голів ОДА. Часті кадрові зміни призводили до того, що ключові фігури в області не встигали реалізувати задумане. Щоправда, кожен із них мав удосталь часу аби продемонструвати свої сильні та слабкі сторони. 

 

Володимир Шандра (2 березня 2014 р. – 3 лютого 2016 р.)

Перший голова ОДА за часів незалежності, якого призначали за погодженням із партією за квотним принципом. Його перевага – чималий досвід управління міністерствами (промислової політики України та з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи), роботи у Верховній Раді та великому бізнесі. Шандра відзначився неконфліктністю та вмінням працювати в команді президента Петра Порошенка. 

Щоправда, своєї команди в області він не мав: прийшовши на посаду, він залишив в апараті КОДА майже всіх чиновників від свого попередника - "регіонала" Анатолія Присяжнюка, а в РДА призначив осіб, які виявилися нездатними керувати регіонами у складні часи. До того ж Шандра неабияк залежав від старих управлінців і любив делегувати повноваження заступникам (які були аж надто самостійними!), що виглядало як повна відстороненість. 

Додамо, що провал президентської партії на виборах у Київську обласну раду створив умови для постійних торгів та шантажу з боку облради та її ляльководів. Ба більше, Шанда, залишаючись депутатом, навіть не з’являвся в головному представницькому органі після звільнення з посади очільника обласної адміністрації.

 

Максим Мельничук (3 лютого – 9 вересня 2016 р.)Максим Мельничук: досьє, обіцянки, рейтинг » Слово і Діло

Молодий, енергійний, із бажанням працювати, але абсолютним нерозумінням природи влади та правил гри

в місцевому самоврядуванні. Аби налагодити контакти з потрібними на місцях людьми, Мельничук регулярно

їздив районами Київщини. Щоправда, кожен візит мав однаковий результат – стіл з їжею та оковитою.

Губернатор без команди, який відзначився несистемністю роботи та невмінням контролювати процеси в

апараті адміністрації. Зрештою єдиний у столичному регіоні, хто полетів із посади через відсутність впливу

на призначення заступників, адже звільнили Мельничука на фоні корупційного скандалу за участю його

першого заступника Ігоря Любка.


Олександр Горган (28 жовтня 2016 р. – 30 жовтня 2018 р.)
Олександр Горган:

  Мав досвід роботи в політиці та потужних регіональних гравців, які об’єдналися ситуативно, за спиною. Намагався

  сформувати команду з молодих кадрів, але навряд чи було це саме його особисте намагання. Адже Горган взагалі не прагнув  стати самостійним від свого патрона, екснардепа-регіонала Ярослава Москаленка, через що йому часто пригадували його рідне прізвище - Лялька, від якого він відмовився у 2008-му на користь прізвища дружини.


  Посаду Горган утратив через боротьбу регіональних кланів за контроль над фінансовими потоками, а після

  відставки практично припинив активну публічну діяльність, опинившись в менеджменті однієї з будівельних компанії - Saga Development.





Олександр Терещук (30 жовтня 2018 р. – 11 червня 2019 р.) 

Олександр Терещук (голова Київської ОДА): Півроку облрада саботує прийняття  бюджету розвитку області
Великий досвід роботи у правоохоронних органах, зокрема очільництво Управління МВС України у Волинській області та посада начальника міліції міста Києва, а також представництво інтересів впливової політичної групи (ексгенпрокурора Віталія Яреми, який тоді був заступником Ігора Кононенка, голови партійної організації партії Президента Порошенка "Солідарність", а також – куратором Київщини) дали можливість працювати досить ефективно.

Як губернатор Терещук був комунікабельним та активним. Намагався оптимізувати структуру ОДА та змінити керівні кадри. Зокрема звільнив усіх заступників, окрім Дмитра Назаренка та В'ячеслава Кучера. 

У цілому не встиг ні виконати обіцянки, ні провалити їх. Власне, багато ініціатив не вдалося реалізувати через короткий період на посаді.

Після приходу до влади Зеленського Терещука звільнили. Далі Київською областю останній не цікавився, а пішов на Волинь, де очолив виборчий штаб політсили "Слуга народу".

 
В'ячеслав Кучер (11 червня 2019 р. – 9 липня 2019 р.)

Президент призначив очільника Київської області - ПіК

Був на посаді лише як виконуючий обов'язки. У Кучера чималий досвід роботи в місцевих і центральних органах виконавчої влади. Також його обирали до Києво-Святошинської районної ради у 2006-2010 рр. Але через дуже маленький термін губернаторства говорити про будь-які досягнення не можемо.

 

Зауважимо, що Кучер безуспішно баготувався до Верховної Ради від 95 округу в 2019 році, а з лютого 2020 року Кучер є членом секретаріату Національного агентства кваліфікацій.


 

Михайло Бно-Айріян (10 липня 2019 р. – 28 жовтня 2019 р.) Mykhailo Bno-Airiian | Speakers | Kyiv International Economic Forum

 

Високий рівень довіри до Зеленського одразу після президентських виборів давав карт-бланш на будь-які реформи, чому могли лиш посприяти молодість та креативність. Але цього не сталося. У якості очільника області Бно-Айріян відзначився в цілій низці публічних скандалів.

Передусім очільника ОДА "взяли за шкуру" за зв’язки з росіянами, зокрема пригадали роботу у відділі аналітичної інформації "Газпрому", де, подейкують, вербують кадри для ФСБ; посаду радника головного дипломата Януковича Костянтина Грищенка; нібито витрачання коштів із корпоративної карти "Укргазбанку" у нічних клубах.

 До того ж Бно-Айріян не був самостійним гравцем. Усі питання на Київщині вирішувалися через тодішнього директора Департаменту економічного розвитку і торгівлі Київської ОДА Володимира Коваля, чия дочка курувала провладною партією у столичному регіоні.

 За час перебування на посаді Бно-Айріян навіть не встиг познайомитись із керівниками громад та депутатським корпусом, а тому нічим і не запам’ятався, хіба невмінням знайти спільну мову з місцевими елітами. Після відставки в області його більше не бачили. Щоправда, він ще з’являвся в інформаційному просторі як затятий критик Зеленського та кінорежисер документального фільму про українську освіту "2045: Нова національна ідея".

 

Олексій Чернишов (28 жовтня 2019 р. – 4 березня 2020 р.)
Олексій Михайлович Чернишов — АГРОПОЛІТ
Бізнесмен із Харкова, який на посаду губернатора прийшов із командою та стратегією використати посаду для подальшого руху в політиці. Спойлер: досяг цього. Як очільник столичного регіону не втрапив у жоден публічний скандал і періодично звітував про свою діяльність на пресконференціях. Займався питаннями децентралізацї, зокрема відновив роботу Агенції регіонального розвитку. За підсумками соціально-економічного розвитку регіонів Київська ОДА за часів керівництва Чернишова посіла третє місце в Україні. 

Щоправда, тодішній очільник області не зумів проконтролювати формування списків президентської партії на виборах до Київської облради, що призвело до тривалих протистоянь та зміни керівництва головного представницього органу області.


Попри це, роботу Чернишова належно оцінили. Менше ніж за пів року на посаді Чернишов очолив Міністерство розвитку громад і територій, за майже три роки роботи в якій був координатором "Великого будівництва", а також низки реформ: регіонального розвитку, децентралізації, ДАБІ, системи ЖКГ тощо. У листопаді 2022 року став головою правління ключової державної енергетичної компанії – НАК "Нафтогаз України". 

 

Василь Володін (11 березня 2020 р. – 8 лютого 2022 р.) Зеленський призначив нового голову Київської ОДА — УНІАН

 

Заступник свого попередника Олексія Чернишова. Зарекомендував як себе як командний гравець. Мав чималий досвід роботи у державних структурах, зокрема останні його посади до губернаторства – директор Департаменту правового забезпечення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, а також в.о. гендиректора Державного підприємства "Електронмаш".

 

Як очільник КОДА не фігурував у скандалах та регулярно презентував результати своєї роботи ЗМІ та громадськості. Регулярно їздив райнами Київщинами та перевіряв перебіг реалізації реформ. На посаді пробув майже 2 роки, зарекомендував себе та пішов на підвищення – у Міністерство розвитку громад та територій України, до Чернишова. Від справ Київщини Володін фактично абстрагувався.

 
Олексій Кулеба (8 лютого 2022 р. – 15 березня 2022 р.; 21 травня 2022 р. – 24 січня 2023 р.)
Одружили, не спитавшись»: Олексій Кулеба спростував чутки про своє  заміщення Кличка в КМДА - Вечірній Київ

Прийшов на посаду за два тижні до повномасштабного вторгнення. До цього тривалий час працював на керівних посадах у КМДА, остання – перший заступник з питань здійснення самоврядних повноважень міського голови Києва Віталія Кличка. Губернаторство Кулебі було потрібне передусім як трамплін для подальшого руху вгору в політиці. Але в області він себе зарекомендував гідно. Насамперед в організації евакуації та гуманітарної допомоги мешканцям столичного регіону.

 

15 березня начальником Київської військової обласної адміністрації призначили генерал-лейтенанта Олександра Павлюка. Натомість Кулеба продовжив роботу у військовій адміністрації, очоливши цивільний і гуманітарний напрямки. 

Кулеба був змушений діяти лише в межах воєнної необхідності та доцільності, працюючи в команді керівника Офісу Президента, а тому як самостійний гравець не дуже себе проявив. Менше ніж за рік через кулуарні домовленості з іншими гравцями Кулеба пішов на підвищення – став заступником керівника Офісу Президента України. На Банковій залишається відповідальним за регіональну політику та приділяє велику увагу Київщині.

 

Олександр Павлюк (15 березня – 21 травня 2022 р.)
Павлюк Олександр Олексійович — Вікіпедія

Генерал-лейтенант очолив Київську область тоді, коли росіяни намагалися взяти Київ, оточивши його. Павлюк як досвідчений командир із бойовим досвідом швидко взяв ситуацію на Київщині під контроль. Ефективним виявився розподіл повноважень між силовим блоком на чолі з Павлюком і цивільною командою, якою курував Олексій Кулеба. Комунікація між військовими та цивільними в адміністрації була на найвищому рівні, що дало змогу досягти синергічного ефекту.


Навіть після зняття з посади Павлюк залишається ключовою фігурою, яка відповідає за оборону Києва. Наразі він є заступником міністра оборони України.

 
Дмитро Назаренко (25 січня 2023 р. – 10 квітня 2023 р.)
Назаренко Дмитро Юрійович | Київщина 24/7

На його плечах були обов’язки голови КОВА тоді, коли у владних кабінетах підшуковували кандидата. Назаренко – старожил адміністрації, який залишався на посаді заступника з 2018 року, попри дуже швидкі ротації губернаторів.

Із початку повномасштабного вторнегнення він ініційовував евакуації жителів півночі Київщини, Бородянщини, Макарівщини та Приірпіння. Зокрема координував роботу із порятунку цивільних. У цьому йому дуже допомогли добре налагоджені за роки спільної роботи зв’язки з керівниками громад та районних адміністрацій. Як в. о. губернатора Назаренко гарно виконував завдання щодо налагодження внутрішніх комунікації в області.







Руслан Кравченко (10 квітня 2023 р. – і до сьогодні)

 Руслан Кравченко – новий голова Київської ОВА – що про нього відомо - 24  Канал

Уже майже місяць начальником КОВА є людина із силового блоку, останнє місце роботи якої – очільництво Бучанської окружної прокуратури. 

 

Руслан Кравченко: чого чекати від першого прокурора на чолі Київської області

Кравченко ніколи не брав участі в будь-якій політичній діяльності та не належав і не належить до жодної політичної партії. Нагадаємо, що "Моя Київщина" готувала окремий матеріал про перші кроки, які варто зробити Кравченку, аби закріпитися на посаді та виконувати роботу ефективно.

 

Як досягти успіху: п’ять необхідних кроків нового голови Київської ОВА

 

Про перспективи такого призначення журналісти "Моєї Київщини" поспілкувалися із фахівцями сфери політики. ЧПро виклики, які стоять перед головою ОВА, пояснює політологиня Олеся Яхно:

 
По-перше, це реалії війни, адже Київщина зазнала чималих руйнацій, тому потрібна активна участь влади у відновлені та відбудові. По-друге, є старі кланові конфлікти, адже Київська область завжди була привабливою, тому це теж виклик для голови ОВА. По-третє, важлива іноваційність для відбудови та реконструкції країни, тому в цьому сенсі потрібно, щоб людина була незалежна від політичних зобов’язань. Яким буде практичне втілення досвіду Кравченка, говорити ще рано. Але важливо, що призначення відбулося прозоро, без порушень, без претензій на старті. 

 

На суперечливості призначення силовика на управлінську посаду наголошує політолог, директор "Агентства моделювання ситуацій" Віталій Бала:


Призначення Руслана Кравченка досить алогічне: він не має політичного досвіду, реально не знає Київщину і не має своєї команди. Водночас це не найгірший варіант із тих, хто міг би стати очільником Київської обласної військової адміністрації. Із одного боку, із огляду на можливий напад із Білорусі доцільно мати на цій посаді людину з військовим досвідом. Із іншого боку, не кожен військовий може займатися не військовими справами. 

 

Таку ж думку висловлює й політолог і директор "Українського інституту політики" Руслан Бортнік:

 

Треба розуміти, що Київщина – політично значущий регіон, тому призначення хорошого силовика із СБУ чи МВС не завжди може бути ефективним. Тут ще потрібно, щоб людина розумілася в політиці, адже часто столичний регіон є донором різного роду протестів, інструментів тиску на владу. Призначення прокурора, людини, яка хотіла стати керівником НАБУ, спрямоване на антикорупційну та правову складову. Ймовірно, в Офісі Президента покладаються на те, що Кравченко буде достатньо сильним та жорстким для наведення ладу та підтримання і громадської безпеки. 

 

Цілком можливо, додає політолог, що Кравченко намагатиметься масштабувати свою роботу в Бучанській прокуратурі й взяти із собою команду частково звідти. За його словами, говорити про повну відсутність управлінського та політичного досвіду нового очільника КОВА не варто, адже Кравченко був прокурором у справі Януковича, тож він прекрасно розуміє політичний контекст своїх дій.


До того ж, як зазначає політолог Василь Яблонський:

 

Знання законодавства – не найгірші на такій посаді. Готових голів адміністрацій – немає. До недавнього часу, як правило, на посади призначалися люди із далекого оточення Януковича (цією владною командою), зараз же простежується тенденція призначення людей, які проявили себе за ці чотири роки, коли Зеленський і його команда при владі. Очевидно, за цей час вони сформували кадровий резерв. Зрозуміло, що Кравченко не буде сам виконувати всю роботу в ОВА, а підбір заступників покаже його як керівника, як самостійного гравця. 


Підбір команди, справді, неабияк вплине на ефективність роботи Кравченка. Свої прогнози щодо цього висловив політтехнолог Олексій Голобуцький:

 
Йому потрібно буде взаємодіяти з регіональними елітами та управлінцями. Щоб не склалося враження, що це людина, яку просто привезли з Офісу Президента та посадили в крісло голови. Якщо він прийде як реформатор, як людина, яка хоче дійсно щось змінити, то він повинен одразу половину посадити в тюрму. Звичайно, цього всього не буде. Буде, як завжди: пів року він буде розбиратися, хто де що краде, ще пів року він буде очолювати цей процес, а потім прийде черга наступного.

 

Як буде насправді, покаже час. Але важливість заведення в область команди своїх управлінців підкреслює й Володимир Фесенко – політолог, голова правління центру прикладних політичних досліджень "Пента":

 
Новому губернатору доведеться співпрацювати з обласною радою, знаходити спільну мову з  керівниками політичних сил, вибивати ресурси для регіону. Для цього йому насамперед потрібна ефективна команда. Якщо він сформує її, то стане сильним державним менеджером. Відповідно якщо продемонструє, що вміє гарно вирішувати проблеми, то не тільки залишиться на посаді, але й може піти вище, як його попередник Олексій Кулеба.

 

Власне, більшість політологів, із якими ми спілкувалися, підкреслюють, що посада очільника Киїської області – є передусім сходинкою для подальшого кар’єрного росту. Хоча, як показує досвід губернаторів-попередників Кравченка, це може стати й плацдармом для втрати всіх подальших переспректив, політичних зокрема.


Читати "Моя Київщина" у Facebook
Антон Болбочан
журналіст