"Екватор" на посаді голови: чому в Ставищах не вірять в успіх бізнесмена Джужика?
Децентралізація приносить свої плоди – бюджети
громад збільшуються, а місцева влада наділена необхідними повноваженнями, щоб
ефективно ними розпоряджатися. Сьогодні ми порівняємо передвиборчу програму
кандидата на посаду голови Ставищенської громади Леоніда Джужика із реальним
станом справ після майже двох із половиною років роботи
Для початку
зауважимо, що Леонід Джужик –
відомий у Ставищах бізнесмен та меценат, футбольний функціонер, власник ФК "Любомир-Ставище".
Як політика його майже не знають, хоча він був депутатом Київської облради VII скликання від партії Порошенка. Але й
зараз він зберігає вплив на політику регіонального рівня – інтереси в облраді представляє
помічниця Тетяна Даценко, яка балотувалася від "Солідарності". Говорять, що за
її включення до списку Джужику довелося зробити солідний внесок у партійну
казну, а от мотиви – не зрозумілі.
Жителі громади,
хто раніше не чув навіть про Даценко, зараз знають її як керівницю місцевої
лікарні. Трохи більше року вона перебуває на посаді, але про успіхи в медичній галузі
поки мова не йде. Ба більше, фактично нічого не змінилося: частина місцевих воліють і далі отримувати послуги в сусідніх Жашкові чи Білій Церкві. Після
призначення Даценко містяни кепкували, що лікуватися стане дорого, бо вона раніше
працювала у кредитній спілці. Схоже, справи кепські, бо ніхто навіть
не подумав відремонтувати вбиральні у поліклініці, а про електронну чергу і
талончики на прийом годі й мріяти…
Актуально: Притягнути за вуха: як депутатку облради зробили директоркою лікарні в ОТГ
Але сьогодні пройдемо по кожному з десяти пунктів глянцевої програми Леоніда Джужика, які він обіцяв реалізувати в разі перемоги на виборах голови Ставищенської громади.
Медицина
Аналіз
передвиборчої програми розпочнемо саме з медицини – однієї з найбільш
проблемних галузей, жахливий стан якої турбує кожного громадянина. Обіцяв
Джужик "сприяти розширенню переліку сучасних медичних
послуг із залученням висококваліфікованих фахівців". Стандартна маніпуляція кандидатів, адже
в райцентрах реалізувати це дуже важко. Проте, якщо вже обіцяв, то потрібно над
цим працювати.
Зараз ситуація
складається таким чином, що зарплати лікарів на порядок менші, ніж у сільських
старост. Працювати на ентузіазмі довго не виходить, частина медиків шукають можливість
поїхати поближче до столиці. Збільшення зарплат лікарів до встановленого мінімуму
довелося робити шляхом скорочення персоналу, адже бюджет – обмежений. Але в
передвиборчій програмі Джужик про це не говорив, бо можна було завчасно зійти з
дистанції.
Наступний пункт
медичного кейсу програми просто зашквар – "створити умови для отримання
першої медичної допомоги у кожному населеному пункті, для всіх її членів, а
особливо людей похилого віку". За період роботи
мережа лікувальних закладів не розширилася, а доступ до послуг первинної
медицини має далеко не кожен. Збудовані раніше амбулаторії за кошти держави так
і стоять на половину порожніми, без фахівців та необхідного обладнання. А
результат простий – помирають люди… Хоча через війну у громаді з’явилося декілька
лікарів-переселенців, кардинально ситуація не змінилася. Вважаємо цей пункт програми Джужика – провальним.
Освіта
Питанням освіти у громаді
після перемоги Джужика на виборах займався Іван Осадчий – один зі
"стовпів" виборчого списку нинішнього голови. Обіцянкою очолити
відділ освіти Осадчого "заманили" у виборчий список. Хто
забув, то Осадчий працював начальником відділу освіти Ставищенської РДА
протягом 17 років. На посаді він був не довго і… звільнився. Причина –
бажання Джужика закрити п’ять початкових шкіл-дитячих садків і дві філії з
дитсадками. Хоча перед виборами Джужик говорив, що планує "зберегти мережу закладів освіти та розширити перелік освітніх
послуг, які вони надають, зокрема, відновити у школах роботу гуртків і секцій".
Чомусь дуже швидко змінився курс…
Була обіцянка забезпечити
навчальні заклади швидкісним Інтернетом та Wi-Fi. Якщо перший пункт частково реалізували, то про другий –
майже нічого чули. Як і про забезпечення новою технікою. Більшість девайсів, що були
передані вчителям Ставищенської громади, були закуплені за кошти обласного бюджету, або передані благодійниками, а тому Джужик не мав до цього стосунку.
Найбільш незрозумілою
була обіцянка "розвивати сучасне
освітнє середовище в кожному закладі освіти". Що мав на увазі Джужик –
незрозуміло. Пандемія Covid-19 та війна внесли серйозні корективи в навчальний
процес, але хоч якогось покращення поки не видно.
Туризм
На превеликий жаль, цю
тему можна назвати абсолютно "цнотливою". Обіцянка "сприяти розвитку туризму через
популяризацію місцевих культурних та історичних пам’яток, видатних особистостей
Ставищенцини" залишилася лише в передвиборчій програмі. Підлеглими голови
не створено навіть мапи з об’єктами, що можуть зацікавити потенційних туристів.
Таких пам’яток не дуже багато, але вони є і дійсно варті уваги. Питанням популяризації
Ставищенщини здебільшого займаються місцеві активісти, які досліджують історичні
події, пов’язані безпосередньо з громадою.
"Зелений туризм" не розвивається: немає ні пішохідних, ні велосипедних маршрутів, ні облаштованих місць для кемпінгу. Хоча варто зауважити, що місцевість дозволяє розробити цікаві маршрути вихідного дня чи табори відпочинку, що будуть привабливими для туристів. Але наразі це ще одна гарна обіцянка від Джужика, на жаль… Напевно, єдиний цілком самодостатній туристичний об’єкт – біопарк "Золотий фазан" у селі Вишківське. Але місцева влада до нього не має жодного стосунку, адже це – приватна власність.
Культура
Пункти програми Джужика
щодо культури були одночасно реалістичними і доволі абстрактними: "розвивати різні напрямки багатої
культури та традицій нашої громади; підтримувати творчі колективи, майстрів
народних ремесл; надалі сприяти організації та проведенню різноманітних
фестивалів, конкурсів місцевих талантів".
У Ставищенській громаді
завжди відбувалося чимало культурних подій. Традиційно у звітах говориться, що
вони реалізовані за сприяння місцевої влади. Що мається на увазі під
"сприянням" – важко відповісти однозначно. Історія знає багато
прикладів того, як чиновники заробляють політичні очки на подіях, до яких вони
не мають жодного стосунку. Можна констатувати, що за останні роки у Ставищах відбувається
чимало заходів: різноманітні конкурси, фестивалі, вечори пам’яті та флешмоби.
Але їх не менше відбувалося й раніше, то в чому тут заслуга влади?
Відомо, що мало не в
кожному селі громади є будинки культури, які давно перестали бути центрами
дозвілля. Вони переважно закриті, потребують реставрації та модернізації. Лише
в деяких зроблено ремонт, на постійній
основі збираються творчі колективи, репетирують та дають концерти. Але це,
здебільшого, тримається на ініціативі людей та завдяки всебічній підтримці
місцевих меценатів.
Спорт
Тема спорту та здорового
способу життя могли бути козирем Джужика, але скоріше стануть якорем політичної
кар’єри. Хоч він тісно пов’язаний з футболом та багато років присвятив його
розвитку в межах громади, обіцяний перед виборами "стадіон європейського типу зі штучним покриттям" так і не з’явився. Більше того, розгорівся
скандал: для його зведення довелося забирати земельні ділянки, що перебували у
приватній власності. Але наразі результат нульовий – стадіону немає, а люди,
м’яко кажучи, не задоволені. Цікаво, що поки прийде час стелити штучне
покриття, воно вже може бути не тільки застарілим, а й взагалі непридатним для
використання, адже його закупили за програмою КОР "Київщина
спортивна" ще в 2019 році, а з того часу воно просто лежить на складах…
Безпека
Задля безпеки жителів перед виборами Джужик обіцяв "забезпечити
вуличним освітленням всі населені пункти громади". Дійсно, позитивні
зрушення відбулися, хоча робота мережі освітлення ще потребує корекції.
А от інший пункт
стосувався встановлення камер відеоспостереження на в’їздах до всіх населених
пунктів громади, а також об’єктах соціальної інфраструктури. Що ж, поки їх
немає, і чи з’являться – велике питання… Хоча камери річ потрібна, адже суттєво
допомагають правоохоронцям при розслідуванні злочинів.
Екологія
У цьому кейсі
передвиборчої програми не все так сумно, хоча далеко до ідеалу. Зачатки
цивілізованого поводження з побутовими відходами проглядаються: у населених пунктах громади встановлено сміттєві
контейнери, а кожен житель платить
за вивезення сміття по 25 грн на місяць. Наприкінці 2021 року було закуплено сміттєвоз за кошти
платників податків, а ще один громада
отримала за сприяння нардепа Валерія Колюха. Напевно, наступним кроком має
стати сортування того ж таки сміття, але процес навчання громадян буде доволі
складним. Наразі просвітницькою роботою ніхто не займається, а значить
розділяти відходи будуть далеко не всі. Та й стимулу немає, адже окремі
контейнери для скла, пластику і паперу поки не встановлені.
Також обіцяв Джужик
забезпечити ефективну роботу сміттєвого полігону. Констатувати можна наступне:
величезний смітник при дорозі в Розкішній закрили і частково обгородили, а
новий полігон відкрили неподалік. Поряд із новим сміттєзвалищем планувалося
встановлення сортувальної лінії, де працівники комунального підприємства мали б
розділяти відходи, але її наразі немає. Цікаво, а яка доля чекатиме на сміття,
зібране з усієї громади…? Ще один новий смітник, який горітиме кожного року?
Дороги, транспорт
Від осені 2020 року
кількість автобусних маршрутів у громаді не збільшилася, а значить добиратися
із віддалених сіл до Ставищ зручніше не стало, хоча це був один із пунктів
програми Джужика. До речі, про освітлені зупинки громадського транспорту також
ніхто не чув…
Окрім того, гарантував
нинішній очільник якісні дороги кожному населеному пункту. Загалом стан
дорожнього полотна залишає бажати кращого, хоча де-не-де виконано капітальний ремонт невеликих відрізків
дороги. Щоправда, іноді мешканці сіл дивуються
вибором вулиць, на яких перекладають асфальт: центральними неможливо нормально
рухатися, а вистеляють нове полотно там, де майже ніхто не їздить.
Робота
Робота – це був ще один
популістський блок програми Джужика, у реалізацію якого мало хто вірив із
самого початку. Хоча обіцяв кандидат правильні речі.
Наразі не зрозуміло, як проявляється "підтримка
домашніх господарств стосовно реалізації вирощеної власноруч продукції", але
ніякої різниці із "доджужиківським" часом немає. Відповідно, складається враження,
що нічого не зроблено…
За пів строку перебування
на посаді також нічого не зроблено в контексті "стимулювання розвитку підприємств кінцевої переробки
сільськогосподарської продукції та створення умов її реалізації". Це
означає, що перспективна громада і далі залишається "сировинним придатком"
у контексті розвитку сільського господарства. Можна сміливо стверджувати, що у
громаді за каденції Джужика не з’явилися потужні підприємства, які б
наповнювали місцевий бюджет, хоча це, знову ж таки, одна з його обіцянок перед
виборами.
А фразою про "забезпечення комфортних умов для розвитку
місцевого підприємництва", здається, він взагалі познущався зі своїх
виборців. За даними нашого видання, один із районних підприємців був змушений
звертатися до суду, щоб відстояти право на земельну ділянку під будівлею, яка
була куплена на аукціоні. За його твердженням, це далеко не єдиний умисний
злочин голови громади, про який ми розкажемо в наступних публікаціях.
Управління
Що дальше, ти більш
закритою в стає Ставищенська громада в контексті управління. Доступ до
інформації – обмежений, а навколо голови знаходяться виключно "свої",
зокрема родичі, що супроводжують його ще з періоду виборів. Наразі не створені при
апараті громади "консультативні ради
фахівців-професіоналів та активних громадян у всіх галузях життєдіяльності
громади, які допоможуть оперативно відшукати шляхи вирішення накреслених завдань".
Чому? Просто після перемоги на виборах нікого не хвилюють проблеми громади,
є тільки особисті питання та інтереси.
Абсолютно не відповідає
дійсності передвиборче твердження про "започаткування
громадського обговорення проблем громади та спільне прийняття цільових програм
розвитку, про хід та результати виконання яких постійно інформуватимуть громадськість".
Неабиякий скандал у Ставищі викликало рішення про ліквідацію централізованого
опалення для декількох багатоквартирних будинків. Немає сумніву, що з економічної
точки зору воно було правильним, але чи було обговорення питання, чи було це
спільним рішенням? Ні! "Солодкі" обіцянки виявилися далекими від реальності…
Також гарантував мер, що
зможе "забезпечити якість управління
громади шляхом орієнтації діяльності на розв’язання нагальних проблем і
виконання вимог жителів громади". Усе б нічого, але не варто забувати,
що Джужика, за словами очевидців, врешті-решт важко назвати жителем громади,
адже переважну більшість часу він перебуває у столиці. А це означає, що проблеми
місцевих жителів йому важко зрозуміти.
Насамкінець хочеться
додати, що війна внесла свої
корективи в життя кожного українця, кожної громади, але це не привід сходити із
накресленого курсу. Звісно, декому дуже зручно списувати всі невдачі
спочатку на пандемію коронавірусу, а тепер на повномасштабне вторгнення
агресора. Складається враження, що Джужику, якщо він збереться йти на наступні
вибори, із програмою не доведеться сильно заморочуватися, адже більшість із
пунктів за 2020 рік залишаться невиконаними.
