Пресі вхід заборонено: на скільки років може сісти керівник осередку АсМАП Київщини

Керівництво Київської обласної АсМАП не пустило журналістів на відкритий з'їзд

За ініціативою очільника Київського обласного осередку Асоціації міжнародних перевізників Володимира Святокума журналістів не пустили на звітно-виборчі збори. Чому це сталося, читайте у матеріалі «Моєї Київщини»

Як стало відомо «Моїй Київщині», керівник Київської обласної організації АсМАП Святокум ініціював заборону для преси на звітно-виборних зборах цієї громадської організації. У приймальні Асоціації повідомили: «Проголосовано відповідне рішення ради АсМАП провести збори організації в закритому режимі. Допуск преси заборонено».

«Моя Київщина» в деталях розповідала, з якими порушеннями 17 червня відбувалося засідання обласного осередку АсМАП. Зокрема, його організатори уникали публічності, журналістів видання «СтопКор» буквально вигнали з приміщення.

Читайте більше – Консервація радянських підходів: як на Київщині руйнують Асоціацію міжнародних автомобільних перевезень

Вочевидь, Святокуму та наближеним до нього особам було що приховувати. Як стало відомо редакції інформаційного агентства "Моя Київщина", під час зборів Київської організації учасники могли підтримати одну кандидатуру, однак у підсумковому протоколі результати голосування були відображені на користь іншої особи. За наявною інформацією, фактичну підтримку отримав Василь Шурупов, однак у підписаному протоколі було зазначено інше прізвище.

Читайте також – Кримінал на зборах АсМАП Києва: сфальсифіковано результати

Редакція "Моєї Київщини" вже звернулася до представників правоохоронних органів із відповідними зверненнями та повідомленнями про можливий злочин та вимогою надати належну правову оцінку викладеним фактам, провести перевірку та у разі підтвердження порушень забезпечити повне й неупереджене розслідування.

Та окрім можливого фальшування результатів виборів без покарання також не має залишитися недопуск преси на публічну подію, адже це – грубе порушення права на свободу слова та законодавства про статус журналістів. Святокум прикрився буцімто колективним рішенням ради АсМАП, але голосування всіх не знімає відповідальності з його ініціатора. Та й чи було таке рішення, мають встановити відповідні органи.

Актуально – Продовження свавілля: керівник Київської обласної організації АсМАП перешкоджає роботі журналістів

Нагадаємо, як згідно із законодавством карають душителів свободи слова. Стаття 171 Кримінального кодексу України стосується перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Зокрема, незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності - карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк. А вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до чотирьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Третій пункт статті стосується покарання за дії, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб. Тобто, саме варіант Святокума та тих, хто пішов у нього на поводу. За це передбачається покарання штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до п’яти років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Отже, тільки по 171-й статті КК Святокум може «присісти» мінімум років на три. І то при хороших адвокатах. Але це не єдина норма закону, яка захищає журналістів від тих, хто затикає їм роти.

На зборах в АсМАП було порушене право представників преси на доступ до публічної інформації. Згідно із законами України «Про інформацію» і «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста», журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень (органів державної влади, місцевого самоврядування) й публічні заходи держпосадовців і держслужбовців (ст. 25 закону «Про інформацію»). Тобто, журналіст, маючи редакційне завдання та посвідку, має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових заворушень, з місць проведення бойових дій, а висвітлювати події на зборах осередків АсМАП, виявляється, не може. Бо Святокум та підконтрольні йому делегати плювати хотіли на закон. Він – посадова особа, так, в громадській організації, проте АсМАП – більше, аніж звичайна громадська організація, вона має бюджет та значну кількість майна. І рядовим членам Асоціації не байдуже, як розпоряджаються спільними коштами та майном.

Закон справді обмежує доступ медійникам, але це стосується тільки об’єктів, які охороняє законодавство про державну таємницю, або які є особливо важливими для функціонування і безпеки держави. Щодо них діють спеціальні режими. Це не означає, що журналістів туди не пустять взагалі, просто потрібно дотримуватися відповідних дозвільних процедур. Збори у Святокума – точно не режимний об’єкт.

Наостанок про закон «Про доступ до публічної інформації». Відповідним органам від звернень «Моєї Київщини» та інших видань, які не пустили на збори регіональних осередків АсМАП, відмахнутися відписками не вийде. Просто нагадаємо їм, що стаття 24 згаданого закону передбачає відповідальність осіб, які вчинили наступні порушення: ненадання відповіді на запит; ненадання інформації на запит; безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; нездійснення реєстрації документів; навмисне приховування або знищення інформації чи документів. Чи може у Святокума думають, що йому зійдуть з рук утиски свободи слова?..