#

Приховані пристрасті страсного тижня: як запрацювала Київська облрада з новою більшістю

30.04.2021 11:23
Приховані пристрасті страсного тижня: як запрацювала Київська облрада з новою більшістю

Як вже повідомляв портал «Моя Київщина», вчора, 29 квітня, відбулася третя позачергова сесія обласної ради восьмого скликання, на якому нова більшість обласного парламенту оновила персональні списки керівників профільних постійних комісій Ради. Також депутати обговорили ситуацію навколо боротьби з епідемією коронавірусу в регіоні.

На відміну від попередньої – дещо екстремальної сесії (яка пройшла у вівторок  при вимкнутій електриці у великій залі засідань і де, через неможливість залучити систему електронного голосування, підрахунок голосів для зміни керівництва відбувався старовинним методом поіменного голосування) третя позачергова сесія відбулася вже у малій залі, за участю в залі депутатів усіх фракцій (включаючи екс-керівника облради Олександра Склярова) та губернатора Василя Володіна у президії, разом з новими очільниками Ради – Наталією Гунько, Ярославом Добрянським й Тетяною Семеновою.

Нагадаємо, що попередня сесія відбулася через зміну формату більшості – «слуги» змінили союзників – замість ОПЗЖ та «Батьківщини» тепер вони опинилися в більшості з «Євросолідарністю» та «За майбутнє». Формальна ж причина полягала у тому, що головою Київської обласної ради, його заступниками, у двотижневий строк, не було скликано сесію на вимогу не менш, як однієї третини депутатів від загального складу Київської обласної ради, а також через те, що Київщина, за словами ініціаторів змін у владі, «потребує вирішення вкрай важливих питань, керуючись частиною 9 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"»

Тоді за відставку Склярова та про переобрання керівництва Ради проголосувало 59 депутатів з 60 присутніх.

Вчора ж кворум був на одного депутата більше: 61 депутат з 84-х обраних на осінніх місцевих виборах.

При цьому про кадрову рокіровку, яка відбулася буквально за добу до цього,  ніщо й не свідчило… Хіба що у своєму привітальному слові до присутніх (де серед іншого був оприлюднений довгий список іменинників, які відсвяткували свої дні народження у міжсесійний період) новобрана голова Облради від правлячої партії «Слуга народу» Наталія Гунько зазначила: «Дуже символічно, що наша сесія  відбувається у  Чистий четвер, який серед іншого символізує собою готовність до змін».

Натомість на традиційну пропозицію головуючої – керівникам фракції  виступити із заявами – ніхто не відгукнувся (той випадок, коли жалкуєш, що запальні оратори зі «Свободи» не потрапили до лав облради), а портал обласної ради, надрукувавши звіт про вчорашню роботу третьої позачергової сесії, й згадки не містить про її попереднє – також позачергове засідання.

Тож у тих, хто уважно слідкує за змінами у коридорах обласної ради, нині може виникнути суцільне дежавю з подіями травня 2019-го року. Тоді, паралельно із загальнонаціональними виборами Президента України, в будівлі на Лесі Українки змінився склад президії Київської обласної ради, причому знову старе керівництво Ради не давало «заколотникам» ключів від малої зали, як і певний час ключів (паролів) до порталу облради.

А ще спільним з подіями дворічної давнини є те, що фракція політичної партії «Батьківщина» з владної більшості знову перекочувала до лав опозиції. Тоді «бютівку»  Ганну Старікову на чолі ради змінив «радикал»  Микола Стариченко. Щоправда, останній у керівному кріслі очільника  ради так і не досидів до кінця депутатської каденції, більш того, достроково здав й депутатський мандат.

Дехто зі спостерігачів не впевнений і у стійкості новітньої ситуаційної більшості, як і у тому, що теперішня компромісна фігура голови ради – Наталія Гунько  довго утримається на чолі представницького органу влади регіону.  Хоча в тому,що в останньої більше для цього можливості, ніж у Стариченка утриматися у владі, говорить не тільки фактор родинних зв’язків (її чоловік – відомий в окрузі бізнесмен та законодавець Анатолій  Гунько, пов’язаний зі скандальним забудовником і банкіром Віктором Поліщуком), але й взаємна приналежність подружжя до президентської партії влади.

Зауважимо, що попри те, що у страсний тиждень ми більше згадуємо про  Новітній Завіт Святого Писання, повна зміна керівництва в постійних профільних комісіях нагадувала ветхозавітний принцип «око за око, зуб за зуб»: на старті роботи ради цього скликання тодішня більшість («Слуга Народу», «Батьківщина» та ОПЗЖ) не залишила жодного керівного місця для опозиції («Європейської Солідарності» та «За Майбутнє»), нині останні (у співдружністю зі «Слугами народу») вчинили так само…

Тож враховуючи суттєвий контраст між промовами з трибуни сесії (де про характер попереднього позачергового засідання навіть не згадували) та кардинальним змінами владного тріумвірату в президії Ради та в списках очільників комісії вже по закінченню роботи сесії ми попросили ключових осіб цього офіційного заходу поділитися своїми враженнями щодо роботи сесії. Однак нас цікавила не тільки загальна оцінка того, що трапилося за тиждень, але й прогнози наших співрозмовників щодо довготривалості буття нинішньої ситуаційної коаліції і наскільки мозаїка співдружності партійних фракцій у регіонах та у міських радах  буде корелюватися з картинкою співдружності політичних сил на центральному рівні.

Старійшина депутатського корпусу Володимир Удовиченко (який від «Слуг народу» є секретарем комісії з питань розвитку місцевого самоврядування, децентралізації та адміністративно – територіального устрою, регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції) у зміні керівництва ради не бачить нічого екстра ординального»: «Головне аби робота йшла і була спрямована на користь наших громад».

Заступник голови постійної комісії з питань свободи слова та засобів масової інформації, очільник фракції «За майбутнє» та керівник її обласного осередку Ярослав Москаленко (якого вважають чи не найвпливовішим депутатом в облраді та навіть її «сірим кардиналом») не бачить нічого дивного в тому, що комбінація політичних сил у більшості в окремих регіонах не завжди конгруентна розстановці сил у парламенті. «По-перше, на відміну від законодавчого органу влади більшість в обласних радах неформалізована, оскільки немає потреби юридично оформлювати правлячу коаліцію. По-друге, переконаний, що процес децентралізації дає політичним силам в регіонах більше простору для співпраці та компромісу».

А ще колишній  народний депутат України спрогнозував, що з часом, керівництво постійних галузевих комісій може змінюватися. І ця ротація кадрів, на його думку,  буде відбуватися природним чином, у залежності від кваліфікації її членів та погодився на інтерв’ю для нашого видання (читайте його на наступному тижні - Ред).
Екс-голова обласної ради Олександр Скляров, який певний час був заступником губернатора в кулуарах сесії випромінював оптимізм. На наше запитання, чи стала для нього несподіванкою його відставка та чи має він намір повертатися у систему виконавчої влади, відповів по-філософському. Мовляв життя складається з різних смуг, тож не варто все приймати близько до серця. Також він додав: «Я вже пенсійного віку, більшу частину своєї трудової біографії не був задіяний у системі виконавчої влади, тож і зараз не хочу туди повертатися».

Інший депутат, який перекочував з президії до сесійної зали - Валерій Ксьонзенко, з фракції «Опозиційна платформа — За життя», який в минулий каденції Ради очолював її бюджетну комісію, а в новій – наприкінці листопада минулого року був  обраний заступником голови Київської обласної ради, не приховував він нас свого розчарування останніми кадровим змінами в Облраді, бо вважає їх грубим порушенням регламенту та демократичних процедур. На наше запитання ( а чому не було чути на початку сесії політичної заяви від вашої фракції) скептично відповів: «А що це б змінило?».

Цікаво було почути й коментарі про сесію від представників нового керівництва Ради.

Наталія Гунько, голова Київської обласної ради (фракція «Слуга народу»):

«Результатами сьогоднішнього засідання позачергової третьої сесії Київської обласної ради задоволена. Дякую депутатам за конструктивну роботу. Ми вирішили ряд важливих питань щодо організаційного забезпечення роботи ради, участі депутатського корпусу в роботі постійних комісій. Також заслухали важливу інформацію щодо протидії коронавірусній інфекції та діяльності медичних закладів. У планах – подальша розбудова Київщини. А для цього потрібно проаналізувати попередню діяльність та визначитися з пріоритетними напрямками».

Ярослав Добрянський, перший заступник голови Київської обласної ради, політична партія «За майбутнє»:

«Ми розпочали новий етап діяльності обласної ради, коли вона повноцінно запрацювала. Цього надзвичайно бракувало протягом останніх п’яти місяців. Найперше, що зробили - організаційно й технічно налагодили роботу. Розпочинається активна діяльність у комісіях. Тому ми їх повинні забезпечити відповідними матеріалами, а для цього потрібна ефективна взаємодія з КОДА. Обласна адміністрація має надати пакет програм, що потребують змін, та перелік питань, що вимагають негайного вирішення».

Тетяна Семенова, заступниця голови Київської обласної ради (Фракція «Європейська Солідарність»):

«Ми розпланували роботу ради, усіх депутатів включено в постійні комісії. Нині відбувається засідання комісій, під час яких депутати визначаються стосовно заступників голів та секретарів, формують порядок денний та графік роботи. Також важливо найближчим часом заслухати керівників департаментів обласної державної адміністрації, почути їхні пропозиції щодо вирішення нагальних питань. Звісно, є певні проблеми соціально-економічного розвитку, але Київщина готова до таких викликів, і ми їх приймаємо. Вже зараз ми починаємо готуватися до наступної сесії, адже невирішених і важливих питань для жителів області накопичено надзвичайно багато.

Оскільки велика перерва між першою установчою сесією (що відбулася у листопаді минулого року) та тими двома позачерговими, які відбулися на цьому тижні, пояснювалася не тільки протистоянням політичних сил та інтригами в середині влади, але й об’єктивним чинником - карантинними заходами,  є сенс пригадати й перший пункт порядку денного - боротьбу з коронавірусом.

Враховуючи трагічну статистику (якщо на дорогах державного значення торік в країні загинуло 1204 особи, то лише в нашому регіону з початку епідемії коронавірусу, згідно моніторингових досліджень, постійно оновлених на порталі департаменту охорони здоров*я КОДА пішло з життя 2316 людей) насамперед варто нагадати деякі цифри, про які вчора депутатам звітувала директорка департаменту охорони здоров’я КОДА Олена Єфіменко.

Зокрема, вона зазначила, що завдяки вжитим протиепідемічним заходам в області протягом останнього тижня спостерігається зниження нових захворювань, завантаженості ліжок та летальних випадків, спричинених коронавірусною хворобою.

Олена Єфіменко також повідомила депутатам про забезпечення роботи медичних закладів киснем, апаратами штучної вентиляції легень, іншим обладнанням та протиковідними засобами. Так, для лікування хворих перепрофільовано 29 закладів охорони здоров’я з потужністю 3695 ліжок. Це – найкращий показник у державі.  Завантаженість ліжок, забезпечених киснем, як і загальна завантаженість, складають 50 відсотків. За кошти державного і обласного бюджетів на понад  200 мільйонів гривень було придбано  необхідне обладнання та медичні препарати. Очільниця департаменту поінформувала й про перебіг вакцинації. За її словами, Київщина – в четвірці лідерів щодо темпів вакцинації.

На Київщині за минулий день проти коронавірусу вакцинували одразу 5 685 людей. Це найвищий показник в області за час кампанії з імунізації.

«Зараз ми використовуємо паралельно три види вакцини – південнокорейську AstraZeneca-SKBio, китайську CoronaVac/Sinovac і німецьку Сomirnaty/Pfizer-BioNTech. Кожна з них призначена для конкретних цільових груп. Чітко йдемо по дорожній карті Міністерства охорони здоров’я, щоб вакцини проти COVID-19 насамперед отримали ті люди, які знаходяться у зоні ризику», - зазначила вона , додавши які самі вакцини і де саме  використовують:

«Відтак Сomirnaty/Pfizer-BioNTech використовують для щеплення мешканців і працівників будинків для людей похилого віку та спеціалізованих психоневрологічних закладів.

CoronaVac/Sinovac – для медиків, маломобільних груп населення, опікунів і працівників освіти, які будуть залучені до проведення ЗНО.

AstraZeneca-SKBio – для щеплення людей віком 65+, а також для ревакцинації тих, хто вже отримав першу дозу вакцини AstraZeneca/Covishield».

Депутати взяли до відома інформацію щодо протидії коронавірусній інфекції, але перед цим задали доповідачці кілька десятків запитань з тематиці охорони здоров*я у регіоні.

По завершенні сесії задали питання Олені Володимирівні й ми. Стосувалося воно внутрішніх заробітчан, які прописані до інших регіонів й часто-густо саме вдома мають контакти із сімейними лікарями. Очільниця департаменту порадила у разі потреби звертатися до гарячої лінії міністерства або записатися в чергу на вакцінування через елетронний додаток «Дія».

До речі, в кулуарах ради поспілкувалися ми й з депуталм від фракції «За майбутнє» Олександром Леляком, який очолив аграрну комісію. Він сам особисто  важко перехворів на коронавірус , тож поділився з нами своїми враженнями, а також, у зв’язку із 35-ою річницею аварії на ЧАЕС розповів нам як обмежується весь час соціальний захист людей, що мешкають в районах поблизу епіцентру катастрофи. Про це  також читайте на нашій стрічці, але вже на наступному тижні.

Читати "Моя Київщина" у Facebook
Олександр Воронін
журналіст