Проблемна медицина: які незручності чекають на жителів Київщини після нового адміністративного поділу
Тільки лінивий не чув про останні нововведення від
Кабміну, за яким на Київщині суттєво зменшиться
кількість районів. Як відомо, наразі передбачено створення шести таких одиниць,
а непродуманий поділ, на думку представників різних територіальних громад,
розпалив ворожнечу в соцмережах та зібрав мітинги під стінами уряду. "Моя
Київщина" вирішила розібратися, як поділ на райони може розвалити і так
недосконалу медреформу
Насамперед варто
нагадати, що постановою Кабміну на Київщині затверджено новий адміністративний
поділ, який передбачає формування 6 районів замість 25. Таким чином планується
значно скоротити витрати на утримання чиновників, адже районні адміністрації
перестануть існувати. Щоправда, для тимчасово безробітних чиновників посади при новостворених ОТГ точно знайдуться. Тому не велику економію чекати не варто…
Читайте також: Поділ Київщини на шість районів: Ірпеня позбавляють статусу, а
Васильківський зникає взагалі.
Також слід
додати, що наразі незрозумілий механізм управління новими районами та хто буде
наділений такими повноваженнями – призначені з Офісу Президента, представники
фактично центру, чи якийсь новий колегіальний орган? Одне точно відомо,
відсутність сьогодні чітко прописаних на папері правил, які будуть однаковими
для всіх, у подальшому створить великі проблеми.
Зараз на Київщині передбачається формування Білоцерківського, Фастівського, Обухівського, Переяславського, Бориспільського та Бучанського районів. Нарікання щодо неефективності та недоцільності такого поділу лунають і досі від жителів столичного регіону, але навіть мітинги представників Ірпеня та Василькова під Кабінетом Міністрів та облдержадміністрацією нічого не змінили. Не меншого обурення спричинило створення Переяславського району, але жителі Яготина та Згурівки виявилися пасивними, хоча жваво обговорювали це в соцмережі.
На старті
медреформи багато експертів були занепокоєні тим, що госпітальні округи почали
створюватися ще до завершення адміністративного поділу. Вони ще тоді
передбачали, що територіально ці одиниці не будуть відповідати одна одній.
Проте в уряді Гройсмана проблеми не побачили.
Госпітальний округ не є рівнем влади, він не є юридичною особою чи суб’єктом господарювання. Госпітальний округ – це інструмент співробітництва громад, щоб ухвалювати рішення стосовно закладів вторинної медичної допомоги серед міст обласного значення, районів та ОТГ. Громадам вже зараз потрібно ефективно управляти своєю власністю – лікарнями. І вже зараз впорядковувати мережу медичних закладів та підвищувати якість надання медичної допомоги, а не колись в майбутньому.
Щодо минулого і майбутнього, то можна сказати лише одне: за три останні роки рівень надання медичної допомоги залишився фактично на тому ж рівні, якщо не став ще гіршим, адже досі триває перепрофілювання медичних закладів у некомерційні підприємства, а другий етап мед реформи, який стартував лише цього року, поки себе не виправдовує. Натомість прості громадяни та звичайні лікарі скаржаться на закриття медзакладів та масові звільнення.
Нагадаємо, що
відповідно до затвердженого в 2017 році поділу Київщини на госпітальні округи,
їх планується створити 4: Білоцерківський (центр у Білій Церкві),
Васильківський (центр у Боярці), Бородянський (центр у Вишгороді) та
Лівобережний (центр у Броварах). Ще на самому початку обговорення даного проєкту
портал "Моя Київщина" наголошував на його
недолугості, адже він не відповідав міністерській методиці, проте тоді на це просто вирішили закрити очі.
Наразі нічого не змінилося, адже пацієнтам із важкою патологією до лікарні
інтенсивного лікування третього рівня у деяких випадках потрібно буде подолати
понад 100 км розбитих доріг, що займе в найкращому разі годину часу.
Актуально: Чому медична реформа не приживеться на Київщині.
Існує міф, що колись на Київщині будуть хороші регіональні дороги, а пацієнти за 30 хвилин зможуть отримувати якісну медичну допомогу. Але це настільки ж нереально, як те, що чиновники перестануть красти. Варто додати, що іноді народні обранці вміють зіпсувати навіть абсолютно безпрограшні й перспективні теми.
Напевно багато
хто пам’ятає інформацію про заплановане відкриття сучасного кардіоцентру в Білій
Церкві. За програмою
співфінансування обласної та центральної влади планувалося закупити ангіограф,
який необхідний для діагностики та лікування гострої серцевої патології. Але жителі
півдня області не зможуть скористатися такими послугами, адже міська влада
банально не змогла облаштувати приміщення для встановлення обладнання, а тому
його передали на баланс обласної лікарні. Тому жителів Білоцерківського
госпітального округу з серцевою патологією, яка в статистиці смертності
перебуває на першому місці, потрібно буде доправляти до Києва, що в декілька
разів зменшує шанси пацієнта на виживання…
У центрах
госпітальних округів має надаватися якісний спектр усіх медичних послуг, тому
там будуть укомплектовані лікарні не тільки обладнанням, а й кадрами. Якщо
заплановані межі Білоцерківського, Фастівського та Бучанського районів майже
аналогічні госпітальним округам, то з лівим берегом є серйозні проблеми.
Переяславський район не матиме власної лікарні 3 рівня, тому його жителі
змушені будуть звертатися за допомогою аж у Бровари.
Дивна ситуація
також із новоствореним Обухівським районом, адже найближча лікарня інтенсивного
лікування 3 рівня знаходиться в Боярці, а в межах цього району відповідного
закладу не передбачено.
Як відомо, утримання
медичних закладів відбуватиметься за кошти місцевих бюджетів, а обслуговування
потужних лікарень буде задоволенням не з дешевих. Саме тому постає логічне
питання, чи не варто було б збільшити кількість та змінити конфігурацію
госпітальних округів, щоб методика їх формування відповідала рекомендаціям
Кабміну? Було б правильно розмістити у кожному укрупненому районі відповідний
медичний заклад, щоб за його розвиток та спроможність несли відповідальність
керівники громад. Медичні послуги мають бути максимально доступними для всіх,
щоб найближчим часом не довелося шукати землі під нові кладовища…