Торгаші на території Міноборони: хто вкрав у Білій Церкві землю вартістю понад 14 млн грн

У Міноборони вкрадено землю у Білій Церкві

«Моя Київщина» дізналася про ситуацію з скандальною ділянкою землі у Білій Церкві, яка несподівано «розчинилася» завдяки вкрай успішній господарчій діяльності Міноборони

Історія із землею центрального ринку у Білій Церкві вже триває понад 17 років. Про неї ми розповідали Вам 2 роки тому у матеріалі «Дерибан в Міноборони: як в центрі Білої Церкви зникла «золота» земля». Тепер же на ситуацію звернула увагу й Держаудитслужба: 

“Спритні на руку ділки незаконно захопили землі, які належала оборонному держпідприємству «КУМіБ» у Києві та Київській області… Правопорушники незаконно захопили гектар землі держпідприємства у Білій Церкві. Вартість ділянки становить 14,2 млн грн. Як виявилось, ще в 2006 році між ДП і ТОВ ВБФ «Монолітбуд» було укладено договір строком на 25 років на встановлення земельного сервітуту. Надалі дана ділянка почала щільно забудовуватися торговими і складськими приміщеннями ринку (торговельні місця, криті прилавки тощо). Крім того, дана територія огороджена зовнішнім парканом зі стаціонарним пунктом охорони та не може використовується держпідприємством у господарських цілях” - Держаудитслужба.

За повідомленням Держаудитслужби, сума порушень становить майже 7 мільйонів гривень, а виявлені неефективні управлінські дії можуть призвести до зайвих витрат на приблизно 64 млн гривень. 

Як же так сталося? Про хронологію цієї “схеми” нам розповів колишній працівник підприємства Міністерства оборони України «Київське управління механізації і будівництва» (далі - КУМіБ). Факти вказані нижче написані з його слів:

“У  грудні 2005 року Державне підприємство Міністерства оборони України «Білоцерківське Управління військово-будівельних робіт» (далі - ДП МОУ «БУВР») (воно у 2018 році було реорганізоване, шляхом приєднання КУМіБ)  виготовили державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, де зараз знаходиться Білоцерківський центральний ринок (Київська область місто Біла Церква вул. Куценка 5а, площа - 1,0264). Цей державний акт змінив цільове призначення ділянки на розміщення торгово-складських приміщень, торгівельного майданчику для змішаної торгівлі та майданчика для паркування автомобілів.

Цікаво, що статут  ДП МОУ «БУВР» не передбачав здійснювати торгівельну діяльність на той час. Проте Білоцерківська міська рада все ж видала згаданий раніше державний акт (серії ЯЯ № 2152525) на землю постійного користування від 02.12.2005 року. 

До того ж для оформлення державного акта необхідний був дозвіл від Мінборони та Кабінету міністрів України. 30.11.2005 року б/н керівником ДП МОУ «БУВР» (яке не є власником даної земельної ділянки) Ярмоленком В.О. та  ТОВ ВБФ «Монолітбуд» (власник -  Парненко),  незаконно уклали Договір оренди на земельну ділянку площею 1,0264 га строком до 30.11.2015 року. Це є недопустимим, бо правочин перебуває за межами правового поля з питань земельних відносин.

До слова, підписанти пов’язані між собою, є друзями та колегами. Вони довгий час працювали на ДП МОУ «БУВР» та були співзасновниками ТОВ ВБФ «Монолітбуд».   

Розуміючи незаконність своїх дій, 24 жовтня 2006 року керівник ДП МОУ «БУВР» Ярмоленко В.О. укладає з ТОВ ВБФ «Монолітбуд» (директор - колишній працівник ДП «БУВР») інший правочин – серветут.

“Право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками), відповідно до Земельного кодексу України” (від Ред).

Такий договір про встановлення земельного серветуту на право користування земельною під будівництво торгових і складських приміщень ринку є незаконним і підлягає скасуванню.

Чому? Адже ТОВ ВБФ «Монолітбуд» не є для ДП МОУ «Білоцерківське УВБР» суміжним землекористувачем  і не має ніяких прав вимагати від останнього встановлення земельного сервітуту щодо земельною ділянки.

Також, згідно з ст. 98  Земельного кодексу України, встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Разом з цим, умовами договору на встановлення земельного сервітуту від 24.10.2006 року, укладеного між ТОВ ВБФ «Монолітбуд» та ДП МОУ «Білоцерківське УВБР», передбачено, що останнє має право самостійно господарювати на спірній земельній ділянці, зводити капітальні споруди, передавати їх в оренду, використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, тобто для розміщення торгово-складських приміщень, тобто для розміщення торгово-складських приміщень, торгівельного майданчика для змішаної торгівлі та майданчика для паркування автомобілів, - що є неприпустимим, так як будівництво споруд в межах чужої земельної ділянки (про що вказано в умовах незаконного правочину) апріорі не може бути предметом сервітуту.

Станом на сьогодні на вказаній земельній ділянці знаходиться продовольчій ринок та торгові та складські приміщення. Весь дохід від оренди торгових місць надходить до директора ТОВ «МОНОЛІТБУД» Парненка Станіслава Васильовича, а це сотні тисяч гривень в місяць.

Державне підприємство Міністерства оборони України «КУМіБ» отримає від цього лише 23 тисячі гривні в місяць, а 18 тисяч грн з них – це податки.

Окрім цього на території даної земельної ділянки з чисельними порушеннями будівельних норм та містобудівної забудови – зведений фундаментальний комплекс споруд, які використовуються виключно з метою отримання прибутку лише для ТОВ «МОНОЛІТБУД», тобто підприємця Парненка С.В.  

Бездіяльність керівництва Головного управління майна і ресурсів Міністерства оборони України (чинного на той час), та колишніх представників самого Міністерства оборони України до яких неодноразово я звертався, щодо повернення вказаної земельної ділянки у володіння Держави, на мою думку, свідчать лише про те, що дані посадовці були також  вигодонабувачами разом з Парненком С.В., тобто отримували від останнього неправомірну винагороду.

Відомо, що по даному факту тривало досудове розслідування кримінального провадження № 120131000300002253 від 12.04.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України. На жаль, станом на сьогодення, доля даного розслідування не відома. Військова прокуратура в розслідуванні справи проявляє як завжди повну бездіяльність. Хочу окремо зазначити, що Держава від оборудок з цією земельною ділянкою не отримує жодної копійки”.

Ось так, завдяки імовірно шахрайським діям вдалося привласнити землі Міністерства оборони. Нагадаємо, що відповідно до Земельного кодексу України, землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.