Відбудова Київщини: що заважає ефективно відновлювати пристоличний регіон

Відбудова Київщини передбачає низку речей

Корупція, скандали, тиск на підприємців затьмарюють позитивні приклади відбудови. Подробиці – у матерілі «Моєї Київщини»

Загалом на Київщині вже відновлено понад 75% усіх зруйнованих об’єктів. Ідеться про житло, освітні заклади, медичну інфраструктуру, дороги та мости. Попри обстріли, регіон демонструє стабільну динаміку: темпи не падають, а якість зростає. Це цитата із пресрелізу Київської ОВА від 7 липня цього року. Та чи справді все так чудово, як звітується влада? Позитивних прикладів вистачає, однак не можна не помічати й проблем.

Спочатку – про позитиви. У звіті КОВА за 2024 рік, зокрема, вказувалося на те, що з понад 30,8 тисяч об’єктів, пошкоджених або знищених унаслідок російської агресії, вже відновили понад 20,3 тисяч об’єктів. Далі – цифри: відновлено 1534 багатоквартирних будинків та 17133 приватних, 209 освітніх закладів із 247 пошкоджених, 120 закладів охорони здоров’я із 139 пошкоджених, 81 ЦНАП із 129 пошкоджених. Наприкінці березня цього року уряд виділив Київщині 1,5 млрд. грн. на завершення розпочатих проєктів, зокрема, 36 млн. на закінчення робіт із відбудови стадіону «Чемпіон» в Ірпені. А на початку травня повідомлялося про виділення з обласного бюджету 135,7 млн. грн. на відбудову 11 багатоквартирних будинків у Глевахівській, Ірпінській, Дмитрівській та Петрівській громадах. Із важливого за останній час: триває масштабне відновлення мосту через річку Тетерів, зруйнованого унаслідок обстрілів на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, у селі Мила наприкінці червня завершили відновлення зруйнованої багатоповерхівки.

В процесі відбудови налагодилися ділові контакти з іноземними інвесторами, з містами-побратимами, свій внесок у спорудження житла для ВПО, ветеранів та у відновлення інфраструктури роблять іноземні благодійники. Тут можна згадати американців Говарда Баффета (за його кошти, зокрема. У Бородянці збудували нове відділення поліції) та Делл Лоя Хансена, який будує містечка для переселенців. Також вагомий внесок у відбудову робить український соціально відповідальний приватний бізнес. Тут варто назвати імена Андрія Засухи, Олександра Мостіпана, Юрія Косюка. Звісно, це не повний перелік.

Але новини про відбудову Київщини завжди потрібно фільтрувати, адже багато з них – про процес, а не про його завершення. Приміром, новина: в Ірені триває капітальний ремонт багатоповерхового житлового будинку на вулиці Северинівській. Він розпочався два роки тому і час від часу про нього повідомляють. Те ж стосується відбудови Бородянки. У заданому пресрелізі КОВА йдеться про інспектування будівельних об’єктів у цьому селищі. «Оглянули будівництво житла на вул. Центральній, 355, а також Парковій, 1 і 2. Роботи тривають, темп утримується, кожен об’єкт — під постійним контролем. Маємо не просто відновити будинки якісно та вчасно, а зробити їх справді зручними для життя. Паралельно відновлюємо об’єкти соціального захисту, місця відпочинку, облаштовуємо безбар’єрні маршрути. Також діє тимчасовий Активний Парк, працює центр реабілітації, ЦНАП. Бородянка повертається до життя», — зазначив очільник області Микола Калашник. Безбар’єрність, звісно, потрібна, проте на відміну від інших постраждалих громад, наприклад, Бучі, у Бородянці фактично зовсім недавно приступили до відновлення житла. Від часу деокупації селища будинки стояли в руїнах. Цього року там планують відбудувати ще 53 обʼєкти. Ключове слово – планують.

У березні ЗМІ повідомляли, що у відбудову квартир в Бородянці за 42 млн. заклали дорогі матеріали. Про схожу ситуацію медіа повідомляли і в липні цього року, але йшлося про інший об’єкт: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області 2 липня за результатами тендеру замовила ТОВ "Українська будівнича компанія" будівництво багатоквартирного житлового будинку вартістю 258,50 млн. грн.

Інший приклад. У червні цього року у Бородянці стартувала реконструкція дорожньої мережі по вулиці Центральній. «Це не просто ремонт дороги, перекладання асфальту. Це сучасні зупинки громадського транспорту, інклюзивні бордюри та пішохідні переходи. Це “розумне” освітлення, системи відеонагляду. Це безбарʼєрність, безпека та комфорт для всіх мешканців», — наголосив голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин. Тобто, житло замість зруйнованого ще не зведене, а на реконструкції вулиці хочуть «закатати в асфальт» мільйони?

Ще один обурливий приклад – відновлення Гостомеля. Ще у листопаді минулого року повідомлялося, що поліція розслідує понад 100 угод, укладених заступницею начальника Гостомельської селищної військової адміністрації Ольгою Прилипко із компаніями, які, за даними правоохоронців, завищували вартість робіт і використовували фіктивні компанії. А у квітні громадські активісти оприлюднили розслідування про корупційні схеми при відбудові Гостомеля, в якому фігурував голова селищної адміністрації Сергій Смаль. І що далі? А нічого – гостомельські панки працюють і далі.

Окремої уваги заслуговує Ірпінь, де процес відновлення серйозно гальмується через чвари між міським головою Олександром Маркушиним і міськими депутатами. Розбірки між ними перейшли на судовий рівень. Але обласна влада продовжує займати «позу страуса», замість втрутитися в ситуацію на користь жителів громади.

Читайте більше - Маркушина знову відсторонили від посади мера Ірпеня: що далі

Отже, відбудова триває, є багато позитивних прикладів, однак постійні корупційні скандали все затьмарюють. З останніх: прокуратура Київщини викрила злочинну організацію, до складу якої входили посадовці однієї з міських рад Київщини. Їх підозрюють у заволодінні 4,6 млн. грн. бюджетних коштів, виділених на відновлення інфраструктури, пошкодженої внаслідок агресії рф. Серед підозрюваних – заступник голови та двоє посадовців однієї із міських рад області. Добре, що зловмисників викривають, погано, що вони після цього уникають відповідальності.

Окрім перелічених проблем є й інші. Відбудова сильно затримується через нестиковки в законодавстві та значну бюрократію. Також значний тиск на підприємців чинять правоохоронці. Бізнес масово відмовляється виходити на тендери через ризик автоматично потрапити під прес. Боїться посунути когось зі «своїх» для влади і отримати за це неприємності у вигляді перевірок або ще й масок-шоу у виконанні силовиків.

Після ініціативи нової очільниці уряду Юлії Свириденко РНБОУ постановила запровадити мораторій на перевірки бізнесу державними органами і загалом на будь-яке втручання державних структур у підприємницьку діяльність. Це рішення має позитивно вплинути на відбудову Київщини, прискорити її, адже зможуть залучитися підприємці, яких стримував це робити страх перед інспірованими перевірками. Головне тепер, щоб рішення РНБОУ виконували правоохоронні і фіскальні органи.